Перспективність ЄЕП під сумнівом
5 вересня 2003, 00:00
Кабмін і президент мають розбіжності в питанні приєднання до цієї організації
Наближення "години Ч" - моменту підписання угоди щодо створення Єдиного економічного простору - змушує аналітиків оцінювати економічні вигоди від членства України в новому об'єднанні. Не припиняються гострі дискусії навколо доцільності участі Києва в даному об'єднанні. Одним з аргументів опонентів ЄЕП може стати негативне сальдо торгівлі з країнами СНД. Утім, деякі експерти не схильні вважати цей фактор ключовим.
Необхідність підписання угоди щодо створення Єдиного економічного простору, що заплановано на 18 вересня під час саміту СНД у Ялті, залишається предметом дискусій у політичних і економічних колах України.
Останній конфлікт виник 3 вересня на засіданні Кабінету міністрів, де розглядалося питання про проекти угод у рамках створення ЄЕП. Нагадаємо, після засідання міністр економіки Валерій Хорошковський розкритикував підписаний першим віце-прем'єром Миколою Азаровим в Астані проект концепції ЄЕП.
Як стало відомо "Контексту", розглянувши проекти документів, уряд фактично відхилив її у нинішньому вигляді. Під час обговорення підписання документів за створення Єдиного економічного простору висловився тільки один (правда, дуже високопоставлений) член уряду.
Утім, у прес-службі Кабміну "Контексту" спростували факт голосування щодо проекту ЄЕП. Пікантності ситуації додає те, що в цей же час президент України в Москві заявляв про необхідність робити конкретні кроки в питанні створення ЄЕП, а не обмежуватися деклараціями. Леонід Кучма також підтвердив, що угоду щодо створення ЄЕП буде підписано цього місяця на саміті СНД у Ялті.
У наступних публічних дискусіях сторони, які протистоять одна одній в уряді представили свої аргументи. У Мінекономіки вважають, що схвалена в Астані редакція проекту концепції ЄЕП не відповідає інтересам нашої держави і назвали документ "сирим".
За словами міністра економіки Валерія Хорошковського, документи щодо створення Єдиного економічного простору "повинні пройти визначену процедуру" розгляду: вони будуть спрямовані для аналізу в українські міністерства й відомства.
Серед найбільш гострих моментів Хорошковський назвав питання легітимності рішень наднаціональних органів ЄЕП для виконання їх на території України. Окрім того, міністр заявив про складність інтеграції одночасно в два простори - Євросоюз і ЄЕП, підкресливши, що створення ЄЕП не повинне призвести до "втрати суб’єктності України".
У свою чергу, перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров, категорично не згодний з міністром економіки. "Документи щодо створення ЄЕП не містять нічого такого, що не відповідало б нашим інтересам", - підкреслив Азаров.
Узгоджені проекти угоди щодо створення Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусії та Казахстану й концепції створення ЄЕП цілком відповідають інтересам України, переконаний перший віце-прем'єр. Створення нового об'єднання не повинно вплинути і на успішність перемовин щодо вступу України у Світову організацію торгівлі. Як аргумент Азаров нагадав, що існування Євросоюзу не заважає його членам входити до СОТ.
Втім, аналіз статистичної інформації демонструє, що в торгівлі з країнами СНД зберігається негативне сальдо: імпорт в Україну перевищує експорт українських товарів у ці країни. Нагадаємо, і Росія, і Казахстан, і Білорусія, які мали намір створити ЄЕП разом з Україною, є членами СНД.
Як повідомляє комітет статистики Співдружності, загальний обсяг експортних операцій членів організації в першому півріччі 2003 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на $19,9 млрд. (у середньому на 29%), імпортних - на $9,0 млрд. (на 22%). Експорт українських товарів збільшився до $2525 млн. (на 31%), імпорт в Україну - до $5193 млн. (на 27%). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі з країнами СНД склало близько $2,7 млрд. У першу чергу, йдеться про негативний торгівельний баланс із Росією, звідки Київ імпортує переважно енергоносії (нафта, газ і ядерне паливо).
Негативний торгівельний баланс може стати одним з аргументів опонентів створення Єдиного економічного простору. Деякі економісти вважають, що підписання документа щодо створення ЄЕП не призведе до збільшення українського експорту і прогнозують збереження негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Багато в чому це викликано практикою "винятків" з режиму вільної зовнішньої торгівлі, що передбачає введення обмежень на зовнішню торгівлю (квоти, тарифи) для окремих груп товарів.
Як заявив президент Кучма під час останнього візиту до Москви, зараз відбуваються перемовини щодо збереженню "винятків" із зовнішньої торгівлі на 10 років вже в рамках ЄЕП. Тобто ключового для України рішення - про зняття Росією зовнішньоторговельних обмежень - досягти не вдалося. У свою чергу, після створення ЄЕП Києву доведеться відкрити свої кордони для субсидованих білоруських та російських товарів.
Прихильники Єдиного економічного простору заявляють, що позитивний ефект від режиму вільної торгівлі допоможе перебороти тенденцію негативного торгового сальдо в торгівлі з Білорусією, Казахстаном і Росією.
Науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Яременко частково згодний з позицією Азарова. Експерт не виключив, що після створення ЄЕП у вітчизняних виробників можуть з'явитися можливості збільшити взаємні постачання з країнами СНД.
Що стосується перекосів у зовнішній торгівлі, то аналітик не вважає негативний баланс свідченням невигідності для України майбутнього об'єднання. "Сальдо торгового балансу - дійсно один із ключових показників, але по ньому не можна судити про загальний ефект" (від існування ЄЕП - "Контекст"), - констатував пан Яременко.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Щербакова розділяє думку про те, що негативний торговий баланс України з членами СНД не може бути головним аргументом проти створення ЄЕП. Основним же негативом, на думку аналітика, буде те, що Київ не зможе самостійно проводити зовнішню політику. Зокрема, вступ до ЄЕП може ускладнити Києву перемовини про вступ до СОТ, відзначила пані Щербакова.
Ухвалення ж остаточного рішення Кабмін переніс на 10 вересня. До цього часу проект буде розглядатися й проводитиметься аналіз в міністерствах українського уряду.
Наближення "години Ч" - моменту підписання угоди щодо створення Єдиного економічного простору - змушує аналітиків оцінювати економічні вигоди від членства України в новому об'єднанні. Не припиняються гострі дискусії навколо доцільності участі Києва в даному об'єднанні. Одним з аргументів опонентів ЄЕП може стати негативне сальдо торгівлі з країнами СНД. Утім, деякі експерти не схильні вважати цей фактор ключовим.
Необхідність підписання угоди щодо створення Єдиного економічного простору, що заплановано на 18 вересня під час саміту СНД у Ялті, залишається предметом дискусій у політичних і економічних колах України.
Останній конфлікт виник 3 вересня на засіданні Кабінету міністрів, де розглядалося питання про проекти угод у рамках створення ЄЕП. Нагадаємо, після засідання міністр економіки Валерій Хорошковський розкритикував підписаний першим віце-прем'єром Миколою Азаровим в Астані проект концепції ЄЕП.
Як стало відомо "Контексту", розглянувши проекти документів, уряд фактично відхилив її у нинішньому вигляді. Під час обговорення підписання документів за створення Єдиного економічного простору висловився тільки один (правда, дуже високопоставлений) член уряду.
Утім, у прес-службі Кабміну "Контексту" спростували факт голосування щодо проекту ЄЕП. Пікантності ситуації додає те, що в цей же час президент України в Москві заявляв про необхідність робити конкретні кроки в питанні створення ЄЕП, а не обмежуватися деклараціями. Леонід Кучма також підтвердив, що угоду щодо створення ЄЕП буде підписано цього місяця на саміті СНД у Ялті.
У наступних публічних дискусіях сторони, які протистоять одна одній в уряді представили свої аргументи. У Мінекономіки вважають, що схвалена в Астані редакція проекту концепції ЄЕП не відповідає інтересам нашої держави і назвали документ "сирим".
За словами міністра економіки Валерія Хорошковського, документи щодо створення Єдиного економічного простору "повинні пройти визначену процедуру" розгляду: вони будуть спрямовані для аналізу в українські міністерства й відомства.
Серед найбільш гострих моментів Хорошковський назвав питання легітимності рішень наднаціональних органів ЄЕП для виконання їх на території України. Окрім того, міністр заявив про складність інтеграції одночасно в два простори - Євросоюз і ЄЕП, підкресливши, що створення ЄЕП не повинне призвести до "втрати суб’єктності України".
У свою чергу, перший віце-прем'єр, міністр фінансів Микола Азаров, категорично не згодний з міністром економіки. "Документи щодо створення ЄЕП не містять нічого такого, що не відповідало б нашим інтересам", - підкреслив Азаров.
Узгоджені проекти угоди щодо створення Єдиного економічного простору України, Росії, Білорусії та Казахстану й концепції створення ЄЕП цілком відповідають інтересам України, переконаний перший віце-прем'єр. Створення нового об'єднання не повинно вплинути і на успішність перемовин щодо вступу України у Світову організацію торгівлі. Як аргумент Азаров нагадав, що існування Євросоюзу не заважає його членам входити до СОТ.
Втім, аналіз статистичної інформації демонструє, що в торгівлі з країнами СНД зберігається негативне сальдо: імпорт в Україну перевищує експорт українських товарів у ці країни. Нагадаємо, і Росія, і Казахстан, і Білорусія, які мали намір створити ЄЕП разом з Україною, є членами СНД.
Як повідомляє комітет статистики Співдружності, загальний обсяг експортних операцій членів організації в першому півріччі 2003 року в порівнянні з аналогічним періодом минулого року виріс на $19,9 млрд. (у середньому на 29%), імпортних - на $9,0 млрд. (на 22%). Експорт українських товарів збільшився до $2525 млн. (на 31%), імпорт в Україну - до $5193 млн. (на 27%). Негативне сальдо зовнішньої торгівлі з країнами СНД склало близько $2,7 млрд. У першу чергу, йдеться про негативний торгівельний баланс із Росією, звідки Київ імпортує переважно енергоносії (нафта, газ і ядерне паливо).
Негативний торгівельний баланс може стати одним з аргументів опонентів створення Єдиного економічного простору. Деякі економісти вважають, що підписання документа щодо створення ЄЕП не призведе до збільшення українського експорту і прогнозують збереження негативного сальдо зовнішньої торгівлі. Багато в чому це викликано практикою "винятків" з режиму вільної зовнішньої торгівлі, що передбачає введення обмежень на зовнішню торгівлю (квоти, тарифи) для окремих груп товарів.
Як заявив президент Кучма під час останнього візиту до Москви, зараз відбуваються перемовини щодо збереженню "винятків" із зовнішньої торгівлі на 10 років вже в рамках ЄЕП. Тобто ключового для України рішення - про зняття Росією зовнішньоторговельних обмежень - досягти не вдалося. У свою чергу, після створення ЄЕП Києву доведеться відкрити свої кордони для субсидованих білоруських та російських товарів.
Прихильники Єдиного економічного простору заявляють, що позитивний ефект від режиму вільної торгівлі допоможе перебороти тенденцію негативного торгового сальдо в торгівлі з Білорусією, Казахстаном і Росією.
Науковий співробітник Інституту економічних досліджень і політичних консультацій Ігор Яременко частково згодний з позицією Азарова. Експерт не виключив, що після створення ЄЕП у вітчизняних виробників можуть з'явитися можливості збільшити взаємні постачання з країнами СНД.
Що стосується перекосів у зовнішній торгівлі, то аналітик не вважає негативний баланс свідченням невигідності для України майбутнього об'єднання. "Сальдо торгового балансу - дійсно один із ключових показників, але по ньому не можна судити про загальний ефект" (від існування ЄЕП - "Контекст"), - констатував пан Яременко.
Експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Тетяна Щербакова розділяє думку про те, що негативний торговий баланс України з членами СНД не може бути головним аргументом проти створення ЄЕП. Основним же негативом, на думку аналітика, буде те, що Київ не зможе самостійно проводити зовнішню політику. Зокрема, вступ до ЄЕП може ускладнити Києву перемовини про вступ до СОТ, відзначила пані Щербакова.
Ухвалення ж остаточного рішення Кабмін переніс на 10 вересня. До цього часу проект буде розглядатися й проводитиметься аналіз в міністерствах українського уряду.