Януковичі закручують гайки на газовому ринку

Понеділок, 22 січня 2007, 12:39

Ціна на блакитне паливо в 130 доларів, отримана від "братніх" "Газпрому" та "РосУкрЕнерго" змусила уряд Януковича взятися за закручування гайок на внутрішньому газовому ринку. Процедура ця вилилася в урядову постанову, що побачила світ минулої п'ятниці.

Експерти, що мали змогу з нею ознайомитися, в цілому погоджуються, що нововведення сприятимуть підвищенню газової дисципліни та принесуть фінансові вигоди "Нафтогазу" та "Укргаз-Енерго".

Однак урядовці Януковича не були б собою, якби не "приправили" документ кількома лобістськими тезами, які значно ускладнюють життя опальним західноукраїнським облгазам, контрольованій "Приватом" "Укрнафті", чи, наприклад, неслухняним мерам міст України.

Тезово зміни до постанови Уряду № 1729 від 27 грудня 2001 року наступні:

"Нафтогаз України" визначається єдиним уповноваженим суб'єктом, що займається розподілом газу українського видобутку та визначає його ціну (спільно з НКРЄ);

Постачання палива конкретному споживачу можливе тільки за наявності діючого договору з власником ресурсу. Інакше газову трубу просто перекриють. При цьому в постанові вперше прописано порядок стягнення боргів за природний газ у разі банкрутства підприємства;

Споживачі укладають єдиний договір на постачання та транспортування палива з власником ресурсу (раніше потрібно було мати окремі договори з продавцем та газопостачальною компанією).

Кому продався газ

Варто згадати бурхливу діяльність комісії соціаліста Андрія Деркача восени минуло року, коли виявилося, що 4 мільярди газу українського видобутку дивним чином не потрапили до населення, а опинилися в приватних компаніях і за більш високими цінами були продані промисловості.

Як результат, на початку 2006 року на потреби населення довелося використовувати імпортоване паливо, що стало однією с причин незадовільного фінансового стану "Нафтогазу".

Пізніше, в розпалі корпоративної війни за напівдержавну "Укрнафту" між урядом і групою "Приват", справа дійшла навіть до конкретних інформаційних зливів – кому, скільки і на яких умовах продавали газ українського видобутку в 2005-2006 роках. Виявилося, що завдяки аукціонній системі газ "Укрнафти" за невеликими винятками спокійно перекочував до трейдерів "Енергоальянс" та "Індеко", а далі продавався промисловим підприємствам "приватівської" групи.

"Невеликі" винятки були теж доволі цікавими – це група компаній "Миронівський хлібопродукт", що належить керівнику ДУС Тарасюку, славнозвісна "Ітера Україна", а також інші трейдери.

Благоденство окремих бізнес-груп за рахунок українських газових родовищ виявилося не до вподоби новому Кабміну. Віктор Янукович в різких формах розкритикував позицію керівництва "Укрнафти", а приватні власники компанії навіть запропонували уряду меморандум про порозуміння.

Конфлікт, підігрітий ще й відмовою "Укргаз-Енерго" постачати газ підприємствам Ігоря Коломойського, ближче до нового року вдалося залагодити. Можливо, що й документ, про який йдеться сьогодні, і який, судячи з усього, поки ще не встиг викликати бурхливу реакцію "приватівських" ньюзмейкерів, і є певним компромісом між урядом і "Укрнафтою" (однією з найбільших видобувних компаній, що видобуває близько 3 мільярдів кубометрів газу на рік).

З одних рук

Куди більше незадоволених може викликати нова система газопостачання, що будується на двох наріжних каменях – обов'язковій наявності договору на постачання, а також того, що відтепер цей договір укладається виключно між власником ресурсу і споживачем.

"Раніше споживач мав окремі договори на купівлю палива та його транспортування, тобто фактично купував газ на кордоні України, і укладав окрему угоду на його доставку", – пояснює Іван Полтавець, економіст Бюро економічних та соціальних технологій.

За словами експерта, це давало можливість споживачу постійно створювати правові колізії та нівелювати відповідальність за несвоєчасну сплату. Схема дуже проста – за великі борги власник ресурсу погрожує відключити від споживання, недобросовісний споживач йде до місцевого суду і приймає рішення, яке забороняє газотранспортному підприємству відключати його від споживання. Потім протягом декількох місяців йде фактично несанкціоноване споживання, але у власника ресурсу просто немає засобів цьому завадити.

За словами Полтавця, така практика стала досить поширеною протягом нинішнього опалювального сезону.

"Безумовно, наявність єдиного договору на продаж та транспортування палива, а також законодавчо закріплена можливість відключення користувача у разі його відсутності, суттєво підвищить відповідальність", – зазначає Полтавець.

Експерт натякає, що за умов підвищення ціни на російське паливо, а також наявності юридичних зачіпок, які використовували споживачі, іншого виходу в уряду не було.

"Протягом 2006 року тільки підприємства теплокомуненерго заборгували "Газу України" близько 1,2 млрд гривень. Збереження діючої системи договорів могло б вже найближчим часом призвести до фінансового колапсу "Нафтогазу". Разом з тим Полтавець нагадує, що приблизно така ж, як описано у постанові КМУ, система вже діяла з 2001 по початок 2006 року, і саме завдяки їй попередні уряди спромоглися суттєво покращити рівень розрахунків за блакитне паливо.

Проте, є в новому порядку і інша, набагато важливіша складова. Завдяки урядовій постанові "Нафтогаз" суттєво змінює систему розподілення грошових коштів в газовій сфері на свою користь.

"Перехід на єдиний договір означає, що кошти від споживачів акумулюються у власника ресурсу, тобто "Нафтогазу", і вже згодом він оплачує послуги по його транспортуванню газорозподільчим компаніям, в першу чергу облгазам", – коментує зміни віце-президент Центру досліджень корпоративних відносин Ростислав Іщенко.

Тут варто згадати корпоративний конфлікт між державним монополістом і декількома західноукраїнськими облгазами, що мав місце наприкінці минулого року.

У відповідь на можливе розірвання договору на оренду розподільчих газопроводів, облгази повністю припинили виплати за поставлений природній газ.

"Завдяки єдиному договору "Нафтогаз" отримує великі можливості по контролю за фінансовими потоками в регіональних розподільчих компаніях, а також можливість покласти край численним "сірим" схемам, в першу чергу ненормативним втратам природного газу при його транспортуванні. Насправді, зараз це чи не основна "стаття" доходів приватних власників облгазів, а також лояльного до них менеджменту. Звичайно, подобається це не всім, тому я не здивуюся, якщо новий порядок викличе жорстку критику", – зазначає Іщенко.

З іншого боку, аргументує експерт, можливі "цілком обґрунтовані" претензії до держави від інвесторів повністю приватизованих облгазів. Наприклад, структури Віктора Вексельберга, що за 2006 рік купили 5 українських облгазів приблизно за 30 мільйонів доларів, навряд чи отримають очікувані надприбутки.

Не без Фірташа

Іван Полтавець звертає увагу, що в порядку переходу на єдиний договір мова йде про всі компанії, що є власниками ресурсу газу. А отже, і "Укргаз-Енерго" (що частково належить відомому газовому бізнесмену Дмитру Фірташу і російському "Газпрому") так само перейде на укладання єдиних угод зі своїми споживачами.

Експерти не беруться коментувати, яким чином в постанові з'явилися преференції не тільки для "Нафтогазу" а й для "Укргаз-Енерго" . Зазначимо тільки, що, за даними "ЕП", постанова Уряду мала вийти ще до Нового року, але через численні доповнення її випустили лише минулої п'ятниці.

"Те, що в постанові встановлено рівні правила гри для всіх власників газового ресурсу, в тому числі і для "Укргаз-Енерго", є цілком логічним і відповідає європейським правилам роботи на внутрішньому ринку. Але є тут інший, не менш важливий момент. Особливих фінансових преференцій компанія ("Укргаз-Енерго" – "ЕП") не отримує тільки на перший погляд. Адже відсутність касових розривів у взаємовідносинах з "Укртрансгазом" дозволяє компанії заощаджувати і не брати додаткові кредити. Тому я не виключаю, що прийняття постанови лобіювалось не тільки "Нафтогазом", але й "Укргаз-Енерго"", – зазначає Ростислав Іщенко.

В цілому, визнаючи, що нововведення сподобаються далеко не всім учасникам газового ринку, а тим паче споживачам, експерти зазначають, що прийняті зміни здатні сприяти покращенню фінансового стану "Нафтогазу", і зберегти високий стан розрахунків за спожите паливо в умовах його різкого подорожчання.

З іншого боку, постанову можна сприймати як просте перекладання відповідальності з державної монополії на плечі місцевих влад і комунальників, які опиняються, з одного боку, перед реальною перспективою перекриття газової труби, а з іншого – перед пересічними споживачами, яким доведеться своїми грошима покрити традиційні недоплати облгазів за отриманий газовий ресурс.