Чорнобильский вузол
Двадцятиліття об'єкта "Укриття", що у 1986 р. був побудований над 4-м енергоблоком ЧАЕС, "відзначилося" новою надзвичайною подією на Чорнобильській атомній станції.
14 вересня її гендиректор Ігор Грамоткин скасував результати тендера на будівництво нового безпечного конфаймента (НБК), тобто спорудження, що повинно накрити вже існуюче "Укриття".
В результаті затормозилося питання будівництва самого складного і небезпечного об'єкта на ЧАЕС, від якого багато в чому залежить екологічна безпека не тільки України, але і Європи.
Якщо в найближчі 15 років (а це не так вже і багато, з огляду на унікальність об'єкта і величезні ризики під час його будівництва) НБК не буде побудований, Україна ризикує незабаром одержати другу Чорнобильську катастрофу. Адже по оцінках фахівців, радіаційна небезпека 4-го енергоблоку з кожним роком збільшується.
Як тільки стало відомо про анулювання результатів торгів, у Київ негайно приїхав Фабріціо Саккомані, віце-президент ЄБРР, який є розпорядником коштів Чорнобильського фонду "Укриття". Після переговорів керівництва ЄБРР з українським урядом в особі віце-прем'єра Андрія Клюєва, МНС призупинило наказ Грамоткина про скасування тендера.
Крім того, була призначена спеціальна державна комісія, що повинна представити результати своєї роботи після нового візиту керівництва ЕБРР, що повинний відбутися 6 жовтня.
Тендерні правила
Конфлікт навколо тендера на будівництво НБК загострився в лютому 2006 р., коли ЕБРР дав попередню згоду на те, щоб рекомендувати як переможця французький консорціум NOVARKA, куди входять компанії Vinci і Bouygues. Саме NOVARKA був визнаний переможцем, оскільки запросив за свої послуги менше, ніж його суперник американська компанія CH2M HILL.
Однак українська сторона в особі керівництва ЧАЕС не погодилася з таким рішенням банку і спробувала опротестувати його.
Для того, щоб було зрозуміло, про що йдеться, розповімо про правила проведення тендера на будівництво НБК.
Відповідно до рамкових і грантових угод будівництво об'єкта "Укриття" фінансують країни-донори, що є членами "Чорнобильського фонду "Укриття".
Відкритий тендер на виконання робіт із проектування і будівництва проводиться відповідно до правил закупівель товарів і послуг, що існують в ЄБРР.
Тендерні пропозиції учасників розглядаються Оціночним комітетом, що складається з українських та іноземних фахівців, у два етапи: перший — розгляд технічних пропозицій, другий — фінансових.
Керує ж усіма проектами, що здійснюються за рахунок країн-донорів, так звані Групи керування проектами (ГУП), що складаються з західних консультантів і українських фахівців.
Після вибору найкращої тендерної пропозиції, Оціночний комітет погоджує свій звіт з ЄБРР і надає його на розгляди Групі вищого керівництва, що складається з представника МНС України, гендиректора ЧАЕС і керівника ГУП. Після того як Група вищого керівництва підтверджує, що рекомендований Оцінним комітетом проект є найкращим для ЧАЕС і України, Чорнобильська станція укладає договір з переможцем тендера.
Чого хоче ЧАЕС?
Як випливає з "Доповіді ГСП ЧАЕС по організації торгів НБК", що була надана до розгляду державної комісії, керівництво Чорнобильської АЕС кілька разів указувало керівництву ЄБРР на порушення правил закупівель товарів і послуг, що встановлені самим же ЄБРР.
Крім того, керівництво ЧАЕС наполягає на тому, що західні консультанти в процесі обговорення тендерних пропозицій практично не враховували думки українських фахівців.
Так у Доповіді говориться, що звіт Оцінного комітету, що визнає кращим тендерну пропозицію NOVARKA, схвалили тільки іноземні експерти: "велика частина фахівців ЧАЕС заперечила проти прийняття такого рішення, мотивуючи це наявністю в пропозиції NOVARKA істотних відхилень від вимог тендерної документації Замовника (тобто ЧАЕС. — Ред.)".
Іншими словами, пропозиції NOVARKA значною мірою не відповідають вимогам, що ЧАЕС пред'являє до учасників торгів. А виходить, якщо визнати цього учасника переможцем, те нового конфаймента, саме в тому виді, у якому він необхідний, ми можемо не дочекатися ніколи.
Однак думку української сторони комітету щодо тендерної пропозиції NOVARKA не було внесено до звіту Оціночного комітету. Її оформили як особливу думку частини експертів. І це незважаючи на те, що ці ж самі обставини, а також порушення правил тендерних процедур, підтвердив і незалежний експерт ЄБРР Бернард Гув’е.
Крім того, українська сторона стверджує, що Оцінночний комітет не надав свій звіт групі вищого керівництва, до якої, як уже говорилося, входили керівництво МНС України і ЧАЕС. Таким чином, як сказано в доповіді, Україна фактично була позбавлена можливості провести заключний аналіз тендерних пропозицій і визначитися з тим, чи відповідають вони її очикуванням.
ЧАЕС багато разів сповіщала керівництво ЄБРР, про свою незгоду з вибором консорціуму NOVARKA за переможця тендера, і пропонувала провести додаткові консультації. Але на жодне з цих звертань не надійшло відповіді.
Для того щоб прояснити ситуацію навколо тендера, із квітня по вересень 2006 р. Комітет із закупівель і контрактних питань ЄБРР проводив розслідування цієї справи. Але в результаті 13 вересня на адресу ЧАЕС прийшов звіт розслідування і супровідний лист ЄБРР, де знову рекомендувалося укласти контракт на будівництво НБК із консорціумом NOVARKA.
Фінансовий капкан
Серед вагомих причин, через які було скасовано результати тендера, керівництво ЧАЕС називає і великі непередбачені ризики для державного бюджету України.
Як сказано в Доповіді керівництва ЧАЕС про результати торгів НБК, у нас "дотепер не укладено відповідну угоду про грант для фінансування майбутнього контракту НБК, тобто документально не зафіксовано чітких зобов'язань сторін стосовно проекту. Таким чином, у ЄБРР немає формальних зобов'язань по фінансуванню цього проекту".
Інакше кажучи, поки не укладено ніяких договорів про фінансування будівництва об'єкта "Укриття", ні з донорами, ні з ЄБРР. І в будь-який момент, якщо ці договори після проведення тендера не будуть укладені, усі зобов'язання по фінансуванню проекту автоматично перейдуть на український державний бюджет, а це за попередніми оцінками, як мінімум, $800-900 млн.
Крім того, тендер по НБК проводиться одночасно на розробку проекту конфаймента і на його будівництво. Все це за умовами торгів повинен робити один генпідрядник. Таким чином на момент укладання договору з переможцем тендера ще невідомо, скільки саме коштуватиме будівництво об'єкта. Адже ні проекту, ні його кошторису ще навіть не існує. А оскільки об'єкт унікальний і дуже небезпечний, занадто багато ризиків, що неминуче спричиняють збільшення вартості робіт.
Справи минулих днів
Коментувати ситуацію навколо тендера на будівництво НБК поки ніхто не хоче.
Віце-прем'єр по енергетичних питаннях Андрій Клюєв відразу ж після візиту Фабріціо Саккомані заявив, що питання вже практично урегульоване. У самому ж ЄБРР не настільки оптимістичні. Як повідомив "УП" прес-секретар Банку Антон Усов, свою позицію ЄБРР оголосить лише після візиту його керівництва до Києва, тобто 6 жовтня.
Мовчать поки й в уряді, і на самій ЧАЕС, посилаючись на те, що не можуть коментувати ситуацію до закінчення роботи державної комісії.
У такій ситуації є всі підстави припускати, що уряд постарається якнайменше сваритися з ЄБРР, що фінансує масу проектів в українській економіці.
У 2003 р., коли схожий скандал вибухнув навколо будівництва сховища для відпрацьованого ядерного палива сухого типу ХОЯТ-2, ситуацію "випраляв" той же пан Клюєв, що тоді теж був віце-прем'єром по енергетиці.
Коли у 2003 р. пройшли планові терміни здачі в експлуатацію ХОЯТ-2, що будувала французька компанія Framatom, з'ясувалося, що при проектуванні сховища не було враховано, що під оболонкою відпрацьованого палива знаходиться вода, і її потрібно висушити. Для збереження ж палива в мокрому виді це сховище не призначене.
У 2003 р., як водиться, погомоніли, провели чергові переговори з ЄБРР і запевнили громадськість, що питання буде вирішено. Але тільки от ХОЯТ-2 не добудований і донині. За оцінками американських експертів, для цього потрібно додаково від $150-200 млн. И це при тому, що вартість проекту сьогодні вже складає біля $113 млн.
Та й взагалі, сьогодні на ЧАЕС не доведений до кінця жоден об'єкт, необхідний для зняття її з експлуатації. Хоча терміни здачі пройшли ще в 2001-2005 р. Така ситуація багато в чому результат роботи тих урядів і керівництва МВС, за яких у 1999-2003 рр. проводилися тендери і укладали договори на будівництво цих об'єктів.
Усі потуги тодішніх чиновників, по суті, звелися до заспокоювання ЄБРР та інвесторів, а також до того, щоб зам'яти черговий скандал. Чи навчив їх чому-небудь цей досвід, невідомо.