Все, що винен вам – вибачаю... Кучма

Коло питань, які були підняті президентом України під час саміту у Йоганнесбурзі, не обмежилося налагодженням зовнішньоекономічних контактів з африканськими та південноамериканськими країнами.

Окрім необхідності диверсифікувати експорт, значною проблемою для України є необхідність погашення зовнішніх державних боргів. Особливо якщо зважити на те, що на наступний рік припадає пік виплат за зовнішнім боргом -$1,6 млрд. Не дивно, що влада намагається знайти альтернативні методи пом’якшення ситуації, окрім внутрішніх і нових - зовнішніх позик та реструктурування.

Україна пропонує зараховувати витрати на забезпечення стійкого розвитку країн з економікою, що розвивається, на рахунок погашення їх зовнішньої заборгованості. Про це заявив президент України Леонід Кучма на пленарному засіданні Всесвітнього саміту щодо стійкого розвитку в Йоганнесбурзі (ПАР).

"Процес втілення принципів гармонійного розвитку і темпи просування країн до стійкого розвитку були б набагато швидшими, якщо б не наявність низки фінансових проблем на цьому шляху", - сказав голова української держави, відзначивши, що має на увазі наявність заборгованості країн, які розвиваються, та країн із перехідною економікою.

"Нам необхідні нові механізми вирішення цієї проблеми, і одним серед таких механізмів, інноваційним і перспективним, є процес зарахування витрат на забезпечення стійкого розвитку на рахунок погашення зовнішнього боргу цих країн, - заявив Леонід Кучма. - Саме таким шляхом країни-кредитори змогли б ефективно сприяти активізації темпів економічного росту й захисту навколишнього середовища".

Нагадаємо, що заяву було зроблено під час перебування президента в Африці. Країни саме цього континенту міцно асоціюються у людей пострадянського простору з поняттям "країн, що розвиваються". Разом із тим, більшість макроекономічних параметрів України (переважно сировинний характер вітчизняного експорту, а також безліч інших факторів подібних індексів економічної волі чи рівня корумпованості) говорять на користь того, що Україну, як державу з перехідним типом економіки, також можна зарахувати до країн, які розвиваються.

Тому, можливо, що український президент, захищаючи країни, що розвиваються, мав на увазі й Україну у тому числі. Про це свідчать його слова, що у нашій країні "глибоко визнають необхідність утворення передумов для збалансованості інтересів суспільства й можливостей природи, соціально-економічного розвитку та оточуючого середовища. На цьому базується концепція переходу України до стійкого розвитку, на основі якої буде відпрацьована відповідна національна стратегія".

Президент назвав очевидним той факт, що "першочергову відповідальність за успіх національної стратегії стійкого розвитку несуть самі країни". Як кажуть, порятунок потопаючого – справа самого потопаючого. Також, Леонід Кучма підкреслив важливість підтримки з боку світової громадськості країн, що розвиваються, а також країн із перехідним типом економіки.

Надії на вищезгаданий шлях боргових проблем могла дати порівняно недавня заява керівників країн "великої сімки" відносно переходу до безкредитної допомоги країнам, що розвиваються. Аргументація G7 виглядала таким чином: країна відволікає занадто багато часу й ресурсів, щоб потім погасити надані їй кредити. Це, у свою чергу, заважає державі нормально розвиватись. Для того щоб уникнути негативних ефектів, було запропоновано замість кредитів надавати фінансові ресурси безповоротно - у вигляді грантів.

Той факт, що для України питання зовнішніх боргів та їх погашення – не лише цікавість – черговий раз підтверджують й останні дані Міністерства фінансів. Прямий державний борг України у січні-серпні поточного року, хоча і скоротився на $197,7 млн., складає чималу суму - $11,74 млрд. Серед них зовнішній державний борг скоротився на $80,42 млн., до $7,9 млрд. До складу державного боргу не включається обсяг зобов’язань, гарантованих державою, до моменту приходу гарантійного випадку. Такі зобов’язання включаються в умовний борг, який за півроку виріс на $22,53 млн. і до 30 червня склав $2,16 млрд. Фактичні витрати держбюджету на погашення та обслуговування держборгу склали 3995 млн. грн., або ж 84,17% запланованих на цей період.

Найбільшим зовнішнім кредитором України є Світовий банк, борг перед яким складає $2305 млн., (29,2% прямого зовнішнього боргу). Друге місце за величиною посідає борг з облігацій зовнішньої державної позики - $2204,2 млн. (27,9%). Третім великим кредитором є Росія, борг перед якою на 30 червня склав $1778,9 млн. (22,5%). Україна також винна Німеччині $408,2 млн., ЄС - $320,3 млн., США - $289,6 млн., Туркменістану - $281,7 млн. На долю інших кредиторів припадає $310,3 млн.

Окрім того, борг Національного банку України Міжнародному валютному фонду (МВФ, врахований у рамках умовного держборгу, на 30 червня склав $1921,5 млн. Добре, ліквідні золотовалютні резерви Нацбанку вже перевищили $4 млрд., тому причин для хвилювання стосовно погашення цього боргу немає.

Нових кредитів поки що не передбачається, хоча Фонд не виключає і кредитної форми подальшої співпраці України з МВФ. Про це недавно заявив і прем’єр-міністр Анатолій Кінах. За однієї умови , якщо Фонд не буде тиснути відносно економічних показників в Україні. Мабуть, до такого "тиску" відносились умови МВФ розв’язання бюджетних проблем, а також питання повернення ПДВ експортерам.

В цілому, сумнівно, що західні країни кинуться вибачати борги країнам, що розвиваються, у будь-якому разі – Україні. Як відзначила в інтерв’ю "Контексту" експерт Міжнародного центру перспективних досліджень Ольга Пиндюк, державний борг України складає близько 30% від ВВП, тоді як для низки країн цей показник "зашкалює" за 100%.

Проте, така допомога може утворити перекіс економічних пріоритетів державної політики, а також знизити дисципліну країни як боржника. Тому, впевнені експерти, оптимальним шляхом розвитку країни є розумна економічна політика та відпрацьована стратегія структурних реформ. І тоді прозорі умови гри приваблюватимуть фінансові ресурси, але вже у вигляді інвестицій.