Де шукати інвестиційні можливості

Інвестори традиційно мають два питання. Перше – де буде економічне зростання, друге – чи будуть захищені вкладені кошти. Довгий час відповідь на перше питання залишалася заявою про наміри. Держава говорила про відбудову, міжнародні партнери – про фонди відновлення, бізнес – про готовність інвестувати після війни.

Затверджений Кабміном середньостроковий план пріоритетних публічних інвестицій на 2027-2029 роки показує, куди держава планує спрямовувати ресурси. Загальний обсяг інвестицій перевищує 247 млрд грн, а найбільше фінансування передбачене для транспорту, освіти та науки, міської інфраструктури, енергетики.

Що це означає для бізнесу? Історично приватний капітал завжди рухався слідом за державними пріоритетами. Так було під час післявоєнного відновлення Європи, розвитку інфраструктури країн Центральної Європи після вступу до ЄС та модернізації енергетичних систем у багатьох країнах світу.

Спочатку з'являються державні інвестиції та міжнародні програми підтримки, а потім формується довгостроковий інтерес приватного капіталу. Схоже, в Україні реалізується такий самий сценарій. Проте зараз інвестору вже недостатньо правильно обрати галузь. В умовах війни та масштабної трансформації економіки дедалі більшого значення набуває юридична стійкість проєкту.

Енергетика

Якщо оцінювати не лише обсяг державного фінансування, а й стратегічне значення галузей, то енергетика залишається пріоритетним напрямком. На цей сектор передбачено понад 17 млрд грн публічних інвестицій. У 2025 році в плані на 2026-2028 роки передбачалося в рази більше – 120 млрд грн.

Інвестиції в енергетику передбачають створення децентралізованої енергетичної системи. Після масованих атак на інфраструктуру Україна стала полігоном для формування нової моделі енергетичної безпеки, заснованої на розподіленій генерації, накопичувачах енергії та локальних енергетичних рішеннях.

Для інвестора це означає появу багатьох невеликих проєктів із прогнозованим попитом. Водночас в енергетиці велике значення має регуляторна стабільність.

Зміни тарифної політики, умов приєднання до мереж чи державної підтримки суттєво впливають на окупність проєкту та його інвестиційну привабливість. Для мінімізації ризиків інвесторам варто приділяти увагу механізмам воєнного страхування, гарантіям та належній структуризації корпоративних прав.

Транспорт

У транспортний сектор та поштовий зв'язок закладені понад 73 млрд грн. Це один з найбільших показників серед усіх напрямів державного інвестування.

Війна кардинально змінила логістичну карту країни. Зараз мало хто назве Україну зручною для транзиту. Бізнес не орієнтується на старі маршрути – виникають нові коридори, прикордонні хаби, центри зберігання та переробки продукції.

Україна має будувати інфраструктуру для роботи на ринку ЄС. Найбільш перспективними виглядають проєкти, які дозволять бізнесу долучитися до євросоюзівської логістичної мережі. Інші важливі напрями – відновлення пошкоджених об'єктів та проєкти з розширення логістичних маршрутів.

Саме в цій галузі інвестори найчастіше стикаються із земельними спорами, складністю оформлення ділянок, змінами містобудівної документації, оскарженням результатів закупівель, тривалими дозвільними процедурами, валютними ризиками та ризиками оскарження проєктів. Логістична галузь демонструє важливість юридичної перевірки проєктів до ухвалення інвестиційних рішень.

Житло

Коли говорять про повоєнну відбудову, зазвичай згадують дороги або енергетику. Однак нерухомість може стати одним із найбільш недооцінених напрямів для приватних інвестицій. Держава визначила відновлення житла пріоритетом у стратегічному плані на 2025 рік (обсяг публічних інвестицій – 18,5 млрд грн).

Потреба в житлі формуватиметься не лише через руйнування об'єктів. На ринок впливатимуть внутрішня міграція населення та повернення громадян, релокація бізнесу, розвиток індустріальних парків та післявоєнна урбанізація.

Наскільки готове законодавство належно захистити права інвесторів, забудовників та споживачів одночасно? Ключові юридичні ризики в цій сфері – невизначеність механізмів компенсації збитків, проблеми з реєстрацією прав на пошкоджене майно, зміни містобудівного законодавства, земельні спори.

Україна має очевидні переваги: масштаб відбудови, підтримку міжнародних партнерів та значний внутрішній попит. Однак остаточне рішення про вкладення коштів внутрішній та зовнішній інвестор ухвалює не після презентації бізнес-плану, а після оцінки того, наскільки ефективно держава здатна захистити його право власності. Тут доречно згадати недавнє законодавче розширення компетенції міжнародного комерційного арбітражу щодо розгляду інвестиційних спорів.

У сучасній економіці капітал іде туди, де він почувається захищеним. Це, мабуть, головний виклик для України на етапі великої відбудови.