У Лондоні на LIDW обговорюють виконання арбітражних рішень, цифрові активи та санкційні ризики

Пошук активів, забезпечувальні (заморожувальні) судові накази, цифрові активи, санкційні обмеження та виконання арбітражних рішень — серед практичних тем цьогорічної London International Disputes Week. Участь у заходах бере адвокат, заслужений юрист України, керуючий партнер АО "Богатир та партнери" Володимир Богатир.

London International Disputes Week проходить у Лондоні з 1 до 5 червня 2026 року. Тема цьогорічного форуму — "Традиція, довіра та трансформація у міжнародному вирішенні спорів".

Захід традиційно збирає провідних практиків у сферах міжнародного комерційного та інвестиційного арбітражу, судового вирішення спорів і медіації, представників арбітражних інституцій, суддів, корпоративних юристів та науковців із ключових юрисдикцій світу. За даними організаторів, попередні форуми збирали понад 8 тис. учасників із більш ніж сотні країн, що робить LIDW однією з наймасштабніших подій глобальної спільноти у сфері вирішення спорів.

На думку В. Богатиря, участь у таких професійних дискусіях важлива для юристів з огляду на зростання кількості міжнародних спорів.

"London International Disputes Week задає тон ключовим дискусіям у сфері міжнародного вирішення спорів, тож важливо обмінюватися досвідом із провідними світовими експертами. Сьогодні значний масив спорів формується довкола цифрових активів, їх розшуку, повернення та відповідних спорів", — зазначає кандидат юридичних наук В. Богатир.

Коментуючи тематику, В. Богатир нагадав, що для українського бізнесу міжнародний спір не закінчується в момент отримання рішення.

"Практичний результат з'являється тоді, коли зрозуміло, де знаходяться активи боржника, у якій юрисдикції їх можна заморозити, які заперечення будуть заявлені проти виконання і чи не виникнуть санкційні або регуляторні обмеження. Це потрібно прораховувати на етапі підготовки стратегії спору", — зазначив міжнародний адвокат.

За його словами, особливо важливими є теми, пов'язані з розшуком активів, забезпечувальними заходами та виконанням рішень за кордоном.

"Якщо активи розміщені в іншій юрисдикції або переведені у цифрову форму, стандартного підходу вже недостатньо, – застерігає В. Богатир. – Юрист має розуміти, як рухалися кошти, які документи та докази підтверджують ризик виведення активів і який судовий інструмент дозволить забезпечити майбутнє стягнення".

Окрема увага під час заходу – на санкційний компонент у міжнародних спорах.

"Санкції є політико-правовим інструментом, який подекуди вступає в протиріччя не лише з національною правовою системою, а й з міжнародними зобов'язаннями держав, зокрема з принципом pacta sunt servanda (ст. 26 Віденської конвенції про право міжнародних договорів). Особлива колізія виникає щодо санкцій наднаціональних об'єднань, які не є сторонами Віденської конвенції, на відміну від держав, що до них входять. Останні залишаються зв'язаними своїми двосторонніми договорами про взаємний захист інвестицій, які підлягають виконанню незалежно від подібних рішень; інакше держава ризикує відповідати в інвестиційному арбітражі", — додав адвокат.