Бютівці залишаються в ДКЦПФР?

Після зміни влади в Україні навколо Державної комісії з цінних паперів та фондового ринку склалася суперечлива ситуація.

З одного боку, комісію очолив представник Ріната Ахметова Дмитро Тевелєв. Він прийшов на зміну ставленику екс-депутата від БЮТ Андрія Портнова Сергію Петрашку, який у березні написав заяву про звільнення.

З іншого боку, у комісії залишилася вся попередня команда Сергія Петрашка. Це, зокрема, Олексій Петрашко, Микола Бурмака, Юрій Назаренко, Сергій Бірюк, Олег Мозговий та Володимир Петренко, яких учасники ринку часто критикували за численні прорахунки під час виконання ними службових обов'язків.

Голова наглядової ради групи компаній "Тект" Вадим Гриб упевнений, що кадрові перестановки у комісії можуть значно покращити ситуацію на ринку.

"Я змінив би усіх членів комісії. Можливо, варто підвищити тих, хто займає посади директорів департаментів, тут важливе бажання працювати. Треба повністю переформувати команду, можливо, запросити людей з ринку", - зазначив він.

За час перебування Сергія Петрашка на посаді голови ДКЦПФР у секторі накопичилося чимало проблем - починаючи з депозитарної системи і закінчуючи створенням кишенькової саморегулюючої організації, стверджують учасники ринку.

За їхніми словами, діяльність комісії з цінних паперів має бути максимально прозорою, інакше український фондовий ринок стане проблемою для усієї фінансової галузі України.

Наразі ж якість роботи відомства викликає у фахівців чимало нарікань. Так, президент інвестиційної групи "Універ" Тарас Козак вважає, що службовці ДКЦПФР перевищують свої повноваження.

"Комісія займає, так би мовити, монопольне становище, і вирішити будь-яке питання, пов'язане з діяльністю акціонерних товариств, без неформальної участі представників комісії неможливо", - сказав він.

За його словами, представники регулятора часто тиснуть на учасників ринку. "Якщо намагатися якимось чином протистояти протиправним діям комісії, то компанію можуть позбавити ліцензії, відновити яку потім складно", - каже він.

Наприклад, корпоративний конфлікт навколо компанії "Одесакондитер" опосередковано призвів до втрати ліцензії торгівцем "Тект-трейд". Учасники ринку пов'язують цю ситуацію з особистим конфліктом між членом комісії Олексієм Петрашком та власником "Тект-трейду" Вадимом Грибом.

"Це наочний приклад, коли на місцях зрощуються інтереси представників комерційних структур з інтересами державних службовців", - відзначив у коментарі "Економічній правді" президент ІГ "Інеко" Денис Копилов.

Інший приклад - захоплення компанії "Тернопільбуд" - постраждалою виявилася компанія "Сінком", яка придбала мінори тарний пакет, який був незаконно розмитий за мовчазної згоди комісії. За інформацією джерел "Економічної правди", дії рейдерів також покриваються членами комісії.

Ці та інші випадки учасники ринку називають головною перешкодою для побудови відкритого та ефективного фондового ринку.

Крім того, члени комісії загрузли у бізнесовому конфлікті навколо створення єдиного депозитарію. Бажання членів ДКЦПФР отримати ласий шматок призвело до гальмування роботи Всеукраїнського депозитарію цінних паперів.

За словами Вадима Гриба, комісія хоче узгоджувати операції з придбання нерезидентами більше 50% акцій бірж і депозитаріїв, а також кандидатури на посади керівників цих установ. Однак жодна з ініціатив регулятора досі не реалізована у вигляді нормативних актів.

"Тільки після того, як ми запропонували обговорити проект Стратегії розвитку, комісія створила робочу групу з розробки цього документа. На жаль, комісія зайняла позицію "невизнання" ВДЦП і не реєструє додаткову емісію депозитарію", - підкреслив фондовик.

Якщо приватні інтереси ставитимуться вище за державні, і ця ситуація повториться з депозитарною системою, це вдарить по національний безпеці.

Як відомо, до 2011 року повинно відбутися переведення всіх акцій у бездокументарну форму, після чого контроль над депозитаріями дасть змогу регулювати фінансові та майнові потоки більшості українських підприємств.

Кишенькова асоціація

Другою людиною після Сергія Петрашка у комісії був Олексій Петрашко, який до призначення на посаду члена комісії обіймав посаду директору департаменту з корпоративних фінансів.

До повноважень департаменту входить реєстрація емісій цінних паперів. Олексій Петрашко володіє неформальним лідерством у комісії. Він брав під контроль торговців цінними паперами у рамках скандальної Асоціації українських фондових торговців.

За неофіційною інформацією, яку підтверджують учасники ринку, Петрашко має партнерські стосунки із Сергієм Антоновим, власником дніпропетровської фондової біржі "Перспектива" (ФБП).

На стосунки Петрашка та Антонова необхідно звернути особливу увагу, адже Петрашко безпосередньо асоціюється з ФБП, про що свідчить кілька фактів. Зокрема, саме Петрашко на посаді директора департаменту корпоративних фінансів виставив усім емітентам жорсткі умови щодо реєстрації емісій цінних паперів, розміщення яких відбулося не на ФБП.

"Якщо ж розміщення цінних паперів відбувалося на дніпропетровській біржі, то відповідна реєстрація відбувалася за лічені дні. Це може говорити, лише про те, що Петрашко володіє чималою часткою акціонерного капіталу ФБП", - відзначив один з власників великої інвестиційної компанії у коментарі "Економічній правді".

Наступний крок, здійснений у рамках спільного проекту Петрашка і Антонова, - створення єдиної саморегулюючої організації - СРО - на базі асоціації АУФТ при ФБП.

Ще у 2008 році ФБП почала роботу із збільшення членів своєї асоціації, адже для отримання статусу єдиної СРО асоціація мала об'єднувати більше 50% усіх учасників торгівців цінними паперами.

А вже з травня 2009 року повинна була залишитися тільки одна СРО. На той момент ФБП займала четверте місце за кількістю членів. Щоб змінити ситуацію ФБП

використала адмінресурс Олексія Петрашка та регіональних відділень ДКЦПФР які адміністративно загнали в ассоціацію сотню "мертвих душ".

А в травні ДКЦПФР прийняла рішення залишити СРО "АУФТ" як єдине. Після прийняття цього рішення, на ринку розгорілися скандали.

Крім того, призначення Антонова на посаду голови наглядової ради єдиної СРО "Асоціація українських фондових торгівців", яке здійснив сам Антонов за допомогою довіреностей, теж викликало незадоволення учасників ринку.

"СРО повинна відстоювати інтереси ринку в цілому, а не так, як це відбувається на українському ринку", - зазначив Тарас Козак.

Головна ж мета ФБП полягала у можливості тиснути на торговців та змусити усіх торгувати на дніпропетровській біржі. При цьому учасникам нав'язують програмне забезпечення та авторизований центр сертифікації ключів ФБП.

В той час, як СРО купує цей продукт у ФБП, а потім нібито СРО безкоштовно видає його членам. Слід зазначити, що після визначення асоціації при ФБП єдиною СРО сума за вступ виросла в кільканадцять разів до 5 тисяч гривень, а членський внесок торговців складає 1-2 тисячі гривень.

ФБП також створила платіжну систему, яку хоче поширити на весь ринок. Її членами є кілька банків. Торговці, сплачуючи гроші, не знають, у яку установу вони ідуть. Отже, ФБП акумулює гроші у своїх банках та формує ліквідність.

"Існує проблема управління СРО через інститут довіреностей. Менеджмент СРО концентрує у себе величезну кількість довіреностей і фактично монопольно керує СРО. Навіть не соромлячись, Антонов заявляє про це на зборах СРО. Це виглядає цинічно", - відзначив Денис Копилов.

За його словами, вирішити проблему могла б особиста участь торговців на зборах СРО. "Думаю, вихід - в обмеженні права видавати довіреності", - додав експерт.

Ще один цікавий факт. У грудні 2009 року на ФБП за десять торгових днів пройшов об'єм торгів цінними паперами на 10,5 мільярда гривень. Для порівняння: такий обсяг на ПФТС був у 2009 році за десять місяців торгів держоблігаціями.

Емітентами були компанії з управління активами, які розмістили інвестиційні сертифікати, та декілька підприємств. Серед них - компанія "Сучасні кредитні технології", якій належить згадана платіжна система.

Статутний капітал цієї фірми налічує 10 мільйонів гривень, а обсяг торгів за десять днів склав 1 мільярд гривень.

З цього приводу ДКЦПФР отримала кілька листів. Згідно із законодавством, бажаючі купити пакет понад 10% повинні подати відповідну інформацію на біржу і у ДКЦПФР за 30 днів до виконання угоди. Адже реакції комісії на цю ситуацію досі не було.

А таких угод на ФБП було чимало. Цікаво, що ФБП за об'ємом торгів випереджає навіть Українську біржу, але ці обсяги припадають лише на трьох-чотирьох емітентів. А на УБ, для порівняння, такі об'єми досягаються за рахунок торгів з п'ятьма десятками емітентів.

"Комісія повинна стати регулятором ринку. Зрозуміло, що середня ланка буде лобіювати свої інтереси, але особиста незаангажованість нового голови ДКЦПФР може допомогти вирішити цю ситуацію", - відзначив Копилов.

Перелічені факти дають змогу зробити висновок, що навколо теперішніх членів Державної комісії з цінних паперів постійно виникають різного роду конфлікти та підозри у зловживаннях. Учасники ринку на правах анонімності готові ділитися багатьма різними фактами, що підтверджують "нечистоплотність" держслужбовців.

Можливо, новому керівництву біржі вдасться налагодити ефективну роботу комісії і змінити ставлення ринку до держрегулятора. В будь-якому випадку, зробити це без зміни команди буде навряд чи можливо.