Страховий ринок: очищення чи падіння?

Страхова галузь, яка колись займала лідируюче місце за темпами зростання на фінансовому ринку, уже міцно з'їхала на останні позиції.

У першому півріччі поточного року страховий ринок продовжував "здуватися". За підсумками шести місяців, обсяг зібраних компаніями валових премій зменшився на 8,4%.

Показники чистих платежів (без врахування внутрішнього перестрахування) продемонстрували ледь помітний приріст - 6,1%.

На відміну від регулятора (Держкомісії по регулюванню ринків фінансових послуг), який наполягає, що ринок скорочується завдяки його очищенню від фінансових схем, страховики дають менш втішні коментарі.

Учасники ринку стверджують, що в нинішньому році негативну динаміку демонструють не тільки види, які традиційно використовували для оптимізації фінансових потоків, але й класичні напрямки страхування.

Згідно даним Держфінпослуг, найсильніше цього року скорочувалися обсяги платежів по страхуванню фінансових ризиків. Цей вид в Україні вже давно став майже синонімом словосполучення "податкова оптимізація".

У порівнянні з аналогічним періодом 2005 року, премії по фінризиках зменшилися майже на 48%, склавши 1,53 млрд. грн. Негативна динаміка в цьому сегменті пов'язана, в основному, з бар'єрами, які вибудував небанківський регулятор на шляху "оптимізаторів".

Нагадаємо, що наприкінці 2004 року Держкомісія прийняла постанову, що дозволила вітчизняним страховикам перестраховувати ризики тільки в тих закордонних компаніях, які зареєстровані в країнах, де працює державний нагляд за страховою (перестраховою) діяльністю.

А через короткий час Держфінпослуг зобов'язав погоджувати з ним всі договори перестрахування в нерезидентів. У іншому випадку тим буде відмовлено у дозволі на покупку валюти.

Такі заходи невідкладно дали результат. Уже торік обсяги перестрахування за кордоном різко впали.

Якщо в першому півріччі 2004 року українські страховики передали нерезидентам майже п'яту частину зібраних ринком премій (18,1%), то за 6 місяців 2005 року цей показник становив уже всього 3,1%, а в 2006 - 4,9%.

При цьому регулятор із задоволенням констатував, що на сьогоднішній день понад 72% премій, що йдуть за межі країни, одержують перестрахувальники, які мають інвестиційний рейтинг по міжнародній шкалі Standard&Poor's, FitchRatings, Moody's, A.M.Best.

Правда, після того як шляхи для виведення капіталів за кордон були перекриті, страховики розвили бурхливу діяльність усередині країни, адаптувавши схеми до нових умов.

Якщо раніше прибуток підприємств виводився за кордон під виглядом перестрахування ризиків і повертався власникам через рахунки офшорних банків, то тепер вони циркулюють усередині країни й повертаються до хазяїв у вигляді "законних" виплат.

Саме тому рівень чистих виплат по ринку торік виріс до небувалого показника 14,7%. Причому лідером по виплатах виявилося страхування горезвісних фінансових ризиків.

Але цього року й цей вид "бізнесу" почав припинятися. Виплати по фінризикам також впали на 54%.

"По-перше, до схем такого роду було занадто багато уваги. По-друге, зіграло роль 5%-не обмеження, що було введено по віднесенню платежів на валові витрати. Це досить сильно обмежило можливості підприємств по податковій оптимізації через перестрахування", - вважає заступник голови правління СК "Провідна" В'ячеслав Черняхівський.

Проте і на класичному страховому ринку ситуація склалася аж ніяк не блискуча. Найпомітніше позиції здали майнове страхування (мінус 12,8%) і "автогражданка" (мінус 7,1%).

Ситуація зі страхуванням автовідповідальності цілком закономірна. Після того, як водії усвідомили, що їх ніхто не буде карати за відсутність полісів, продажі страховиків стали стрімко падати.

Досить багато громадян, які купили договори "автогражданки" торік, у цьому вже не стали їх відновлювати. Якби не юридичні особи й наполегливі вимоги банків про обов'язкове страхування відповідальності при видачі кредиту, цей ринок і зовсім би завмер.

Що стосується невдач у майновому страхуванні, то в них страховики звинувачують політиків.

"Політична нестабільність на початку року, безумовно, відбилася на фінансових інститутах, особливо на такому специфічному бізнесі як страхування. У цей період грошові потоки перерозподілялися на користь політики", - констатувала віце-президент УАСК "АСКА" Олена Машаро.

Акціонери великих підприємств (можливо, побоюючись нової реприватизації), не квапилися укладати договори доти, доки не прояснився склад і курс нового уряду.

Що стосується держпідприємств, у них і зовсім не було можливості страхуватися. Для укладання договорів вони, як правило, повинні одержати дозвіл відповідних міністерств. А в їхніх кріслах досить довго сиділи "в.о.", які не занадто тривожилися про страхування.

Втім, у всьому звинувачувати лише політиків не можна.

Як відзначають страховики, зниження динаміки в майновому страхуванні почасти пов'язане з обмеженим колом споживачів цієї послуги. Воно складається, в основному, з великих промислових підприємств - найчастіше вони страхуються на вимогу банків, які видають кредити, компаній з іноземними інвестиціями, великих комерційних структур.

До того ж цей ринок уже давно поділений між компаніями, а нові клієнти з'являються не так часто. За них іде відчайдушна боротьба, причому головним аргументом страховиків, як правило, є демпінг. А це тільки сприяє падінню ринку.

Що стосується страхування громадян, воно хоч і розвивається досить активно, але поки приносить тільки "копійки".

Є й ще один досить вагомий фактор, який не можна скинути з рахунків - економічна ситуація в країні.

"Є закономірність, підтверджена на досвіді багатьох розвинених країн. Зростання або падіння ВВП прямо корелює з зростанням страхування. Якщо ВВП виростає на 1%, страхова галузь - на 1,5%. За перше півріччя внутрішній валовий продукт виріс на 5%. Динаміка приросту класичного ринку страхування (без обліку фінансових ризиків) склала 8,5%. Це нормально. Можна чекати, що ті інвестиції, які йдуть зараз в Україну - у підприємства, інформаційні технології, інфраструктуру й т.д. - дадуть про себе знати. Нові власники, які приходять на підприємства, безумовно будуть порушувати питання про страхування. Але, швидше за все, це відбудеться вже в наступному році", - прогнозує В'ячеслав Черняхівський.