Обрізання заради привабливості
Найближчим часом відкрите акціонерне товариство "Укртелеком" чекають значні зміни.
Голова правління "Укртелекому" Георгій Дзекон заявив про необхідність скоротити штат компанії в 3 рази з 120 тис. до 35-40 тис. співробітників.
Він назвав скорочення штату одним з головних джерел зниження видатків компанії та збереження прибутку на прийнятному рівні, заявивши, що основну частину витрат "Укртелекому" становить зарплата.
Керівник відділу досліджень ринків В2В та послуг GfK Ukraine Гліб Вишлинський вважає заяву голови правління "Укртелекому" початком підвищення привабливості підприємства перед його приватизацією.
"Дзекон безумовно правий – штат "Укртелекому" сильно роздутий, адже після переходу на цифрове обладнання така велика кількість співробітників не потрібна. Тим більше, що рік від року "Укртелеком" поступово здає позиції на ринку телекомунікацій і з часом може втратити й свою прибутковість" – зазначає Гліб Вишлинський.
В свою чергу, за оцінкою Вишлинського, скасування Закону "Про особливості приватизації" дозволяє державі провести таке глобальне скорочення в цьому підприємстві, як це можливо в будь-якому іншому акціонерному товаристві.
"Скорочення штату підприємства буде поступовим, протягом кількох років, приблизно по 10 % на рік. У випадку розвитку "Укртелекомом" мобільного зв’язку третього покоління частину штату вдасться перекваліфікувати" – стверджує експерт.
Генеральний директор інвестиційної компанії "Драгон Капітал" Дмитро Тарабакін навіть припускає, що початок модернізації "Укртелекому" є урядовим виконанням підказки-побажання потенційного власника.
"Безумовно, за нинішнього стану речей, чим пізніше "Укртелеком" буде продаватися, тим він буде дешевший. Як приклад, штат угорського аналога "Укртелекому" нараховує лише 15 тис. співробітників, польська Tepsa останніми роками була скорочена вдвічі.
Однак майбутній інвестор не хоче мати таких проблем, які зараз має Міттал, купивши "Криворіжсталь" із величезним соціальним пакетом, а тому просить державу самій вирішити ці соціальні проблеми" – вважає Дмитро Тарабакін.
Що ж стосується майбутнього "Укртелекому", то за оцінкою Вишлинського, його приватизація можлива за сильної влади, "яка переборе спротив зацікавлених сторін: від керівництва самої компанії до керівництва державних органів, які втрачають сферу впливу".
Винаймі зараз дискусія про долю "Укртелекому" ведеться у площині: якому державному відомству буде належати назване підприємство.
Зокрема, в прес-службі Мінтрансу "УП" пояснили, що "Укртелеком" лише номінально знаходиться на балансі міністерства, при тому, що всі рішення з його майбутнього належать до повноважень Фонду держмайна.
"Що ж стосується позиції міністра Віктора Бондаря, то він неодноразово піднімав питання про долю "Укртелекому". Його позиція полягає в тому, що у випадку відмови держави від приватизації підприємства, протягом найближчих років "Укртелеком" має відійти до сфери Мінтрансу, який і проведе його модернізацію, оптимізує склад, збільшить капіталізацію" – повідомили у прес-службі.
Відповідно, в Міністерстві транспорту та зв’язку вважають за доцільне модернізування "Укртелекому" незалежно від його долі.
За оцінкою міністра транспорту та зв'язку Віктора Бондаря, якщо в "Укртелеком" не будуть вкладати гроші у розвиток основних фондів, його вартість не буде рости.
Міністр відзначив, що, якщо в компанії буде програма розвитку, яка включатиме будівництво нових станцій дротового зв'язку, розвиток зв'язку 3G, Wі-Max і Wі-Fі технологій, вартість цього підприємства значно виросте. На його думку, нові технології доцільно впроваджувати в "Укртелекомі", резервуючи під них відповідні частоти.
Однак, на думку Гліба Вишлинського, у випадку збереження "Укртелекому" у власності держави, оптимальною стала би його передача до складу Міністерства фінансів.
"Лише Мінфін як фінансова структура може оцінювати перспективи продажу пакетів акцій "Укртелекому" або його модернізації. Подібний підхід, до речі, було вперше продемонстровано цього року, коли Мінфін добився обговорення річного плану "Укртелекому", змусив оптимізувати його бюджет, скоротивши ряд статей, поставив питання про доцільність освоєння ним послуг мобільного зв’язку третього покоління" – зазначив він.