Фактори ризику пожежі у багатоповерхівках

Щоденні обстріли перетворили багатоповерхівки на об'єкти підвищеного ризику. Пряме влучання руйнує будинок миттєво, але значно частіше життю загрожує не ракета, а – уламок, що падає на дах, коротке замикання після повернення електроенергії чи неправильне використання генератора у дворі, а часом, і на балконі.

Парадокс війни в тому, що вона збільшує небезпеку там, де ми її не помічаємо. Пожежі – одна з таких загроз.

За даними ДСНС, більшість летальних випадків під час пожеж трапляються не через полум'я, а через дим та дезорієнтацію. У багатоповерхівках ці фактори посилюються через вузькі коридори, зачинені евакуаційні виходи та перевантажені електромережі. Під час відключень ризики зростають у кілька разів: люди активно використовують акумулятори, інвертори, газові пальники, генератори.

Саме прості речі можуть завадити вибратися з будинку в критичний момент.

Що каже статистика

З початку 2025 року в Україні сталося понад 78 тис. пожеж, більшість у житловому секторі. Щодня трапляється понад 300 пожеж, і майже кожного дня гине близько чотирьох людей, ще п'ятеро отримують травми. Основні причини – необережне поводження з вогнем, аварійний стан електромереж та перевантаження через генератори та акумулятори під час відключень.

Ці цифри показують, що навіть "дрібні" пожежі можуть бути смертельними, якщо не підготуватися.

Один з оптимістичних прикладів – багатоповерхівка в центрі Києва, яка фактично самостійно зупинила пожежу завдяки сучасній системі сплінкерів. У листопаді 2024 року уламок дрона впав на технічний поверх – виникло загоряння, але вогонь не поширився далі. Завдяки вогнестійким конструкціям і автоматичному пожежному обладнанню пожежа локалізувалася без значних руйнувань.

Цей приклад – підтвердження, що правильно спроєктований і оснащений будинок, де дотримано Державних будівельних норм "Висотні будівлі", може витримати небезпеку навіть під обстрілом. Самоактивація системи гасіння, точкове спрацювання сплінкерів — це ті елементи, які можуть врятувати не просто будівлю, а — життя мешканців.

Стає очевидним: не можна зволікати з модернізацією старих будинків. Більшість житлового фонду в Україні – це будівлі з десятиліттями експлуатації, де електромережі застарілі, сходові клітини не відповідають сучасним вимогам, а системи пожежогасіння або відсутні, або примітивні і не вирішують проблему.

У такому контексті інвестиції в оновлення засобів пожежної безпеки – встановлення сучасних датчиків, оновлення щитових, встановлення автономного освітлення на виходах та розробка чітких планів дій для мешканців – це життєва необхідність.

Коли ми говоримо "пожежна безпека", це не питання майбутнього – це актуальна ділянка роботи. Сучасні технології + відповідальна експлуатація + підготовка мешканців = шанс врятувати життя. Саме це має бути у фокусі роботи ОСББ, місцевої влади, кожного з нас.

Три невидимі фактори небезпеки, про які забувають

Перший – уламки на дахах і техповерхах. Гарячий фрагмент боєприпасу, що впав на утеплювач або кабелі, може спричинити тління. І такі пожежі найнебезпечніші – вони поширюються повільно і непомітно, поки стають некерованими.

Другий – "стрибки" напруги після відновлення живлення. Електрощити, які роками не обслуговувалися, можуть давати іскру при різкому запуску системи. А це типовий сценарій для нічного займання.

Третій – генератори та акумулятори у дворах. Через хаотичне розміщення вони часто стоять занадто близько до фасаду або під навісами, де накопичується тепло. Іноді – поруч із легкозаймистими матеріалами. Це той випадок, коли "тимчасове рішення" створює постійну загрозу.

Що може зробити кожен мешканець зараз

Мати вдома вогнегасник. Звучить банально, але це перший інструмент, який допоможе зупинити вогонь у перші секунди. Звичайний порошковий підійде.

Перевірити евакуаційні виходи. У кожній багатоповерхівці має бути друга сходова клітка. На практиці вона часто перетворена на склад. У задимленні це пастка.

Переглянути стан пожежних рукавів і сигналізації. Багато з них у під'їздах просто декоративні. Мешканці рідко замислюються, що рукав може бути порваний, пересохлий чи відсутній взагалі.

Знати, як вимкнути живлення у власній квартирі. Під час загоряння електропроводки реакція має бути миттєвою.

Що зобов'язані зробити ОСББ та управляючі компанії

Забезпечити проїзд для пожежної техніки. Найгостріша проблема українських ЖК: машини стоять скрізь, де можна й не можна. Часто пожежна машина просто фізично не може заїхати у двір.

Рішення просте, але непопулярне: правила паркування, що діють для всіх.

Провести технічну ревізію систем пожежогасіння. Кожен будинок має свою систему – стояки, насосні станції, датчики. Проте далеко не кожен знає, чи вони справні.

ОСББ повинно мати відповіді на базові запитання:

• Коли проводилось останнє тестування?
• Чи є вода в системі?
• Чи працює сирена?
• Хто відповідальний за обслуговування?

Забезпечити резервне освітлення виходів і сходів. Темрява може призвести до дезорієнтації та паніки – найбільшої загрози під час пожежі.

Це той випадок, коли недорогі рішення рятують життя.

Контролювати роботу електромереж будинку. Особливо після масових запусків генераторів. Будинки, зведені до 2010 року, фактично не розраховані на сучасні навантаження.

Створити чіткий алгоритм дій для надзвичайних ситуацій. Без нього в критичний момент усі припускають, що реагувати має "хтось інший".

Прокрастинація – головний ворог безпеки

Українці надзвичайно швидко адаптуються до небезпеки – іноді навіть занадто швидко.

Коли обстріли стають буденністю, з'являється хибне відчуття, що "якось воно буде". Але саме так трапляються трагедії, яких можна було уникнути.

Особливо зараз, коли небезпека може прийти не внаслідок влучання, а через дрібницю – погане паркування, несправний рукав, замкнений вихід.