Платні дороги: що зміниться

Українські дороги зношуються швидше, ніж їх вдається ремонтувати. Дані систем зважування WIM на ключових магістралях показують: щодня близько 6 тис. вантажівок рухаються з перевищенням дозволеної маси. Такі фури створюють надмірний тиск на покриття і швидко перетворюють навіть нові дороги на колії.

З 2024 року кошти Державного дорожнього фонду спрямовані винятково на оборонні потреби. Унаслідок російської агресії в Україні було пошкоджено близько 25 тис. км автомобільних доріг, 344 мости та переправи, а ремонти фінансуються переважно за кошти міжнародних партнерів.

Чому питання саме у вантажівках

Україна зобов'язалася узгодити дорожню політику з правилами Євросоюзу. Директива 2022/362 передбачає таку модель: якщо вантажівка вагою понад 3,5 тонни їде по дорозі, вона може сплачувати за проїзд. Тобто той, хто найбільше зношує покриття та генерує викиди CO2, компенсує ремонт та вплив на клімат.

Структура українського вантажного автопарку робить його одним з головних чинників зношування покриття. Середній вік вантажівки в Україні становить 16,2 року, тоді як у країнах ЄС – 14,2 року. Крім того, 88% вантажівок, зареєстрованих у 2024 році, належать до найнижчого класу викидів CO2, бо були вироблені до 2019 року. Це означає, що переважна частина автопарку споживає більше пального і створює більше викидів, ніж сучасні вантажівки високого класу.

Для порівняння: за даними дослідження Transport & Environment за підтримки ГО "Екодія", вантажівка стандарту Euro VI викидає приблизно у 20 разів менше оксидів азоту (NOx) і в 60 разів менше твердих частинок (PM), ніж вантажівка стандарту Euro I. Тобто питання дорожнього збору прив'язане не лише до інфраструктури, а й до повітря, яким дихають мешканці населених пунктів уздовж основних трас.

Які гроші може дати платний проїзд

За найбільш амбітним сценарієм за моделлю та ставками німецького Maut-2025, якщо запровадити платний проїзд для вантажівок на трьох основних маршрутах М-05, М-06 та М-07 (з урахуванням ваги, відстані та екостандарту вантажівки), то Україна може отримувати понад 1 млрд євро доходу на рік. Ідеться саме про вантажний транспорт, який рухається цими трасами, а не про всі дороги країни.

У цьому ж сценарії близько 66% надходжень формуються не базовою ставкою, а додатковими зборами за CO2, забруднення повітря та шум. Тобто більшу частину суми сплачують не всі вантажівки, а ті, що найбільше забруднюють довкілля.

Такі надходження окупили б "мегапроєкти" реконструкції доріг орієнтовною вартістю 12 млрд євро за 17,5 року. Це розрахунок для амбітного сценарію з екологічною диференціацією тарифів. У низькоамбітному сценарії, де платять лише вантажівки масою понад 12 тонн і без повноцінного врахування екологічних факторів, строк окупності перевищує 52 роки. Це не включаючи кошти, необхідні для фінансування технічної системи та інфраструктури для толінгу.

Чи зростуть ціни

Бізнес та споживачів хвилює питання, чи призведе реформа до подорожчання товарів. У найбільш "дорогому" сценарії для перевізника доставка пляшки пива зі Львова до Києва може подорожчати на 38 копійок (0,5% роздрібної ціни).

Таке і навіть більше подорожчання логістики виникає і зараз, якщо вантажівка рухається зношеною дорогою, бо зростають витрати на пальне, обслуговування та час у дорозі. За оцінками Світового банку, погані дороги можуть підвищувати витрати вантажного транспорту до 35% і вони закладаються в ціну товарів.

Тобто плата за проїзд за прозорими правилами – це не стільки тягар, скільки заміна хаотичних витрат прогнозованим механізмом фінансування.

Чому важливий поетапний запуск реформи

Директива Євросоюзу визначає ціль: охоплення вантажівок масою понад 3,5 тонни, але перехід до цієї моделі може відбуватися поетапно.

Починати можна із запровадження плати для важчих вантажівок (наприклад, понад 12 тонн), а далі поступово знижувати поріг до 3,5 тонни до 2027 року, як того вимагає євросоюзівське законодавство. Це дає змогу підготувати систему адміністрування, зібрати більш точні дані (через WIM та реєстри транспортних засобів), а також адаптуватися малим та середнім перевізникам.

Модель ЄС також передбачає повну прозорість витрачання зібраних грошей на ремонти, безпеку, шумозахисні екрани, оновлення автопарку. Без цього буде важко забезпечити довіру до системи навіть за коректних розрахунків тарифів.

Що буде, якщо затягнути реформу

Якщо відкласти реформу, сценарій буде доволі передбачуваний. Дороги продовжать руйнуватися, логістика дорожчатиме через технічні витрати, а Україна почне накопичувати борги перед Євросоюзом щодо виконання директиви 2022/362. Доступ до стабільного джерела коштів на ремонти не з'явиться.

Водночас запровадження плати для вантажівок на основних маршрутах до 2027 року дасть змогу поєднати три цілі: фінансування доріг, виконання євроінтеграційних вимог і поступове оновлення вантажного транспорту.

Платний проїзд для вантажівок за моделлю ЄС не створює різкого стрибка цін, але дає стабільне джерело коштів для ремонту доріг. Водночас – стимулює логістичні компанії оновлювати рухомий склад на більш екологічний та дружній до довкілля.

Україна все одно прийде до цієї моделі, питання лише в тому, коли і якою ціною. Чим раніше система буде запущена, тим швидше дороги перестануть руйнуватися і тим менше коштів на ремонти буде перекладено на водіїв та споживачів.

Співавторка – Анастасія Нагорна, аналітикиня Transport & Environment