Валютна стабільність під загрозою
25 березня 2003, 17:29
Війна в Іраку може погіршити платіжний баланс України
Незважаючи на оптимістичні прогнози голови Національного банку Сергія Тігіпка, обмінний курс в Україні все-таки наражається на певний ризик у зв'язку з початком бойових дій в Іраку. Експерти пов'язують ці погрози з можливим зменшенням припливу в державу валюти, що неминуче піде за скороченням українського експорту. Хоча ліквідні золотовалютні резерви Нацбанку і досягли рекордних для України розмірів, не можна не враховувати необхідності виплат майже $2 млрд. грн. по зовнішньому держборгу тільки цього року, що скорочує "маневрені" можливості НБУ.
Беручи до уваги поширену думку, в якій йдеться про те, що одним з наслідків війни в Іраку може бути "обвал долара", голова Нацбанку Сергій Тігіпко днями запевнив, що на українській гривні (як, утім, і економіці в цілому), "якорем зачепленій на доларі", це істотно не відіб'ється. Тігіпко нагадав, що 76% українського експорту та 72% імпорту здійснюються за доларовими контрактами.
Про перспективи самого долара в Україні голова центробанку висловився більш стримано: межа падіння американської валюти залежить від тривалості війни. Разом із тим голова НБУ запевнив, що розмірів валютних резервів Нацбанку (переважно, до речі, доларових) досить для того, щоб забезпечити стабільність обмінного курсу у державі.
На думку незалежних експертів, у короткостроковому періоді на українському валютному ринку дійсно нічого не відбудеться - хіба що виникнуть форс-мажорні обставини на зразок застосування в Затоці ядерної зброї. За відсутності надзвичайних потрясінь економіка України протягом декількох місяців не відчує на собі будь-яких істотних наслідків війни в Іраку, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Андрій Блінов. Подальші ж перспективи цілком залежать від того, наскільки зміняться світові ціни на нафту, переконаний експерт. Якщо це призведе до скорочення українського експорту, ризики девальвації гривні зростають.
Нагадаємо, вітчизняна економіка істотно залежить від зовнішньоекономічної діяльності: 60% українського ВВП складає експорт. Причому можливі втрати не вичерпуються падінням товарообігу України з Іраком (у 2001-2002 роках товарообіг з арабською державою складав близько $300 млн. щорічно, причому значну частину цієї суми приносив експорт з України, у першу чергу метал).
До речі, саме до $300 млн. знизили прогнози українських втрат від війни Нацбанк і Мінекономіки. Основними ж торговими партнерами України залишаються Росія, ЄС, Туреччина та США. У випадку підвищення цін на нафту Сполучені Штати зможуть розкрити свої законсервовані свердловини. А от ЄС (25% зовнішнього товарообігу України) явно постраждає від підвищення, тому темпи росту європейської економіки (і світової у цілому) знизяться, що позначиться на обсягах українського експорту, вважає пан Блінов.
Кардинально іншими будуть наслідки для Росії - найбільшого експортера нафти у світі. Остаточно підсівши на "нафтову голку", РФ ризикує остаточно "занедужати" так названою "голландською хворобою" - коли торгівля сировиною (у даному випадку нафтою) є головним джерелом національного прибутку. У середньостроковому періоді - від декількох місяців до півтора років - це підніме російський попит на українські товари, вважає Андрій Блінов, але потім промисловість Росії зможе наростити потужності, і замінити імпорт власними товарами.
Якщо ж світові ціни на нафту в результаті війни знизяться, то ситуація повториться з точністю та навпаки. Світова економіка оживе, тоді як торговий партнер України №1 Російська Федерація буде переживати не кращі часи з усіма наслідками, що випливають для України, у вигляді скорочення товарообігу. Так чи інакше, але різке зниження нафтових цін (нижче 20$/барель), так само як і різке їхнє підвищення (понад 30$/барель) відіб’ється для нашої держави зниженням експорту, а отже - погіршенням платіжного балансу (зниженням припливу валюти в країну), що створить передумови для девальвації гривні. Причому скорочення валютних надходжень може досягти тих самих $800 млн., що раніше прогнозувалися Мінекономікою, і навіть більше.
І тільки якщо ціни на нафту втримаються в діапазоні $20-30 за барель (зараз вони коливаються в межах $26/барель), Україна зможе найбільш раціонально диверсифікувати експорт і зберегти експортні валютні надходження. З врахуванням поточних реалій, через деяке прискорення росту обсягів імпорту, очікується дуже легка девальвація гривні, відзначає Андрій Блінов.
Якщо приплив валюти в Україну все-таки істотно скоротиться, Нацбанку буде нелегко цілком контролювати курс. Дійсно, золотовалютні резерви НБУ, як резонно відзначив Сергій Тігіпко, досягли сьогодні рекордної оцінки в $4,7 млрд. Проте не варто забувати, що Україні доведеться виплатити майже $2 млрд. по зовнішньому держборгу. Це істотно зменшить резерви НБУ, що підсилить ризик падіння гривні.
Незважаючи на оптимістичні прогнози голови Національного банку Сергія Тігіпка, обмінний курс в Україні все-таки наражається на певний ризик у зв'язку з початком бойових дій в Іраку. Експерти пов'язують ці погрози з можливим зменшенням припливу в державу валюти, що неминуче піде за скороченням українського експорту. Хоча ліквідні золотовалютні резерви Нацбанку і досягли рекордних для України розмірів, не можна не враховувати необхідності виплат майже $2 млрд. грн. по зовнішньому держборгу тільки цього року, що скорочує "маневрені" можливості НБУ.
Беручи до уваги поширену думку, в якій йдеться про те, що одним з наслідків війни в Іраку може бути "обвал долара", голова Нацбанку Сергій Тігіпко днями запевнив, що на українській гривні (як, утім, і економіці в цілому), "якорем зачепленій на доларі", це істотно не відіб'ється. Тігіпко нагадав, що 76% українського експорту та 72% імпорту здійснюються за доларовими контрактами.
Про перспективи самого долара в Україні голова центробанку висловився більш стримано: межа падіння американської валюти залежить від тривалості війни. Разом із тим голова НБУ запевнив, що розмірів валютних резервів Нацбанку (переважно, до речі, доларових) досить для того, щоб забезпечити стабільність обмінного курсу у державі.
На думку незалежних експертів, у короткостроковому періоді на українському валютному ринку дійсно нічого не відбудеться - хіба що виникнуть форс-мажорні обставини на зразок застосування в Затоці ядерної зброї. За відсутності надзвичайних потрясінь економіка України протягом декількох місяців не відчує на собі будь-яких істотних наслідків війни в Іраку, вважає експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Андрій Блінов. Подальші ж перспективи цілком залежать від того, наскільки зміняться світові ціни на нафту, переконаний експерт. Якщо це призведе до скорочення українського експорту, ризики девальвації гривні зростають.
Нагадаємо, вітчизняна економіка істотно залежить від зовнішньоекономічної діяльності: 60% українського ВВП складає експорт. Причому можливі втрати не вичерпуються падінням товарообігу України з Іраком (у 2001-2002 роках товарообіг з арабською державою складав близько $300 млн. щорічно, причому значну частину цієї суми приносив експорт з України, у першу чергу метал).
До речі, саме до $300 млн. знизили прогнози українських втрат від війни Нацбанк і Мінекономіки. Основними ж торговими партнерами України залишаються Росія, ЄС, Туреччина та США. У випадку підвищення цін на нафту Сполучені Штати зможуть розкрити свої законсервовані свердловини. А от ЄС (25% зовнішнього товарообігу України) явно постраждає від підвищення, тому темпи росту європейської економіки (і світової у цілому) знизяться, що позначиться на обсягах українського експорту, вважає пан Блінов.
Кардинально іншими будуть наслідки для Росії - найбільшого експортера нафти у світі. Остаточно підсівши на "нафтову голку", РФ ризикує остаточно "занедужати" так названою "голландською хворобою" - коли торгівля сировиною (у даному випадку нафтою) є головним джерелом національного прибутку. У середньостроковому періоді - від декількох місяців до півтора років - це підніме російський попит на українські товари, вважає Андрій Блінов, але потім промисловість Росії зможе наростити потужності, і замінити імпорт власними товарами.
Якщо ж світові ціни на нафту в результаті війни знизяться, то ситуація повториться з точністю та навпаки. Світова економіка оживе, тоді як торговий партнер України №1 Російська Федерація буде переживати не кращі часи з усіма наслідками, що випливають для України, у вигляді скорочення товарообігу. Так чи інакше, але різке зниження нафтових цін (нижче 20$/барель), так само як і різке їхнє підвищення (понад 30$/барель) відіб’ється для нашої держави зниженням експорту, а отже - погіршенням платіжного балансу (зниженням припливу валюти в країну), що створить передумови для девальвації гривні. Причому скорочення валютних надходжень може досягти тих самих $800 млн., що раніше прогнозувалися Мінекономікою, і навіть більше.
І тільки якщо ціни на нафту втримаються в діапазоні $20-30 за барель (зараз вони коливаються в межах $26/барель), Україна зможе найбільш раціонально диверсифікувати експорт і зберегти експортні валютні надходження. З врахуванням поточних реалій, через деяке прискорення росту обсягів імпорту, очікується дуже легка девальвація гривні, відзначає Андрій Блінов.
Якщо приплив валюти в Україну все-таки істотно скоротиться, Нацбанку буде нелегко цілком контролювати курс. Дійсно, золотовалютні резерви НБУ, як резонно відзначив Сергій Тігіпко, досягли сьогодні рекордної оцінки в $4,7 млрд. Проте не варто забувати, що Україні доведеться виплатити майже $2 млрд. по зовнішньому держборгу. Це істотно зменшить резерви НБУ, що підсилить ризик падіння гривні.