Як знищити львівський аеропорт

Аеропорт "Стейплтон" відкрили недалеко від центру Денвера (США) 1929 року. І, звісно, він став головним аеропортом штату Колорадо. Минав час, місто росло.

І в один історичний момент аеропорт взяли в облогу житлові квартали. Почалися скарги на шум, а отже, з'явилися певні обмеження району. Додайте неможливість розширення через забудову. І 1995 року приймається політичне рішення – аеропорт "Стейплтон" закривають.

Як ви думаєте, що тепер на місці колишнього аеропорту? Сучасний житловий район.

Цей кейс – не одиничний випадок. Схожа історія і в Kai Tak Airport – колишнього головного міжнародного аеропорту Гонконгу. Він теж один з найвідоміших прикладів летовищ, яке "програло" житловій забудові.

Berlin Tempelhof Airport – теж серед тих, які закрили. Цей аеропорт опинився фактично всередині міста, оточений щільною житловою забудовою. Політичний тиск громади і як результат – у 2008 році аеропорт, відомий за історичними польотами братів Райт, закрили.

Львів може поповнити цей список.

Хто такі Сокільники?

Сокільники – село, що межує зі Львовом на півдні. Воно настільки притулилося до Львова, що, наприклад, на вулиці Трускавецькій навіть самі мешканці достеменно не знають – проживають вони у місті чи в селі.

Утім Сокільники гордо говорять те, що вони окрема громада, гонорово швидкими темпами забудовують багатоквартирним житлом сільськогосподарські угіддя. При цьому нема у Сокільниках своїх лікарень, очисних і громадського транспорту. Зате щобудня є затори на в'їзді із Сокільників до Львова, бо ж зранку мешканці села їдуть на роботу до міста, везуть дітей у львівські садки і школи, а ввечері, відповідно, повертаються назад.

Це все зрозумілі процеси, що є в кожній агломерації великого міста. І з ними можна працювати. Якщо, звісно, є бажання в очільників громади. Але нещодавно у Сокільниках розпочалися дуже небезпечні процеси. Результат яких не просто загрожує комфорту та нормальному функціонуванню Львова. Це все ставить під удар львівське летовище – його подальшу роботу та розвиток.

А розпочалося все навіть не вчора. І нині виглядає як спланована акція. І її логіка виглядає наступним чином.

Крок 1

2019 рік. Всупереч здоровому глузду і фаховій методології підключити політичні сили та натиснути активними мітингами – і врешті таки вибити створення своєї Сокільницької ОТГ. При чому зроблено це було силами не провладної більшості, а на вимогу іншої, значно меншої фракції.

Крок 2

Наступні п'ять років. Забудувати села своєї ОТГ багатоквартирним житлом. У масштабах вийшло як 23 пасажирські термінали аеропорту "Львів". Звичайно, у цей час із інфраструктурою якось зовсім не склалося.

Крок 3

2025 рік. Розробити новий генплан сільської громади, яким передбачити забудову 158 гектарів багатоповерхівками, з них третину – упритул до аеропорту. Попри дозволені шумові зони та здоровий глузд. Про погодження зі Львовом чи інтереси великого міста Сокільники взагалі "забули".

Щоб зрозуміти цинізм усієї оборудки, згадаймо, як і із якими гаслами створювали Сокільницьку громаду.

2019 рік. Завершення реформи адмінтерустрою. Спершу обласні посадовці відмовляють Сокільникам, бо це не відповідало методології та суперечило логіці реформи. Відтак під стінами Львівської ОДА з'явилися люди з плакатами.

"Село має лишитися селом", "Львів нас забудує". Такі були головні аргументи мітингувальників та їхніх лобістів у високих київських кабінетах. І врешті Львівська ОДА таки дає добро об'єднанню сіл Сокільники, Басівка та Годовиця у спільну територіальну громаду.

"Львів нас забудує"?

Ну із цим Сокільники успішно впоралися самі. За останні п'ять років тут збудували близько 50 житлових об'єктів загальною площею 925,7 тис. квадратних метрів. Це як 23 пасажирські термінали аеропорту "Львів". На сьогодні у процесі будівництва в Сокільниках: котеджі, таунхаузи, дуплекси і звичайні багатоповерхівки на 5, 6 і навіть 8 поверхів, бо суд скасував ДБНи, які забороняли будувати у селах хмарочоси.

Тисячі зданих квартир. Проте без необхідної соціальної та інженерної інфраструктури. Скільки за цей час збудовано шкіл, садків і лікарень, і бібліотек у Сокільниках? Правильно, ніскільки.

"Село має лишитися селом"?

30 грудня 2024 року Сокільницька сільська рада затвердила внесення змін в генеральний план. У цій документації місцеві чиновники чесно визнають: очікують збільшення свого населення з 8 тисяч до 50-ти за якихось 20 років.

Друзі, але це вже буде аж ніяк не село, а цілий райцентр на межі Львова. А як же село має лишитися селом? Чому такий розворот на 180 градусів? Сокільники вирішили стати неофіційним спальним районом Львова? То навіщо тоді їм своя – наголошу – сільська ОТГ?

Юридична розтяжка сьогодні

Сокільники генплан оновили. Із сусідами – Львовом і аеропортом – це не узгодили. Зараз вся ситуація процедурно застрягла у Львівській райраді.

158 гектарів, які заплановані у селі під масштабну забудову, раніше кваліфікувались як такі, що за межами населеного пункту. Тепер їх Сокільники хочуть додати до меж свого населеного пункту. Навіщо, якщо вони й так є землями Сокільницької ОТГ?

Бо чинне законодавство дозволяє роздавати землі за межами населених пунктів винятково під сільське господарство. А от, щоб змінити цільове призначення земель, наприклад, щоби була змога їх забудувати, треба ці землі ввести в межі населеного пункту. І для реалізації такого плану Сокільникам потрібне рішення Львівської районної ради.

"Міжнародний аеропорт "Львів" імені Данила Галицького" – це державне підприємство. І ні для кого не секрет, що летовище критично потрібний об'єкт як у мирний час, так і під час війни. Зі зрозумілих причин.

Тим паче, не так давно у профільному міністерстві заявили про намір збудувати новий вантажний термінал поряд із львівським аеропортом. І власне єдина можливість – це території, на які поклали оком забудовники.

Аеропорт уже подав позов до суду на Сокільницьку сільраду. Адже зміни до Генплану села передбачають масштабну забудову в зоні акустичного впливу міжнародного аеропорту. І заплановані житлові квартали потрапляють у шумові зони з перевищенням допустимих норм.

Окремо в адміністрації аеропорту заявили, що затвердження змін до Генплану створює ризик втручання в господарську діяльність держпідприємства та може призвести до вимушеного пониження категорійності аеропорту "Львів". А це, очевидно, суперечить інтересам держави та регіону.

Про критичність моменту

Я недарма почав з історичних прикладів у світі. Насправді всі згадані аеропорти були свого часу дуже потужними і знаковими для розвитку своїх міст і регіонів. Але в якийсь момент щось пішло не так – насправді там не передбачили можливості для стратегічного розвитку летовищ. Мова і про території про запас для збільшення злітних смуг, і про небажане сусідство багатоповерхівок – житлову забудову треба було обмежувати.

Зрештою, час і техніка не стоять на місці, щоразу прогрес рухає всіх уперед. А в часі війни ми взагалі не можемо спрогнозувати якихось певних подій. Утім планувати подальше життя точно мусимо, бо інакше – навіщо це все.

Хтось можете подумати, що я драматизую, але так виглядає, що для львівського аеропорту сьогодні саме та критична точка. Якщо ми дозволимо забудову в Сокільниках, то це буде безповоротний момент для летовища. І "давайте повернемось до цього питання після війни" – швидше за все буде пізно.