Чому земельна децентралізація стала успішною

В одному з провідних наукових журналів із земельної політики вийшла спільна стаття з Олегом Нівʼєвським і колегами з Університету Вагенінгена Ріко Іле та Корнелісом Гардеброком "Вплив земельної децентралізації 2014 року на результати земельних аукціонів". Ми проаналізували, як передавання державних земель громадам у 2014 році вплинуло на результати земельних аукціонів.

На момент реформи було багато скепсису. Часто можна було почути, що громади не впораються з управлінням, землю почнуть передавати "своїм", а бюджети нічого не отримають. Дані показують іншу картину.

Реформа передбачала передавання більшості державних земель з управління Держгеокадастру в комунальну власність. Далі місцеві ради почали організовувати земельні аукціони – єдиний законний механізм передавання публічних земель в оренду і головний спосіб отримання доходів від їх використання.

Передавання земель відбувалося поступово, тому протягом певного часу аукціони проводили і громади, і Держгеокадастр. Громади виставляли на торги землі, які перебували в управлінні державного органу. Це дозволило порівняти результати їх роботи. Ми оцінили аукціони, проведені між травнем 2013 року і квітнем 2020 року.

Аукціони, організовані громадами, мали на 28 відсоткових пунктів вищу ймовірність успішного завершення. Виграшна орендна ставка була на 25% вищою, а приріст ціни під час торгів – на 102 в. п. більшим. Ця різниця статистично значуща на рівні 1%. Одне з пояснень – різниця в стимулах і підзвітності.

Незалежно від того, хто є організатором аукціону, надходження від оренди отримує місцевий бюджет. Проте саме громади відповідають за ці доходи і безпосередньо зацікавлені в тому, щоб аукціон приніс максимальний результат.

Це видно навіть у витратах на підготовку ділянки до аукціону. Їх сплачує переможець торгів і вони можуть сягати 80% річної орендної плати. Ми не маємо таких даних для всіх ділянок, але там, де інформація доступна, вартість підготовки лоту в громадах була на 43% нижчою в реальному вимірі, ніж у Держгеокадастру.

Громади також краще знають місцевий ринок. Це дозволяє їм інформувати потенційних учасників і стимулювати конкуренцію. За результатами нашого опитування, 95% представників місцевої влади знають кількість аграріїв на своїй території, а 90% знають площу землі найбільшого виробника.

Ще один фактор, який може впливати на результати, – рівень корупції. У дослідженні USAID, проведеному разом з InfoSapiens, саме Держгеокадастр найчастіше називали найбільш корумпованим органом у земельних відносинах. Громади згадували приблизно в півтора разу рідше.

Водночас наше дослідження охоплює період до 2020 року. За останні роки Держгеокадастр суттєво просунувся в цифровізації та автоматизації земельних процесів. Це важлива зміна, що суттєво звужує простір для корупції.

Децентралізація управління землями стала успішною реформою. Вона дозволила громадам залучати більше доходів через аукціони і спрямовувати ці кошти на розвиток територій. Цей досвід може бути корисним для інших країн з великими площами публічних земель, де триває пошук ефективної моделі управління ними.