Українська правда

"Російській алюміній", МГЗ та вакансії у новому Кабміні

— 1 листопада 2002, 14:12
Події навколо Миколаївського глиноземного заводу знову привертають до себе увагу спостерігачів. Заява голови Харківської обласної державної адміністрації Євгена Кушнарьова про можливий перегляд результатів приватизації МГЗ загострила тему гарантій іноземним інвестиціям в Україні. Втім, аргументи губернатора не позбавлені частки істини: компанія "Український алюміній", що представляє інтереси "РУСАЛу" в Україні, зобов'язалася побудувати алюмінієвий завод у Харківській області, але дотепер так і не розпочате будівництво. Чому ж пан Кушнарьов тільки зараз згадав про цей факт?

Перший варіант відповіді: мабуть, деякі впливові сили не можуть погодитись з тим, що "Російський алюміній" одноосібно керує Миколаївським глиноземним заводом - єдиним українським виробником глинозему. Нагадаємо, більш 95% акцій Миколаївського глиноземного заводу на сьогодні належать компаніям "Український алюміній" та "Трудовий колектив МГЗ" (за неофіційною інформацією, обидві пов'язані з "Русалом").

Голова Харківської облдержадміністрації Євген Кушнарьов звинуватив "РУСАЛ" у невиконанні зобов'язань щодо будівництва у Харківській області алюмінієвого заводу. Це зобов'язання взяла на себе компанія "Український алюміній" (що представляла інтереси "Російського алюмінію" в Україні) під час купівлі на приватизаційному конкурсі 30%-го пакету акцій МГЗ. "Український алюміній" повинен був не пізніше 2002 року розпочати будівництво алюмінієвого заводу у Первомайську. У зв'язку зі зривом виконання інвестиційних зобов'язань пан Кушнарьов заявив, що за підсумками року можливий перегляд результатів приватизації миколаївського підприємства.

Експерти не схильні пов'язувати заяву пана Кушнарьова з черговим переділом сфер впливу у вітчизняному гірничо-металургійному комплексі. Окрім того, як стверджують аналітики, ні в самого губернатора, ні в харківської фінансово-промислової групи (зв'язок з якою йому приписують деякі спостерігачі) немає прямої зацікавленості в обмеженні корпоративних прав "Русалу" на підприємстві.

У зв'язку з цим директор Центру соціальних досліджень "Софія" Андрій Єрмолаєв у коментарі "Контексту" нагадав: "Днями харківський губернатор виступив з низкою яскравих публічних заяв, що носять неприкритий PR-характер. Серед них не тільки заява, що стосується будівництва алюмінієвого заводу в області, але і виведення регіону на рівень країн Східної Європи". Виходячи з цих висловлень пана Кушнарьова, експерт не виключає невдоволення як обласної влади, так і президента України, діяльністю іноземних інвесторів. Зокрема, критика менеджменту Мх=ГЗ може бути викликана невиконанням частиною інвесторів їхніх інвестиційних зобов'язань. Окрім того, нагадав Андрій Єрмолаєв, варто взяти до уваги, що "у розпалі конкуренція за входження до складу майбутнього уряду. При цьому поряд із заявками низки вже "засвічених" як претенденти на посади в Кабміні фігур, позначилися претензії і з боку сильних регіональних лідерів", до числа яких аналітик додав і Євгена Кушнарьова. Лідери регіональних еліт прагнуть скористатися сприятливою кон'юнктурою, щоб продемонструвати свій рівень компетенції та "вміння вирішувати не тільки проблеми місцевого масштабу, але й показати "державницький" підхід до вирішення регіональних питань", - відзначає пан Єрмолаєв. Так що "русалівська" проблема цілком могла б зацікавити харківського губернатора, що спробував на її тлі нагадати про себе у Києві", - вважає Андрій Єрмолаєв.

Існують й інші версії подій навколо Миколаївського глиноземного. Так, інвестиційні аналітики пов'язують пильну увагу до МГЗ і його основного акціонера з прийдешніми намірами щодо збільшення статутного фонду підприємства на 378,263 млн. грн. (до 756,527 млн. грн.) шляхом випуску нових акцій. Питання про збільшення статутного фонду буде розглянуте 21 листопада 2002 року на зборах акціонерів заводу. На думку директора аналітичного департаменту фінансової компанії "СОКРАТ" Владислава Остапенка, крім традиційних причин, що зводяться до рішення про випуск акцій (поповнення обігових коштів, залучення інвестицій), у менеджменту підприємства цілком можуть бути й інші причини для збільшення статутного фонду. "За результатами емісії акцій можливе збільшення частки одного чи декількох приватних акціонерів МГЗ, - припускає пан Остапенко. - Можна припустити, що "Російський алюміній", швидше за все, викупить значну частину емісії, у результаті чого його частка в підприємстві збільшиться". Поява на заводі нового акціонера малоймовірна: після концентрації 95% акцій МГЗ в одних руках підприємство стало нецікавим для сторонніх інвесторів як об'єкт для вкладень. "Навряд чи який-небудь інвестор погодиться стати "почесним міноритарним акціонером" МГЗ", - відзначив "Контексту" аналітик.

Таким чином, потенційним недоброзичливцям –якщо, звісно, вони мають такі наміри - буде досить важко похитнути міцні позиції "Русалу" у Миколаєві. Російській компанії і раніше вдавалося досягати компромісу з українським урядом у конфліктних питаннях. Нагадаємо, після купівлі "Російським алюмінієм" у березні-2002 останнього 10%-го пакета акцій МГЗ, що ФДМ безуспішно намагався продати ще з листопада 2000 року, Кабмін погодився з проханням росіян і відклав на два роки виконання інвестиційної умови, що стосується нарощування виробництва глинозему на МГЗ до 1,3 млн. тонн. Тому більшість експертів відзначають, що на діяльність і перспективи "Русалу" на МГЗ заява Євгена Кушнарьова ніяк не вплине.