НБУ проти "зеленних"

Українців почали відучувати від валютного кредитування. Кампанію проти видачі позик у ВКВ запустив Нацбанк, який ввів з 1 жовтня нові економічні нормативи для банків. Він на 1% підвищив обсяг обов'язкових резервів для банків при залученні коштів на валютні рахунки, одночасно понизивши відразу в 3-4 рази (у залежності від виду рахунка) резервні вимоги при одержанні банками гривні.

Простіше кажучи, фінзаклади зобов'язали більше формувати резерви (як кажуть, на чорний день), при роботі з інвалютою, і значно менше – із гривнею.

Ці зміни лише на перший погляд мають відношення винятково до самих банків. Насправді, цього року вони можуть серйозно відбитися на ринку споживчого кредитування.

Протягом всього 2006 р. керівництво Нацбанку не раз висловлювало своє невдоволення тим, що кредитний портфель населення приростає переважно за рахунок кредитів у доларах, євро і швейцарських франках. Станом на 1 вересня частка таких позик у загальному портфелі споживкредитування складала 61,4%.

Кілька місяців тому НБУ навіть пригрозив серйозними санкціями: у центробанку почали проробляти можливу заборону на валютне кредитування для населення. Нове табу збиралися ввести вже цієї осені.

Виняток, відповідно до проекту документа, могли скласти лише особи, що оформляють позики для оплати закордонних послуг – наприклад, навчання або лікування за межами України.

Протягом червня-серпня як банки, так і самі позичальники смакували появу такої постанови НБУ. У деяких фінзакладах ріс попит на кредити у ВКВ – населення намагалося скористатися останньою, як йому здавалося, можливістю, і взяти в кредит у доларах або євро на купівлю квартир, машин та інших товарів.

Полегшення настало лише зараз - після появи вищезгаданої, так званої резервної постанови. Тепер фінансисти упевнені, що НБУ остаточно відмовився від ідеї введення прямої заборони на валютне кредитування, вирішивши боротися з засиллям ВКВ зовсім іншим способом.

"Простежується генеральна мета НБУ – шляхом ринкових механізмів змусити банки кредитувати в основному в гривні, а не у валюті. ", - пояснив скарбник ЗАТ "Банк НРБ" Дмитро Золотько.

Дані НБУ

Те, що центробанк почав спрощувати економічні нормативи при роботі з гривнею, свідчить, що він буде боротися з першопричиною проблеми, а не з її наслідками. Адже ні для кого не секрет, що українці бажають кредитуватися в доларах, євро і швейцарських франках (це новий, але такий, що активно просувається банками цього року, вид позик) в основному по одній причині – вони помітно дешевше позик у гривні.

Якщо ціни на кредити в нацвалюті сьогодні знаходяться в коридорі – 16-20% річних, то у ВКВ – 9-13% річних. Задача останніх вимог НБУ – вирівняти ці ціни. Центральний банк робить простішою роботу комерційних банків із гривнею, і трохи складнішою й дорожчою – з інвалютою. Передбачається, що через це валютні кредити можуть трохи подорожчати, а гривневі – навпаки.

Правда, банкіри заздалегідь попереджають, що відбуватися це буде поступово, а тому не варто розраховувати на падіння цін на позики в нацвалюті відразу після 1 жовтня.

"Банки будуть повільно знижувати ставки по кредитах у гривні, тому що попит на кредити дуже високий. Кредити будуть дешевшати, але не різко", - вважає голова правління банку "Діамант" Олександр Рибалкін.

За розрахунками фінансистів, вищевказані заходи контролюючого органу можуть відбитися на вартості споживкредитів у нацвалюті лише до кінця листопаду - початку грудня: вони можуть подешевіти на 2-3% річних. Але тільки з одним застереженням: якщо на кінець 2006 р. у країні не почнеться "гривневий голод", який мав місце влітку цього року.

Банкам катастрофічно не вистачало грошей, і вони у визначені моменти навіть роздували ціни на кредитування в нацвалюті, а деякі навіть його припиняли.

Більш істотного й раптового здешевлення цих позик можна очікувати лише у випадку, якщо влада не вирішить форсувати процес і не почне вводити додаткові заходи по здешевленню гривневих ресурсів – банкіри сьогодні допускають і такий варіант.

Способи при цьому можуть використовуватися найрізноманітніші: починаючи зі спрощення інших економічних нормативів для фінзакладів, закінчуючи запуском програми по повномасштабному кредитуванню Нацбанком комерційних банків.

У такій ситуації невтішним виглядає положення прихильників долара, євро й швейцарського франку. В міру здешевіння кредитування в гривні, споживкредити в цих валютах будуть поступово дорожчати.

У першу чергу, це подорожчання буде провокуватися центробанком. В другу – ситуацією на зовнішніх ринках, яка може ускладнитися ще до кінця цього року.

Через дії Федеральної резервної системи США, влітку ціни на доларові кредити на світових біржах уже виросли 0,5-1% річних, і фахівці не виключають, що в найближчі кілька місяців вони піднімуться в ціні ще на стільки ж. Українські банки будуть змушені адекватно підняти свої ставки – вони залежать від цінових коливань за кордоном, оскільки досить активно залучають кошти в Європі та США.