Росії не вдалося дискредитувати Україну на саміті G-8
16 липня на саміті у Санкт-Петербурзі лідери країн "Великої Вісімки" ухвалили узгоджений план глобальної енергетичної безпеки.
Експерти зазначають, що прийняття саме такого документу, який складається із загальних заяв, свідчить про відсутність єдиної позиції у країн "Великої Вісімки", – а це поки що грає на руку Україні.
Сім пунктів плану передбачають підвищення прозорості, передбачуваності і стабільності глобальних енергетичних ринків;
покращення інвестиційного клімату в енергетичному секторі;
підвищення енергетичної ефективності і енергозбереження;
диверсифікацію видів енергії;
забезпечення фізичної безпеки життєво важливої енергетичної інфраструктури;
скорочення масштабів енергетичної бідності; вирішення проблем зміни клімату та стійкого розвитку.
Особливо в узгодженому плані глобальної енергетичної безпеки наголошується на важливості того, аби енергетичні компанії в різних державах мали змогу інвестувати за кордон.
За оцінками спостерігачів, це особливо стосується Росії, яка попри бажання розширити свою діяльність в енергетичній сфері не хоче, аби західні інвестори контролювали російські енергетичні ресурси.
У Києві напередодні саміту відчувалося певне занепокоєння – адже останнім часом офіційні представники Росії вже не раз скористалися нагодою, аби представити світовій спільноті Україну як ненадійного транзитера – "розкрадача" російського газу.
Головним аргументом російської сторони були "побоювання", що українські газові сховища не будуть до початку опалювального сезону заповнені газом.
"Нинішня ситуація нас турбує, оскільки Україна запізнюється із заповненням підземних сховищ газом, призначених для використання у зимовий період", – заявив ще за місяць до початку саміту заступник голови правління "Газпрому" Олександр Медвєдєв.
За його словами, на 15 червня у сховища в Україні було закачано лише 3,6 млрд. кубометрів газу, "тоді як там до початку жовтня повинно бути як мінімум 16 млрд."
Така позиція східних партнерів змусила Україну докласти максимальних зусиль для вирішення питання наповнення газових сховищ ще до початку саміту.
За даними Міністерства палива і енергетики України, станом на 12 липня українська сторона закачала у підземні сховища газу (ПСГ) 7,1 млрд. кубометрів природного газу.
Всього до кінця року в ПСГ буде закачано 16,4 млрд. кубометрів природного газу, що достатньо для стабільної роботи економіки держави в осінньо-зимовий період і забезпечення надійного транзиту газу до країн Західної Європи.
Існує також домовленість про закачування у ПСГ додатково 2 млрд. кубометрів газу. А за умови теплої осені загальні об’єми закачаного палива можуть збільшитися до 22 млрд. кубометрів.
Не виключено, що деякі корективи у поведінку Росії на саміті внесла і зміна ситуації у Верховній Раді.
Попри всі заяви щодо неупередженості та прагматичності позиції Росії та ринкового регулювання цін на енергоносії, після створення "антикризової" коаліції росіяни напрочуд легко відмовилися від підвищення ціни на газ на друге півріччя (до проголошених раніше на кінець грудня 2006 року $150–160 за 1000 кубометрів) та від передбачуваного саботажу його поставок для наповнення газових сховищ.
Та й на самому саміті обговорення надійності України не вийшло на офіційний рівень, а лишилося предметом кулуарних розмов.
За оцінкою експерта Центру соціально-економічних досліджень "CASE-Україна" Ганни Колесниченко, відсутність згадок про Україну у заключному документі саміту - явище позитивне.
З одного боку, подібні переговори не відображаються в офіційних протоколах, а з іншого – чимало протиріч у позиціях учасників саміту не сприяли спробам Росії звинуватити у всіх енергетичних негараздах Європи Україну.
"Ситуація після саміту кардинально не змінилася, головним завданням західних лідерів було переконати Росію підписати Енергетичну хартію, від чого Росія, як і очікувалося, відмовилася", – зазначає експерт "УП".
Оцінюючи наслідки цих переговорів для України, Ганна Колесниченко зазначила, що, хоча сам заключний протокол містить лише декларативні фрази про необхідність роботи на енергетичному ринку на засадах конкурентності та відкритості, реальне виконання Росією цих принципів буде дуже корисним для України.
"Не слід забувати, що Євросоюз стоїть на порозі прийняття своєї енергетичної стратегії, за якою ЄС матиме один єдиний голос на глобальних енергетичних переговорах. Тобто не буде окремої позиції Франції, Німеччини чи Польщі, а буде спільна позиція ЄС, що означатиме його більш відповідальну політику, що, безумовно, буде вигідно Україні", – вважає експерт.
Саме тому Ганна Колесниченко оцінює саміт як своєрідний тренінг, де західні країни намагаються залучити Росію до звичного для них ракурсу діалогу, зробити її більш відповідальною".
На прохання "УП" результати глобальних енергетичних переговорів прокоментувала також науковий співробітник Інституту економічних досліджень та політичних консультацій Ганна Чухай, яка зазначила, що відсутність посилань на Україну в заключному документі енергетичної частини роботи G-8 є "більше добре, ніж погано для України".
Одним із головних завдань Росії, за словами Ганни Чухай, було як довести свою надійність як глобального поставника вуглеводів, так і наголосити на ненадійності України як їхнього транзитера.
Зазначимо, що ні перше, ні друге Росії в повній мірі не вдалося. Але і позитивні сигнали з саміту для України виявилися надто слабкими.
"В цілому, не таємниця, що ціна на газ для України буде поступово підвищуватись до середньо регіонального рівня, однак всі аспекти енергетичних взаємовідносин України та Росії ще довго залишатиметься об’єктом складних переговорів", – переконана Ганна Чухай.