"Нафтогаз" наведе порядок з обліком газу?

На цьому тижні НАК "Нафтогаз України" зробив крок до вирішення проблеми крадіжки газу всередині газотранспортної системи України.

21 грудня 2006 р. НАК відкрив у пгт Боярка новий Газовий метрологічний центр, що призначений для високоточної перевірки і випробування всіх типів лічильників, які використаються при обліку природного газу.

Випробування, що дозволять увести в експлуатацію устаткування центру, почнуться не раніше березня, а міжнародну сертифікацію, яка дасть можливість обслуговувати закордонних клієнтів, планують у найкращому разі на квітень.

Але, незважаючи на це, в "Нафтогазі" вже сьогодні впевнено говорять про те, що після того як центр запрацює, якість обліку газу як на кордонах, так і всередині країни має стати на порядок вище. І завдяки цьому ні Росія, ні ЄС не зможуть дорікнути Україну в тому, що вона несанкціоновано відбирає газ.

Проте, є обставини, які дозволяють засумніватися в тім, що цю проблему вдасться вирішити так просто, як затверджують у НАКу.

Адже бізнес, що заробляє чималі гроші на значних технічних втратах газу всередині вітчизняної ГТС, навряд чи зрадіє цим нововведенням.

Що презентував НАК

Особливість нового метричного центру полягає в тому, що встановлене там устаткування дозволяє налагоджувати різного роду лічильники та прилади з високою точністю, відповідно до новітніх європейських стандартів. Цей метрологічних центр буде одним з небагатьох у світі (усього їх 4), що мають право на міжнародну акредитацію.

Лічильники обсягів природного газу, які сьогодні встановлені на української ГТС, працюють із похибкою ±4%. Нове обладнання метрологічного центру дозволяє зменшити її в кілька разів - до ±0,5%. У той час як подібні прилади, що використовують у багатьох країнах Європи, допускають похибку ±1-3%.

Нові стандарти дозволять значно зменшити технічні втрати природного газу при транспортуванні. Можна підрахувати, що коли сьогодні, з похибкою ±4% вони становлять близько 1,5-2 млрд м3 на рік, то з похибкою ±0,5%, вони мають зменшитися щонайменше до 620 млн м3 на рік. Що за нинішніми цінами на газ становить більше $800 млн.

Вартість будівництва Газового метрологічного центру склала біля EUR 40 млн., з яких EUR 8,1 млн - це грант Єврокомісії, інше - кошти НАКу.

На чому збираються заробляти

Головною статтею доходу повинні стати послуги із налагодження всіляких лічильників і приладів. Попит на них має бути стабільним, оскільки центр єдиний у Європі, де є можливість працювати з лічильниками великого діаметру - 400-1020 мм. Вартість таких робіт досить висока - одне випробування коштує біля EUR140 тис.

Як розповів начальник Департаменту обліку нафти та газу Валерій Панасюк, деякі європейські виробники і підприємства, де використаються такі прилади, вже виявили готовність розмістити свої замовлення в боярському метрологічному центрі. Крім того, там уже чекають початку його роботи три лічильники з Пакістану діаметром 800-960 мм.

Крім того, на думку фахівців НАКу, перехід системи обліку газу на якісно новий рівень дозволяє сподіватися на те, що в майбутньому Україна зможе здобути репутаію сумлінного і чесного обліковця газу, що даст їй шанс стати газовими "засіками" Європи.

Європейські країни зможуть зберігати свої запаси газу в українських сховищах, розташованих поруч із державним кордоном. Це може бути вигідно для них в екстрених випадках, наприклад, узимку, коли споживання газу сильно зростає.

Так, якщо з Росії транспорт газу, скажімо, до Німеччини, займає кілька днів, то на те, щоб доставити його з українських прикордонних сховищ, треба всього кілька годин.

 Однак, на думку незалежних експертів, тут багато залежить і від репутації самої України, її надійності як бізнесу-партнера та від прозорості роботи її газового сектора.

"Що стосується зберігання європейського газу в українських сховищах, то, на мій погляд, це справа дуже далекої перспективи, - вважає директор енергетичних програм Центру ім.Разумкова Володимир Саприкін. - Поки що така пропозиція надходила Україні лише від Польщі, але з технічних та інших причин вона так і не була релизована".

Як говорить експерт, в ЄС кілька років тому з'явилися ініціативи із приводу того, що його країни повинні мати певний резерв газу в підземних сховищах. Однак цей дуже витратний захід не був підтриманий країнами-членами ЄС, і поки що Європа до цього не готова

Тому українські підземні сховища можуть стати в нагоді, лише якщо Європа всерйоз вирішить створювати свої резерви газу.

Проблема точного і сумлінного обліку частково зніметься після калібрування наявних лічильників по новій системі. Але для того, щоб дані були дійсно достовірними, необхідно поставити високоточні лічильники там де їх взагалі немає.

Це стосується як обліку вхідного газу, на границі із РФ, так і всередині країни. Лічильники на державному кордоні дозволять точно визначати, скільки газу входить до країни. Але вони иають бути також і на всіх точках магістралі, де газ відбирається для внутрішнього споживання, а також на всіх великих підприємствах. Тільки за цієї умови можна говорити про реальне скорочення технічних втрат газу.

"В Україні відкрито визнають, що проблема технічних втрат існує, але при цьому дотепер ніхто не вживав зусиль, щоб усунути її, - говорить експерт Бюро економічних і соціальних технологій Іван Полтавець. - А для цього ми маємо точно знати, скільки газу йде на внутрішнє споживання".

При цьому слід враховувати ще й те, що на величезних недоліках української системи обліку газу, вітчизняний бізнес має досить великий тіньовий доход. Тому цілком можливо, що установка лічильників всередині країни не буде проведена належним чином або ж зустріне опір з боку самих споживачів, зацікавлених у тому, щоб все залишалося так, як є.

Непрямим підтвердженням тому може служити ситуація із впровадженням єдиної системи моніторингу нафтопродуктів для створення єдиного енергетичного балансу України, про який говорилося в одному з Указів президента Ющенка.

По суті, сьогодні ця система моніторингу розроблена НАН України і навіть затверджена Кабміном. Але на місцях, тобто саме там, де споживають нафту й нафтопродукти, поки що ніхто не поспішає що-небудь робити в цьому напрямку.

Адже, з одного боку, це вимагає грошей, а з іншого - суперечить інтересам нафтетрейдерів, які заробляють чималі гроші на недоліках обліку нафти.