Сергій Терьохін: Чи приховує українська статистика контрабанду?
Останнім часом в Україні знову набуло актуальності питання вірогідності показників зовнішнього товарообігу України. Дозвольте висловити мої міркування про природу статистичних розбіжностей в оцінці результатів зовнішньоекономічної діяльності України.
В теорії, статистичні показники можуть не співпадати у зв’язку з:
а) різним визначенням термінів експорту та імпорту законодавством країн, де проводяться статистичні спостереження, та ефект вільних зон;
б) номінацією експорту та імпорту в різних валютах;
в) різними підходами при визначенні митної вартості товарів, які експортуються або імпортуються;
г) різними базисами поставки;
д) різним рівнем корупції серед митних органів (при імпорті), та податкових органів (при експорті) кожної з торгуючих країн.
Розглянемо кожну з наведених причин.
Різне визначення термінів експорту та імпорту законодавством країн, де проводяться статистичні спостереження
Згідно зі статтею 194 Митного кодексу України (МКУ) експортом є "митний режим, відповідно до якого товари вивозяться за межі митної території України для їх вільного обігу..." Маючи на увазі, що митна територія України співпадає з її географічною територією, експортом "по-українськи" є фізичний вивіз товарів за межі України.
Частина 1 статті 5 МКУ: "Територія України, зайнята сушею, територіальне море, внутрішні води і повітряний простір, а також штучні острови, установки і споруди, що створюються у виключній морській економічній зоні України, на які поширюється виключна юрисдикція України, становлять єдину митну територію України".
Натомість, згідно з нормами ЄС, експортом вважається товар, який підпадає під митну процедуру експорту (дефінітивний або прямий експорт) або процедуру зовнішньої переробки або ремонту або наступної внутрішньої переробки. Оригінально - "after been placed under the custom procedure for exports (definitive export) or outward processing or repair or following inward processing". (У відповідності з статистичною методологією, затвердженої Комісією ЄС № 1736/75, № 1172/95, консолідована версія).
Дзеркальна ситуація - з імпортом.
Простими словами – якщо для визнання факту експорту в Україні необхідно фізично вивезти товар за межі її території, то для ЄС факт експорту затверджується митною пломбою на вагоні, що стоїть десь під Парижем, Бонном або Малагою.
Зрозуміло, що виникають часові лаги – факт експорту, який стався, припустимо, під Парижем 31 грудня (проставлена митна пломба), включається до статистики Франції за поточний рік, а факт імпорту в Україну буде статистично зафіксованим в момент перетину митного кордону у наступному році. Зворотна ситуація виникає при експорті товарів з України.
Такі розбіжності можуть становити (з урахуванням середньостатистичних відстаней перевезень з/до ЄС) до 6% на рік у бік заниження Україною оцінки імпорту з ЄС або завищення ЄС оцінки українського експорту.
Окремим питанням є неузгодженість між підходами ЄС та України щодо поставки товарів на/з території вільних економічних зон. Треба зазначити, що на території ЄС діє обмежене число територій, які мають відмінний від загального режим оподаткування непрямими податками (митом, ПДВ, екологічними податками).
Такими територіями є так звані експортно-орієнтовані зони, а також зони порто-франко, які огороджені фізичним кордоном.
Згідно з нормами ЄС імпортом вважається факт допуску товару, походженням з країни (не члена ЄС), до вільного використання внутрішньою митницею країни призначення. Жодних окремих режимів щодо поставки таких товарів до ВЕЗ або з них, не існує.
Натомість, частина 2 статті 5 МКУ говорить: "Території спеціальних митних зон, розташованих в Україні, вважаються такими, що знаходяться поза межами митної території України..."
Простими словами – товари, які поступають на територію ВЕЗ України з ЄС, включаються ЄС до митної статистики експорту, але не включаються Україною до митної статистики імпорту (поставка не вважається імпортом). Принагідно нагадую, що у 2004 році 94% поставок курячого м’яса, у тому числі генетично модифікованого, відбувалися через одну донецьку ТПР.
Така ж сама ситуація складається при поставках товару під митним режимом переробки (outward or inward processing), а за нашою термінологією – як давальницької сировини та виробленої з неї готової продукції.
Пропозиція – ще в 2000 році я пропонував перейти на європейське визначення експорту та імпорту (саме з моменту підпадання товару під митний режим експорту / імпорту або проставлення митної пломби після завершення митних процедур). Однак, уряди відмовлялися підтримати таку зміну, мотивуючи можливістю корупції митників або податкових інспекторів (так званий "безтоварний" експорт або імпорт, коли просто штампуються декларації) чи можливістю зникнення товару на відрізку від внутрішньої митниці до зовнішнього кордону (при експорті) або від зовнішнього кордону до внутрішньої митниці (при імпорті). Але за такою ідеологією треба взагалі заборонити, наприклад, транзит, бо ж існує теоретична загроза його переривання на території України! Цікаво, що будь-які спроби урядів упередити такі махінації (введенням застав на суму податків, фізичного супроводження вантажів митниками або працівниками ліцензованих приватних компаній), закінчувалися корупційними скандалами чи спробами приватної монополізації таких послуг (всі акцизники знають про "успіхи" в 90-х на цьому поприщі компанії, пов’язаної з чільними керівниками ядерної галузі...) |
Номінація експорту та імпорту в різних валютах
Традиційно українська офіційна статистика оперує показниками зовнішньої торгівлі, вираженої в доларах США. Вибір цієї іноземної валюти для статистичних цілей пояснюється двома чинниками - політикою НБУ, який тримає обмінний курс гривні стабільним до долару США, що позбавляє орган статистики зайвого клопоту з урахування курсових різниць при визначенні митної вартості товару, а також історичною номінацією більшості зовнішньоекономічних контрактів (у першу чергу з країнами СНД) у доларах США. Натомість, митна статистика Євросоюзу ведеться в євро. Саме тому, виникає курсова різниця при обліку вартостей товарів.
Зважаючи на те, що у 2005 році долар США ревальвував стосовно євро на 14,32% (з 1,3538 у січні до 1,1842 у грудні), а в 2006 році девальвував на 8,32% (з 1,1843 у січні до 1,3197 у грудні), то статистичні показники ЄС (в євро):
у 2005 році були завищені щодо імпорту з України на 14,3% та відповідно занижені щодо експорту в Україну;
у 2006 році були занижені щодо імпорту з України на 8,3% та відповідно завищені щодо експорту в Україну.
Пропозиція – ще в березні 2005 року я запропонував здійснювати оцінку статистичних результатів торгового та платіжного балансу у євро, прив’язати курс готівкової гривні до євро; мати структуру валютного запасу НБУ, відповідну не до валюти платежу імпортерів чи експортерів, а до офіційної валюти країн, з якими провадиться товарообмін (крім країн з не вільноконвертованою валютою). Однак, Правління Національного банку не прийняло такі рекомендації. Треба зазначити, що діючий Голова НБУ став "відомим" коли у 1993 році він, перебуваючи в ранзі заступника НБУ, підписав разом з Прем’єр-міністром Л.Кучмою рішення про встановлення фіксованого курсу купоно-карбованця до долару, який майже у 3 рази відрізнявся від ринкової ціни (ціни чорного ринку). Це призвело до гіперінфляції, та до довільного розподілу членами "валютно - кредитної ради КМУ" примусово вилучених 50% валютної виручки. Друге "пришестя" діючого сьогодні Голови НБУ, починаючи з 2000 року, ознаменувалося утриманням протягом наступних 4 років стабільного курсу гривні стосовно російського рубля, який, у свою чергу, коливався залежно від курсу долара США. Внаслідок такої політики ефективність українського експорту в Російську Федерацію значно впала, а доходи від російського імпорту в Україну, значно зросли. |
Різні підходи при визначенні митної вартості товарів, які експортуються або імпортуються
ЄС визначає митну вартість експортованого чи імпортованого товару з урахуванням будь-яких послуг, які надаються у зв’язку з їх поставкою (фінансових - як кредитування, страхування; транспортних та подібних послуг тощо), а також немайнових активів (наприклад – комп’ютерної програми). При цьому, діє правило за яким у разі, коли оплата таких послуг здійснюється будь-якою особою, відмінною від продавця (безпосередньо не включається до складу ціни товару), то такі послуги включаються до митної вартості такого товару з метою визначення його митної вартості, нарахування мит і податків.
ЄС зобов’язує компанії, які надають такі послуги, надавати звіти митним або податковим органам, які у свою чергу звітують органам статистики. Для прикладу, вартість комп’ютерних програм (software) становить якнайменше 15% від вартості комп’ютерного пристрою (hardware). При продажі мобільних телефонів чи смартфонів вартість програм доходить до 90% від вартості продукту.
Нажаль, норми МКУ говорять лише про включення до складу митної вартості товарів "вартість їх страхування та перевезення (фрахту) до моменту перетинання ними митного кордону України". Крім того, Україна взагалі не контролює продаж товарів з використанням Інтернету.
Оцінити різницю в оцінках імпорту з ЄС та експорту в Україну за такою причиною не видається можливим. Однак, для відома, Єврокомісія прийняла у січні 2006 року окрему Директиву, яка доповнює 6-ту Директиву ЄС (№77/388), тільки з питань торгівлі мобільними засобами передання зв’язку та аспектів електронної торгівлі.
Приклад – якщо Ви скачали з Інтернету файл з піснею та заплатили за нього, то країна, де гроші були отримані, є експортером, а країна, де сталося списання коштів, - є імпортером. Ви можете оцінити рівень електронних продаж ЄС, подивившись на статистику торгівлі в ЄС.
Різні базиси поставки
Український бізнес широко практикує маніпуляцію з базисом поставки товарів з метою ухилення від сплати податків при їх імпорті чи для збільшення сум відшкодування ПДВ при їх експорті.
Приклад – якщо Ви поставляєте товар з Бухаресту за правилами DAF (доставлений до кордону України), то до митної вартості товару включаються витрати на сплату їх доставки територією Румунії, їх страхування до такого моменту тощо, понесених продавцем або за його дорученням – іншою компанією.
Якщо ж Ви фактично домовляєтеся з продавцем про оплату додаткових витрат іноземною компанією (як правило – оффшорною, наприклад з Кіпру), то Україна не буде враховувати такі витрати при визначенні розміру митної вартості, але країна – експортер товару обов’язково врахує їх вартість у своїй експортній статистиці.
Корупція митних чи податкових органів України
Оцінити розмір похибки статистичних органів України у зв’язку з рівнем корупції митних чи податкових органів не видається можливим. Але варто згадати статистику 2005 року, впродовж якого середня митна ставка зменшилася з 7,6% до 4,2%, але доходи від мита та ПДВ зросли на 64% від планованих бюджетом. Цей рік був роком активної дії програми Уряду "Контрабанда – СТОП".
Загальний висновок.
Статистичні похибки внаслідок відмінностей в підходах ЄС та України до порядку звітності можуть складати до 15 % за рік. Однак, версія п.Шпека має право на існування, поза як ефект "митного переляку" 2005 року свідчить про нестатистичну природу відмінностей даних, у першу чергу внаслідок корупції митних чи податкових органів.
Сергій Терьохін, заступник голови комітету Верховної Ради з питань фінансів та банківської діяльності