Кременчуцька битва

Війни між олігархами набувають все більше воєнно-польового характеру.

Схоже, влада в країні належить спритним власникам реєстрів і польовим командирам груп захоплення.

Суди зовсім втратили почуття гумору і перетворилися на друкарні, що випускають великими тиражами індульгенції на будь-які корпоративні гріхи.

Можливо, бій при Кременчуцькому сталеливарному став настільки масштабним тому, що в ньому був замішаний "старий новий" олігарх Ринат Ахметов, і його супротивники приготувалися до жорстких і завзятих дій проти настільки могутнього суперника.

Взята висота

Дійсно, яскравим спектаклем став переділ Кременчуцького сталеливарного заводу.

Останній бій за контроль заводом відбувся 26 серпня.

Невідомі в кількості декількох сотень увірвалися в будинок заводу і спробували захопити його силою.

Їм це вдалося.

Всупереч розповсюдженій приказці, їхня перемога залишилася сиротою.

Ніхто з великих акціонерів не визнав, що він став спонсором захоплення. Водночас спонсора можна обчислити методом "кому вигідно".

Замість менеджерів, що представляли інтереси "Форуму", було призначене керівництво від групи ТАС: замість Олександра Холошина, який займав посаду глави правління, цю посаду в буквальному значенні зайняв Дмитро Черненко.

Однак зайняти свої робочі місця нове начальство змогло тільки після інциденту в ніч з 25 на 26 серпня.

До цього часу велися судові процеси, початі групою "Форум", щодо легітимності рішень травневих зборів акціонерів у різних судах Кременчука і Дніпропетровська.

Тінь "Привату"

Отже, зміна менеджменту відбулася. Утім, залишилася ще одна неясність, яка, можливо, послужить основою для подальшого розвитку сюжету.

За повідомленнями в пресі, одним з акціонерів Кременчуцького сталеливарного заводу є група "Приват", контрольована Ігорем Коломойським, і нинішній конфлікт – результат боротьби її представників за контроль над компанією з групою "Форум", а також з компанією Рината Ахметова СКМ, яка недавно купила 9,8% акцій підприємства.

Однак у прес-службі СКМ, яка виступила на підтримку групи "Форум", стверджують, що їм нічого не відомо про те, що група "Приват" володіє акціями КСЗ і має право брати участь у його управлінні. Крім того, у СКМ заперечують інформацію про те, що компанія веде переговори з групою "Приват" щодо конфлікту навколо КСЗ.

Щоб з'ясувати, чи дійсно група "Приват" входить до числа акціонерів КСЗ і чи має вона якесь відношення до конфлікту навколо цього підприємства, кореспонденти "УП" звернулися в приймальню Геннадія Корбана, голови наглядацької ради компанії "Славутич-капітал", близької до групи "Приват".

Саме він широко коментував події навколо КСЗ. Однак у "Славутич-капіталі" відмовилися приймати будь-які запити без пояснення причин. Як повідомило згодом джерело з групи "Приват", його компанія, швидше за все, не має акцій КСЗ.

Але незважаючи на такі різкі заяви, тінь групи Коломойського, Боголюбова і Мартинова все-таки присутня у цій історії. По-перше, акціонерні збори проводилися не в Кременчуці, а в Дніпропетровську, який вважається зоною впливу "Привату", а по-друге, одне з рішень з легітимності новообраного правління КСЗ виніс Кировський районний суд м. Дніпропетровська, який компетентні люди називають трохи не "особистим" судом групи "Приват".

На думку більшості експертів, переможцем з цього конфлікту повинна вийти найсильніша з бізнес-груп, що володіють акціями заводу. Але от хто саме, сказати важко.

"Із всіх акціонерів найбільш сильні гравці - СКМ і група "Приват", яка, якщо вірити пресі, теж має частку в КСЗ, – вважає аналітик компанії Конкорд Капітал Андрій Гостик. - А от "ТАС", "Запоріжсталь" і "Форум" – це бізнесу-групи другого дивізіону, і вони не можуть змагатися ні зі СКМ, ні з "Приватом".

Причому деякі вважають, що шансів досить багато не тільки в акціонерів, що володіють великими пакетами акцій, які ні в кого не доходять до 50%, але й у міноритаріїв.

"Починаючи конфлікт, мажоритарний акціонер не має гарантій того, що він зможе скупити пакети міноритарщиків, - вважає Михайло Ільяшев, старший партнер ЮФ "Ільяшев і Партнери". - Останні цілком можуть продати свої акції третій особі, яка рівна по силі їх опоненту. Ця третя особа, звичайно ж, не заплатить за акції їхню ринкову ціну, але запропонує все-таки більше, ніж мажоритарний акціонер, з яким розгорівся конфлікт.

Крім того, у міноритарщиків не буде до такого покупця морального антагонізму. Не виключено, що саме в такий спосіб серед акціонерів Кременчуцького сталеливарного заводу і з'явилася компанія СКМ".

З цього можна зробити висновок, що СКМ теоретично може виступити покупцем акцій КСЗ, що належать групі "Форум", і претендувати на контроль над підприємством. Тому далеко ще не ясно, як довго група "ТАС" зможе втримувати контроль над компанією.