Як працює обмін податковою інформацією між Україною та іноземними державами

Для українських громадян та бізнесу, що володіють закордонними активами, відкривають рахунки в європейських чи офшорних банках, інвестують у криптовалюту чи створюють іноземні компанії, міжнародний обмін фінансовою інформацією став чинником, який не можна ігнорувати.

Давайте розберемося, як функціонує такий обмін в автоматичному режимі та за індивідуальними запитами. Відповімо на важливі питання: чи бачить Державна податкова служба (ДПС) всі рахунки українців за кордоном та чи має доступ до податкових декларацій, поданих українцями в іноземних державах.

А головне: як в умовах зростаючої податкової прозорості уникнути штрафів, донарахувань та інших санкцій, маючи активи в іноземних юрисдикціях.

Україна в системі CRS

CRS (Common Reporting Standard) – це міжнародний стандарт для автоматичного обміну інформацією про фінансові рахунки між податковими органами різних країн, розроблений Організацією економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) у 2014 році за дорученням "Великої двадцятки" (G20) для боротьби з ухиленням від сплати податків та приховуванням доходів в офшорах.

Логіка стандарту наступна: фінансові установи (банки, брокери, страхові компанії, окремі інвестиційні фонди) ідентифікують податкове резидентство власників рахунків, збирають визначений перелік даних і щороку передають їх власному компетентному органу (податковій службі), а той, своєю чергою, автоматично, без окремих запитів, пересилає ці дані податковим органам країн, резидентами яких є власники рахунків.

Юридичною основою для застосування CRS є Багатостороння угода компетентних органів про автоматичний обмін інформацією про фінансові рахунки (MCAA CRS) від 29 жовтня 2014 року – рамковий документ, до якого окремо приєднується кожна юрисдикція, після чого узгоджує з конкретними партнерами, з ким саме і на яких умовах відбуватиметься обмін.

На сайті ДПС міститься перелік підзвітних юрисдикцій для цілей подання звіту про підзвітні рахунки (CRS). Згідно з цим документом, станом на середину 2026 року Багатосторонню угоду CRS підписала 121 юрисдикція світу, включно з усіма державами – членами ЄС, Великою Британією, Швейцарією, більшістю офшорних і фінансових центрів (Антигуа і Барбуда, Беліз, Віргінські острови, Кюрасао, Гібралтар, Острів Мен, Кайманові острови, ОАЕ, Сінгапур та інші).

Однак важливо розрізняти загальну кількість юрисдикцій, які приєдналися до CRS, та перелік юрисдикцій, з якими Україна вже налагодила фактичний двосторонній обмін. Минулого року такий обмін відбувся з 71 юрисдикцією.

Автоматичний обмін та окремі запити

CRS/AEOI (Automatic Exchange of Information) – це канал, яким податкові органи різних держав обмінюються інформацією в автоматичному режимі. Однак паралельно з автоматичним обміном продовжує діяти механізм обміну інформацією за запитом (Exchange of Information on Request, EOIR), який в Україні регулюється Порядком обміну податковою інформацією з компетентними органами іноземних країн, затвердженим наказом Мінфіну, положеннями ст. 73.6. Податкового кодексу (ПКУ), а також відповідними міжнародними договорами (двосторонні конвенції про уникнення подвійного оподаткування, Конвенція про взаємну адміністративну допомогу в податкових справах тощо).

Окремий (у термінології порядку – "спеціальний") запит застосовується тоді, коли:

• потрібна інформація про конкретну особу/компанію чи конкретну операцію, а не масив даних за встановленим форматом CRS;
• йдеться про юрисдикцію, з якою немає автоматичного обміну за CRS (наприклад, країна не приєдналася до MCAA CRS або обмін із нею ще не активовано);
• CRS-дані отримано, але містять розбіжності чи прогалини, які неможливо усунути наявною інформацією, і ДПС потребує уточнення безпосередньо в іноземного компетентного органу;
• йдеться про категорії активів чи операцій, які не охоплені стандартною формою звітності CRS (наприклад, певні види нерухомості, окремі корпоративні структури, історичні операції до запровадження автоматичного обміну).

Розглянемо приклад. За результатами автоматичного обміну CRS ДПС виявила, що особа має на іноземному рахунку 500 тис. дол. Але за даними Державного реєстру фізичних осіб – платників податків її офіційний дохід за 5 років становив 500 тис. грн. ДПС надсилає індивідуальний запит до податкового органу відповідної держави для отримання розширених банківських виписок та первинних документів.

Динаміка розкриття інформації в рамках обмінів CRS

У 2024 році пілотний обмін охопив переважно рахунки фізичних осіб з високою вартістю та нові рахунки, відкриті після 1 липня 2023 року. ДПС отримала дані про десятки тисяч рахунків українських резидентів у ЄС. Нагадаємо, що в рамках цього першого обміну виплила скандальна інформація про заробітки українських громадян на платформі OnlyFans.

У 2025 році до обміну додалися рахунки фізичних осіб із низькою вартістю (до 1 млн дол.) та рахунки організацій із залишком понад 250 тис. дол. У 2026 році українська податкова вперше отримає дані про рахунки українців у Швейцарії за весь 2025-й податковий рік.

Станом на зараз ДПС має ресурси та можливості для широкого аналізу даних, отриманих від CRS. Ці дані зіставляються з податковими деклараціями, поданими в Україні та з даними Державного реєстру фізосіб – платників податків. Також до уваги береться звітність по КІК (контрольованих іноземних компаніях). І хоча зараз, протягом дії воєнного стану, санкцій за нерозкриття даних по КІК немає, ДПС накопичує відомості і згодом санкції таки будуть.

Зокрема, поширеною є ситуація, коли податкова отримує дані від компетентних органів іноземних держав про Passive NFE, бенефіціаром якої є український податковий резидент. При цьому сам цей податковий резидент звітності по КІК в Україні не подавав. Вочевидь, якщо не відреагувати, після відміни/скасування воєнного стану на цю особу очікують донарахування податків та штрафи в чималих розмірах.

Розглянемо приклад. Український резидент володіє компанією на Кіпрі, яка є Passive NFE (тримає кошти на рахунку чи цінні папери), банк при проведенні операції зобов'язаний розкрити структуру до кінцевого бенефіціара. У результаті банк звітує податковій за місцем реєстрації компанії, а та передає інформацію в Україну: "Громадянин Х є контролюючою особою компанії Y, яка має на рахунку Z євро". Якщо громадянин України не подав звіт про КІК чи повідомлення про набуття частки в КІК, ДПС фіксує порушення на підставі даних CRS. В перспективі це може потягнути за собою штрафи у сотні тисяч або й мільйони гривень.

Яка саме інформація передається в рамках CRS?

ДПС отримує від іноземних податкових органів наступний пакет даних:

• ідентифікаційні дані власника рахунку – прізвище, ім'я, адресу, дату й місце народження, податковий ідентифікаційний номер (TIN) у юрисдикції резидентства;
• для юридичних осіб – дані про контролюючих осіб (кінцевих бенефіціарних власників);
• номер рахунку та назву й ідентифікатор фінансової установи;
• залишок або вартість рахунку станом на кінець звітного року/загальну суму відсотків, дивідендів або інших доходів, нарахованих на рахунок/валову виручку від продажу фінансових активів.

Податкове резидентство та банківська верифікація

Ключовий чинник, від якого залежить сам факт передачі інформації про рахунок саме до ДПС, – це податкове резидентство власника рахунку. Значення має не громадянство, а саме резидентський статус: банк передає дані до тієї юрисдикції, резидентом якої визнано клієнта за результатами операції.

На практиці банк супроводжує відкриття рахунку заповненням анкети самосертифікації (Tax Residency Self-Certification), у якій клієнт зазначає країну свого податкового резидентства та відповідний податковий номер.

Якщо надані дані суперечать іншим відомим банку фактам (наприклад, адресі проживання, номеру телефону, інструкціям щодо переказу коштів), банк зобов'язаний провести додаткову перевірку – так звану процедуру пошуку за ознаками приналежності – і за потреби вимагати від клієнта уточнення чи додаткові документи.

Визначення податкового резидентства ДПС

Згідно зі ст. 14.1.213 ПКУ, критерії визначення резидентства застосовуються послідовно (каскадний принцип):

1. Наявність місця проживання в Україні.
2. Якщо особа має місце проживання також в іншій державі, вона вважається резидентом, якщо має центр життєвих інтересів в Україні (родинні зв'язки, бізнес, офіційні доходи).
3. Якщо центр життєвих інтересів визначити неможливо або особа не має постійного житла в жодній з країн – перебування в Україні не менше 183 днів протягом податкового року.
4. Громадянство України (якщо інші критерії не дозволяють однозначно встановити статус).

Крім того, з серпня 2026 року ДПС та Державна прикордонна служба запустили автоматизований електронний обмін даними. А це означає, що тепер ДПС має змогу в автоматичному режимі обраховувати точну кількість днів перебування громадянина за кордоном та в Україні. Якщо особа стверджує, що втратила статус податкового резидента України, але за даними прикордонників перебувала в Україні понад 183 днів на рік, податкова може спростовувати заяви платника.

CRS 2.0 з 1 липня 2026 року: що змінюється

Стандарт CRS не є статичним документом – ОЕСР періодично оновлює його, аби система встигала за розвитком фінансових продуктів. У 2023 році ОЕСР схвалила оновлену редакцію стандарту, яку в професійному середовищі узагальнено називають "CRS 2.0". В Україні ці зміни набули практичного застосування з 1 липня 2026 року.

Головна мета оновлення – врахувати появу цифрових фінансових продуктів, яких просто не існувало (або які не були поширені) на момент розробки первинної редакції стандарту у 2014 році. Оновлений порядок передбачає:

• розширення поняття фінансових рахунків – включення до нього цифрових гаманців та продуктів електронних грошей (E-Money);
• впровадження обов'язкового збирання даних про подвійне/множинне податкове резидентство;
• посилення вимог до перевірки Passive NFE;
• уточнення взаємодії між CRS та новими правилами звітності за цифровими активами.

Тобто CRS 2.0 не запроваджує жодного нового податку чи нового обов'язку декларування. Йдеться про технічне розширення переліку установ і продуктів, які підпадають під уже існуючий механізм автоматичного обміну, – і саме тому найбільш відчутним це оновлення буде для користувачів необанків, електронних гаманців і так далі.

Оновлені правила закріплені на рівні підзаконного акта – змін до вже згаданого Порядку. Перший міжнародний обмін за оновленими правилами CRS 2.0 відбудеться у вересні 2027 року (за звітний 2026 рік).