Корупційне досьє режиму. Справа №1. Реверс Одеса – Броди
7 грудня 2004, 16:04
Якщо мова заходить про корупцію на вищих щаблях влади, пригадується випадок літа поточного року, описаний в "Українській правді": "Коли прес-конференція Кучми в Гаазі уже майже добігла кінця … слово взяв голландський журналіст. Він запитав у свого прохристиянського прем'єра Балкененде, чи комфортно він почуває себе поруч із Кучмою, який підозрюється у корупції. Хоча воно було адресоване голландцю, Кучма не став себе стримувати. Він заявив: "... коли ідуть такі питання [про корупцію], такий діалог – то треба мати приклади, а не від фонаря говорити".
("Кучма у Гаазі: від приниження журналіста до подяки Проді").
Потрібно знати правду про діяння режиму. Щоб не допустити його реінкарнації. Треба усвідомити, що корупція, як іржа, роз'їла тіло державного апарату і стала загрозою національній безпеці. Сьогодні ми це спробуємо показати лише на одному прикладі – резонансній справі про реверс нафтопроводу Одеса – Броди.
Проект Одеса – Броди завжди був резонансним як всередині країни так і за її межами. Ідея з реверсом нафтопроводу є лише маскувальним прикриттям більш далекосяжних планів, суть яких зводиться до поетапного отриманню контролю над українською нафтотранспортною системою.
Російській ТНК, що виступила ініціатором реверсу, потрібен був впливовий промоутер реалізації цієї ідеї. І такий промоутер знайшовся відразу. Ним став державний "Нафтогаз України".
На перший погляд, парадоксом є те, що державний холдинг фактично став обслуговувати інтереси приватної російської компанії через лояльний топ-менеджмент на чолі з Бойком, який одночасно займає і посаду державного службовця – першого заступника міністра палива та енергетики. Але тільки на перший погляд.
Бойка частіше можна віднайти в Москві, ніж у Києві. У Києві ж він проводив більше часу не у своєму офісі, а в будинку адміністрації українського президента. Його часто помічають в компанії зятя президента Пінчука, представника ТНК в Україні Городецького.
Отже, через державну нафтогазову монополію, через її топ-менеджмент з його бізнес-інтересами був створений канал лобіювання інтересів приватної зарубіжної компанії. З часом Бойка стали постійно помічати як людину, що доволі часто супроводжує президента в його поїздках, а деякі з них організовуються для Кучми за його ініціативи.
На кшталт, введення в дію місцевих газопроводів, відкриття представництва "Нафтогазу" в Лівії тощо.
Водночас, лиха доля спіткала низку урядовців, які докладали зусиль по реалізації проекту в європейському напрямку – віце-прем'єра Віталія Гайдука, міністра енергетики Сергія Єрмілова, заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого, Спеціального Уповноваженого з питань проекту Одеса – Броди Олександра Тодійчука.
Саме ця група урядовців забезпечила успіх переговорів з Європейською Комісією, урядом Польщі та американськими компаніями. Протягом півроку, один за одним вони були звільнені указами Кучми зі своїх посад.
В кожному випадку причиною звільнення офіційно не був проект Одеса – Броди, але в сукупності все це вказує на системний підхід у відповідності із старим тоталітарним принципом: є люди – є проблеми, нема людей – нема проблем.
Що за дивні метаморфози відбулись з президентом України за останні півтора роки у ставленні до проекту?
Перші питання і підозри з'являються ще відтоді, як в Росії знайшлись ті, хто зрозумів, що проект Одеса – Броди не становить загрози для російських інтересів. Навпаки, він може бути з часом використаний і для доставки російської нафти на НПЗ Німеччини.
Контури конструктивного партнерства вимальовувались з російським "ЮКОСом". Голова правління "ЮКОСу" Ходорковський звернувся з листом 30 травня 2003 року до президента Кучми, в якому він, на відміну від керівництва ТНК, пропонував співпрацю по проекту Одеса – Броди.
Цей лист Ходорковського залишився без відповіді Кучми чи когось з його адміністрації. Зате, в оточенні Ходорковського відзначили згодом, що таке крамольне звернення до Кучми щодо Одеса – Броди прискорило момент початку репресивних дій щодо "ЮКОСу" з боку Кремля.
Зате інший лист – компанії ТНК щодо реверсного використання Одеса – Броди за підписом виконавчого директора Германа Хана від 15 серпня 2003 р., отримав власноручну резолюцію президента Кучми "Бойко Ю.А. Прошу терміново опрацювати" вже 16 серпня.
Ще до того, як лист був офіційно зареєстрований в адміністрації президента України 18 серпня. Звідки така оперативність?
Знавці тонкощів української політичної кухні розкрили секрет. 9 серпня у Кучми був день народження. З-поміж інших, його вітали цікаві гості – Герман Хан - керівник ТНК, Вайншток - президент російської "Транснефти", посол Росії в Україні Чорномирдін і Бойко – за влучним визначенням українських журналістів – "товариш Реверс".
За святковим столом все й обговорили. Домовились швидко, оскільки це була вже не перша зустріч. Згідно застільних домовленостей, Хан швидко підготував необхідний лист і його було доправлено в Крим, де відпочивав Кучма. За допомогою Бойка і Пінчука було отримано необхідну резолюцію…
Особливу увагу варто звернути на те, що 2003 та 2004 р.р. стали періодом дуже частих і регулярних зустрічей президента України з керівниками окремих російських нафтових компаній.
Пальму першості тут безперечно тримає Хан. Як правило, він з'являвся в компанії з Бойком та Пінчуком. Зустрічі організовувались за сприяння Бойка, який виходив з відповідним клопотанням до зятя президента Пінчука та першого помічника Льовочкіна, який формує графік Кучми.
Пінчук влаштовував все "по-сімейному". Зустрічі були практично щомісячними, мали неофіційний характер – на дачі під Києвом чи в Криму. Прес-служба українського президента про них практично не повідомляла. Вельми імовірно, що саме на одній з таких вечірок росіяни і запропонували оборудку: ми вам – гроші, ви нам – трубу, яка заважає… Ідея прийшлась до вподоби.
А от листу керівника компанії "Шеврон-Тексако" Девіду О'Рейлі до президента України від 29 січня 2004 року не пощастило. Американця не тільки не запросили по-сімейному відвечеряти десь під Києвом, але й взагалі залишили без уваги його звернення, як перед тим і лист Ходорковського.
Зіставлення усього цього наводить лише на один висновок – у Кучми виникла особиста прихильність до ідеї реверсу нафтопроводу. Його вже не цікавило, що основна ідея проекту Одеса - Броди – це послаблення нафтової залежності України від Росії, зрештою, що це збільшення ступеня його власного політичного маневру.
Йому підказували – реверс нафтопроводу – це, мовляв, здоровий прагматизм, а якщо за відповідні рішення ще можна й отримати щось від російських олігархів – це подвійно добре. А від американців, мовляв, нічого не можна отримати, – вони скупі.
Кучма згодився з такою логікою, але публічно він боявся виступити з однозначною позицією підтримки реверсу, мовляв, це справа уряду. Однак, кожне його висловлювання було наскрізь пронизано духом скептицизму по відношенню до Одеса – Броди. Це заохочувало і підбадьорювало лоббістів реверсу. Так непомітно для себе, але дуже помітно для зовнішнього світу, українське керівництво стало на шлях зради національних інтересів.
Для реалізації ідеї реверсу її ініціаторами була придумана фінансова схема, яка дозволяла б не тільки закоркувати українську трубу, але й непогано заробити учасникам процесу, "відстібнувши нагору". Власне кажучи, особливо нічого придумувати й не потрібно було. Все це вже й так функціонувало тільки в газовій сфері.
Схема торгівлі газом через скандально знамениту угорську офшорну компанію "Eural Trans gas", за якою, за даними міжнародної преси, стоїть транснаціональне кримінальне угруповання Могилевича, була ідеальною і для цього випадку.
Власне кажучи, зіставлення деяких даних вказує на те, що практично одночасно з процесом EURALізації сфери торгівлі газом, аналогічний процес відбувався в нафтовому бізнесі. Це дозволяє відразу зробити висновок, що ініціатори обох процесів – одні й ті ж. "Eural Trans gas" з'явився наприкінці 2002 р. Фірма "Collide С.А.", що зареєстрована у Швейцарії із статутним капіталом в 100 тис. франків, була нав'язана "Укртранснафті" для виконання операторських послуг з боку Бойка у листопаді 2002 року.
13 червня 2003 року "Сollide S.A." було утворено офшорну компанію "Collide ltd.", яка за окремими даними, поєднала фінансові інтереси Бойка, Хана, Пінчука та Вайнштока.
Компанія зареєстрована на Британських Віргінських островах із статутним капіталом аж $6. Має представництва в Москві та Києві.
Цікаво, що київський офіс "Collide" знаходиться на вул. Шовковичній, 29, в безпосередній близькості від адміністрації президента України. А московські офіси "Eural Trans gas" та "Сollide" знаходяться під одним дахом на Новому Арбаті,14. За експертними даними "Collide ltd." відноситься до розряду підставних фірм і призначена для отримання доходу приватними особами.
Уряд України дозволив свого часу "Укртранснафті" використати кошти, що вона їх отримувала як компенсацію державою сплаченого податку на додану вартість, на закупівлю технологічної нафти легких малосірчаних сортів (з Каспійського регіону) для трубопроводу Одеса – Броди. Це була сума 236 млн. грн. ($44 млн.), тобто це майже половина коштів, необхідних на закупку усієї нафти.
Однак ці гроші не були використані за призначенням. Каспійська нафта не з'явилась в трубі. Відомо, що "Укртранснафта" раптом чомусь сплатила з цих грошей $6,5 млн. компанії "Eural Trans gas".
Віце-прем'єр Гайдук, який скликав наприкінці листопада минулого року спеціальну нараду по Одеса – Броди, де зажадав негайного звіту за витрачені кошти, був через декілька годин звільнений зі своєї посади президентом Кучмою.
Через два з невеликим місяці, у лютому, долею зниклих грошей поцікавився і міністр енергетики Єрмілов на засіданні спеціальної урядової комісії по Одеса – Броди. Наступного дня його було звільнено відповідним указом Кучми.
І в тому, і в іншому випадках це було зроблено з подачі Бойко і за згоди Клюєва, тоді ще голови профільного парламентського комітету. Не дивно, що місце Гайдука відразу зайняв Клюєв.
Російське інтенет-видання "Компромат.Ру" розповсюдило навесні цього року розцінки московських адвокатських контор на вартість своїх послуг в Україні. По суті це були ставки хабарів, які необхідно дати тим чи іншим можновладцям з тим, аби вирішити якесь питання.
З-поміж іншого, там наводились і цифри вартості послуг президентських структур. Зокрема, вартість президентського указу за випуск якого береться адвокатське бюро в Москві, маючи свого підрядника в Україні, становить $1,5 млн.
Отже, хтось у Києві зробив непоганий бізнес на звільненні чотирьох чільних українських посадовців та відповідному кадровому призначенні.
По суті, є підстави стверджувати, що нафтогазовий сектор економіки України перебуває під контролем транснаціонального політико-мафіозного угруповання, кістяк якого утворює російсько-українська бізнес-група з сімейно-адміністративним дахом.
Такі структури як "Eural TG" та "Collide" є механізмами врахування інтересів згадуваних вище осіб, але не тільки їх, і не тільки в Україні. Можна лише робити ті чи інші припущення, куди йдуть тіньовим чином перерозподілені кошти, відсмоктані в описані способи з паливно-енергетичного сектору економіки України.
Ці кошти, що перебувають поза легальним обігом є одним з механізмів впливу на внутрішньополітичне становище України в період президентських виборів.
В історії з коригуванням урядом своєї ж постанови про європейський напрямок використання Одеса – Броди на початку липня чимало темного й незрозумілого.
Наприклад, на перший погляд, дуже важко збагнути логіку Кучми, коли він сам обдзвонював міністрів уряду Януковича і наказував їм негайно завізувати проект постанови про реверс. І це в той час, коли українські громадяни потерпають від різко підвищених цін на бензин, що штучно спровокували російські компанії.
Якби нафтопровід Одеса – Броди функціонував, то Україна могла б не допустити того шаленого стрибка цін, стимулювавши додатковими поставками нафти західноукраїнські НПЗ, чиї нафтопродукти допомогли б збалансувати ринок.
Але незрозумілі, на перший погляд, кроки Кучми і Януковича з реверсом відразу набувають логіки, якщо врахувати дію двох чинників – політичного пресингу з боку Росії і, особливо, тотальної корупції в Україні. Це те "know how", яке ефективно використовує Росія щодо України заради досягнення своїх цілей. Одеса – Броди – це той приклад, який би міг навести у відповідь Кучмі голандський журналіст, якби знав про нього.
Ще одним важливим, якщо не найважливішим чинником, що сприяв "реверсу мислення" Кучми з Януковичем став факт наближення виборів і питання постпрезиденського майбутнього для Кучми та поповнення передвиборчого фонду для Януковича. Для Кучми дедалі актуальнішим ставало наповнення ідеї щодо створення власного фонду фінансовим змістом. Реверс дозволяв це зробити швидко й водночас. І навіть з авансуванням. Що й відбулось. Те ж саме трапилось і з Януковичем.
Експерти, аналізуючи винятково фінансові аспекти діяльності по реверсу нафтопроводу Одеса – Броди, прийшли до висновку, що це велика операція по відмиванню коштів, прихованих від оподатковування, а можливо, і від певних незаконних видів діяльності.
Гроші, отримані "Укртранснафтою" як кредит офшорної фірми для покупки технологічної нафти – невідомого походження, але пройшовши через рахунок компанії в британському банку відмиваються. А повернутий впродовж трьох років кредит – чисті гроші, це кошти солідного державного підприємства-монополіста, що працює над стратегічним проектом.
Нікому й у голову не прийде, що таке держпідприємство може бути елементом тіньових схем. Надалі гроші входять у звичайний банківський обіг у Великобританії і працюють легально.
Фахівці по боротьбі з відмиванням грошей вказують ще на одну важливу річ – реалізація подібних схем, де фігурують не тільки приватні, але й державні структури, пов'язана з підвищеним корупційним навантаженням на угоду.
Міжнародні кримінальні групи для реалізації схем по відмиванню грошей, отриманих незаконним шляхом, як правило, обирають країни з високим рівнем корупції. Україна не випадково виявилася в полі уваги шанувальників прання грошових знаків.
За деякими даними, тільки на операції по заповненню трубопроводу технологічною нафтою уже відмито більш 130 млн. дол. США, доходів, прихованих від оподатковування в Україні, Росії і Британії, отриманих від різного виду діяльності групи росіян, деяких українців і британців, де останнім відведена роль красивої етикетки. Теж ніхто не подумає, що бренд компанії світового рівня може бути використаний для прикриття тіньових схем. Україні при цьому приділяється роль транзитної ланки між Кіпром і Москвою в діяльності міжнародної економічної злочинності.
Слід відзначити, що називаючи низку причин з яких був здійснений реверс стратегічно важливого нафтопроводу, слово "корупція" вживається рідко, але насправді, як свідчать наведені факти, саме корупція уможливила його.
("Кучма у Гаазі: від приниження журналіста до подяки Проді").
Потрібно знати правду про діяння режиму. Щоб не допустити його реінкарнації. Треба усвідомити, що корупція, як іржа, роз'їла тіло державного апарату і стала загрозою національній безпеці. Сьогодні ми це спробуємо показати лише на одному прикладі – резонансній справі про реверс нафтопроводу Одеса – Броди.
Проект Одеса – Броди завжди був резонансним як всередині країни так і за її межами. Ідея з реверсом нафтопроводу є лише маскувальним прикриттям більш далекосяжних планів, суть яких зводиться до поетапного отриманню контролю над українською нафтотранспортною системою.
Російській ТНК, що виступила ініціатором реверсу, потрібен був впливовий промоутер реалізації цієї ідеї. І такий промоутер знайшовся відразу. Ним став державний "Нафтогаз України".
На перший погляд, парадоксом є те, що державний холдинг фактично став обслуговувати інтереси приватної російської компанії через лояльний топ-менеджмент на чолі з Бойком, який одночасно займає і посаду державного службовця – першого заступника міністра палива та енергетики. Але тільки на перший погляд.
Бойка частіше можна віднайти в Москві, ніж у Києві. У Києві ж він проводив більше часу не у своєму офісі, а в будинку адміністрації українського президента. Його часто помічають в компанії зятя президента Пінчука, представника ТНК в Україні Городецького.
Отже, через державну нафтогазову монополію, через її топ-менеджмент з його бізнес-інтересами був створений канал лобіювання інтересів приватної зарубіжної компанії. З часом Бойка стали постійно помічати як людину, що доволі часто супроводжує президента в його поїздках, а деякі з них організовуються для Кучми за його ініціативи.
На кшталт, введення в дію місцевих газопроводів, відкриття представництва "Нафтогазу" в Лівії тощо.
Водночас, лиха доля спіткала низку урядовців, які докладали зусиль по реалізації проекту в європейському напрямку – віце-прем'єра Віталія Гайдука, міністра енергетики Сергія Єрмілова, заступника міністра закордонних справ Олександра Чалого, Спеціального Уповноваженого з питань проекту Одеса – Броди Олександра Тодійчука.
Саме ця група урядовців забезпечила успіх переговорів з Європейською Комісією, урядом Польщі та американськими компаніями. Протягом півроку, один за одним вони були звільнені указами Кучми зі своїх посад.
В кожному випадку причиною звільнення офіційно не був проект Одеса – Броди, але в сукупності все це вказує на системний підхід у відповідності із старим тоталітарним принципом: є люди – є проблеми, нема людей – нема проблем.
Що за дивні метаморфози відбулись з президентом України за останні півтора роки у ставленні до проекту?
Перші питання і підозри з'являються ще відтоді, як в Росії знайшлись ті, хто зрозумів, що проект Одеса – Броди не становить загрози для російських інтересів. Навпаки, він може бути з часом використаний і для доставки російської нафти на НПЗ Німеччини.
Контури конструктивного партнерства вимальовувались з російським "ЮКОСом". Голова правління "ЮКОСу" Ходорковський звернувся з листом 30 травня 2003 року до президента Кучми, в якому він, на відміну від керівництва ТНК, пропонував співпрацю по проекту Одеса – Броди.
Цей лист Ходорковського залишився без відповіді Кучми чи когось з його адміністрації. Зате, в оточенні Ходорковського відзначили згодом, що таке крамольне звернення до Кучми щодо Одеса – Броди прискорило момент початку репресивних дій щодо "ЮКОСу" з боку Кремля.
Зате інший лист – компанії ТНК щодо реверсного використання Одеса – Броди за підписом виконавчого директора Германа Хана від 15 серпня 2003 р., отримав власноручну резолюцію президента Кучми "Бойко Ю.А. Прошу терміново опрацювати" вже 16 серпня.
Ще до того, як лист був офіційно зареєстрований в адміністрації президента України 18 серпня. Звідки така оперативність?
Знавці тонкощів української політичної кухні розкрили секрет. 9 серпня у Кучми був день народження. З-поміж інших, його вітали цікаві гості – Герман Хан - керівник ТНК, Вайншток - президент російської "Транснефти", посол Росії в Україні Чорномирдін і Бойко – за влучним визначенням українських журналістів – "товариш Реверс".
За святковим столом все й обговорили. Домовились швидко, оскільки це була вже не перша зустріч. Згідно застільних домовленостей, Хан швидко підготував необхідний лист і його було доправлено в Крим, де відпочивав Кучма. За допомогою Бойка і Пінчука було отримано необхідну резолюцію…
Особливу увагу варто звернути на те, що 2003 та 2004 р.р. стали періодом дуже частих і регулярних зустрічей президента України з керівниками окремих російських нафтових компаній.
Пальму першості тут безперечно тримає Хан. Як правило, він з'являвся в компанії з Бойком та Пінчуком. Зустрічі організовувались за сприяння Бойка, який виходив з відповідним клопотанням до зятя президента Пінчука та першого помічника Льовочкіна, який формує графік Кучми.
Пінчук влаштовував все "по-сімейному". Зустрічі були практично щомісячними, мали неофіційний характер – на дачі під Києвом чи в Криму. Прес-служба українського президента про них практично не повідомляла. Вельми імовірно, що саме на одній з таких вечірок росіяни і запропонували оборудку: ми вам – гроші, ви нам – трубу, яка заважає… Ідея прийшлась до вподоби.
А от листу керівника компанії "Шеврон-Тексако" Девіду О'Рейлі до президента України від 29 січня 2004 року не пощастило. Американця не тільки не запросили по-сімейному відвечеряти десь під Києвом, але й взагалі залишили без уваги його звернення, як перед тим і лист Ходорковського.
Зіставлення усього цього наводить лише на один висновок – у Кучми виникла особиста прихильність до ідеї реверсу нафтопроводу. Його вже не цікавило, що основна ідея проекту Одеса - Броди – це послаблення нафтової залежності України від Росії, зрештою, що це збільшення ступеня його власного політичного маневру.
Йому підказували – реверс нафтопроводу – це, мовляв, здоровий прагматизм, а якщо за відповідні рішення ще можна й отримати щось від російських олігархів – це подвійно добре. А від американців, мовляв, нічого не можна отримати, – вони скупі.
Кучма згодився з такою логікою, але публічно він боявся виступити з однозначною позицією підтримки реверсу, мовляв, це справа уряду. Однак, кожне його висловлювання було наскрізь пронизано духом скептицизму по відношенню до Одеса – Броди. Це заохочувало і підбадьорювало лоббістів реверсу. Так непомітно для себе, але дуже помітно для зовнішнього світу, українське керівництво стало на шлях зради національних інтересів.
Для реалізації ідеї реверсу її ініціаторами була придумана фінансова схема, яка дозволяла б не тільки закоркувати українську трубу, але й непогано заробити учасникам процесу, "відстібнувши нагору". Власне кажучи, особливо нічого придумувати й не потрібно було. Все це вже й так функціонувало тільки в газовій сфері.
Схема торгівлі газом через скандально знамениту угорську офшорну компанію "Eural Trans gas", за якою, за даними міжнародної преси, стоїть транснаціональне кримінальне угруповання Могилевича, була ідеальною і для цього випадку.
Власне кажучи, зіставлення деяких даних вказує на те, що практично одночасно з процесом EURALізації сфери торгівлі газом, аналогічний процес відбувався в нафтовому бізнесі. Це дозволяє відразу зробити висновок, що ініціатори обох процесів – одні й ті ж. "Eural Trans gas" з'явився наприкінці 2002 р. Фірма "Collide С.А.", що зареєстрована у Швейцарії із статутним капіталом в 100 тис. франків, була нав'язана "Укртранснафті" для виконання операторських послуг з боку Бойка у листопаді 2002 року.
13 червня 2003 року "Сollide S.A." було утворено офшорну компанію "Collide ltd.", яка за окремими даними, поєднала фінансові інтереси Бойка, Хана, Пінчука та Вайнштока.
Компанія зареєстрована на Британських Віргінських островах із статутним капіталом аж $6. Має представництва в Москві та Києві.
Цікаво, що київський офіс "Collide" знаходиться на вул. Шовковичній, 29, в безпосередній близькості від адміністрації президента України. А московські офіси "Eural Trans gas" та "Сollide" знаходяться під одним дахом на Новому Арбаті,14. За експертними даними "Collide ltd." відноситься до розряду підставних фірм і призначена для отримання доходу приватними особами.
Уряд України дозволив свого часу "Укртранснафті" використати кошти, що вона їх отримувала як компенсацію державою сплаченого податку на додану вартість, на закупівлю технологічної нафти легких малосірчаних сортів (з Каспійського регіону) для трубопроводу Одеса – Броди. Це була сума 236 млн. грн. ($44 млн.), тобто це майже половина коштів, необхідних на закупку усієї нафти.
Однак ці гроші не були використані за призначенням. Каспійська нафта не з'явилась в трубі. Відомо, що "Укртранснафта" раптом чомусь сплатила з цих грошей $6,5 млн. компанії "Eural Trans gas".
Віце-прем'єр Гайдук, який скликав наприкінці листопада минулого року спеціальну нараду по Одеса – Броди, де зажадав негайного звіту за витрачені кошти, був через декілька годин звільнений зі своєї посади президентом Кучмою.
Через два з невеликим місяці, у лютому, долею зниклих грошей поцікавився і міністр енергетики Єрмілов на засіданні спеціальної урядової комісії по Одеса – Броди. Наступного дня його було звільнено відповідним указом Кучми.
І в тому, і в іншому випадках це було зроблено з подачі Бойко і за згоди Клюєва, тоді ще голови профільного парламентського комітету. Не дивно, що місце Гайдука відразу зайняв Клюєв.
Російське інтенет-видання "Компромат.Ру" розповсюдило навесні цього року розцінки московських адвокатських контор на вартість своїх послуг в Україні. По суті це були ставки хабарів, які необхідно дати тим чи іншим можновладцям з тим, аби вирішити якесь питання.
З-поміж іншого, там наводились і цифри вартості послуг президентських структур. Зокрема, вартість президентського указу за випуск якого береться адвокатське бюро в Москві, маючи свого підрядника в Україні, становить $1,5 млн.
Отже, хтось у Києві зробив непоганий бізнес на звільненні чотирьох чільних українських посадовців та відповідному кадровому призначенні.
По суті, є підстави стверджувати, що нафтогазовий сектор економіки України перебуває під контролем транснаціонального політико-мафіозного угруповання, кістяк якого утворює російсько-українська бізнес-група з сімейно-адміністративним дахом.
Такі структури як "Eural TG" та "Collide" є механізмами врахування інтересів згадуваних вище осіб, але не тільки їх, і не тільки в Україні. Можна лише робити ті чи інші припущення, куди йдуть тіньовим чином перерозподілені кошти, відсмоктані в описані способи з паливно-енергетичного сектору економіки України.
Ці кошти, що перебувають поза легальним обігом є одним з механізмів впливу на внутрішньополітичне становище України в період президентських виборів.
В історії з коригуванням урядом своєї ж постанови про європейський напрямок використання Одеса – Броди на початку липня чимало темного й незрозумілого.
Наприклад, на перший погляд, дуже важко збагнути логіку Кучми, коли він сам обдзвонював міністрів уряду Януковича і наказував їм негайно завізувати проект постанови про реверс. І це в той час, коли українські громадяни потерпають від різко підвищених цін на бензин, що штучно спровокували російські компанії.
Якби нафтопровід Одеса – Броди функціонував, то Україна могла б не допустити того шаленого стрибка цін, стимулювавши додатковими поставками нафти західноукраїнські НПЗ, чиї нафтопродукти допомогли б збалансувати ринок.
Але незрозумілі, на перший погляд, кроки Кучми і Януковича з реверсом відразу набувають логіки, якщо врахувати дію двох чинників – політичного пресингу з боку Росії і, особливо, тотальної корупції в Україні. Це те "know how", яке ефективно використовує Росія щодо України заради досягнення своїх цілей. Одеса – Броди – це той приклад, який би міг навести у відповідь Кучмі голандський журналіст, якби знав про нього.
Ще одним важливим, якщо не найважливішим чинником, що сприяв "реверсу мислення" Кучми з Януковичем став факт наближення виборів і питання постпрезиденського майбутнього для Кучми та поповнення передвиборчого фонду для Януковича. Для Кучми дедалі актуальнішим ставало наповнення ідеї щодо створення власного фонду фінансовим змістом. Реверс дозволяв це зробити швидко й водночас. І навіть з авансуванням. Що й відбулось. Те ж саме трапилось і з Януковичем.
Експерти, аналізуючи винятково фінансові аспекти діяльності по реверсу нафтопроводу Одеса – Броди, прийшли до висновку, що це велика операція по відмиванню коштів, прихованих від оподатковування, а можливо, і від певних незаконних видів діяльності.
Гроші, отримані "Укртранснафтою" як кредит офшорної фірми для покупки технологічної нафти – невідомого походження, але пройшовши через рахунок компанії в британському банку відмиваються. А повернутий впродовж трьох років кредит – чисті гроші, це кошти солідного державного підприємства-монополіста, що працює над стратегічним проектом.
Нікому й у голову не прийде, що таке держпідприємство може бути елементом тіньових схем. Надалі гроші входять у звичайний банківський обіг у Великобританії і працюють легально.
Фахівці по боротьбі з відмиванням грошей вказують ще на одну важливу річ – реалізація подібних схем, де фігурують не тільки приватні, але й державні структури, пов'язана з підвищеним корупційним навантаженням на угоду.
Міжнародні кримінальні групи для реалізації схем по відмиванню грошей, отриманих незаконним шляхом, як правило, обирають країни з високим рівнем корупції. Україна не випадково виявилася в полі уваги шанувальників прання грошових знаків.
За деякими даними, тільки на операції по заповненню трубопроводу технологічною нафтою уже відмито більш 130 млн. дол. США, доходів, прихованих від оподатковування в Україні, Росії і Британії, отриманих від різного виду діяльності групи росіян, деяких українців і британців, де останнім відведена роль красивої етикетки. Теж ніхто не подумає, що бренд компанії світового рівня може бути використаний для прикриття тіньових схем. Україні при цьому приділяється роль транзитної ланки між Кіпром і Москвою в діяльності міжнародної економічної злочинності.
Слід відзначити, що називаючи низку причин з яких був здійснений реверс стратегічно важливого нафтопроводу, слово "корупція" вживається рідко, але насправді, як свідчать наведені факти, саме корупція уможливила його.