Що впливатиме на економіку на початку 2026 року

У січні 2026 року економіка залежатиме від перебігу війни та її наслідків. І це питання надто широке: від фінансування потреб ЗСУ до подолання руйнівних наслідків збройної агресії. Війна триває, усі спроби "замир'я" мають вигляд надумано-гумових, адже агресор вочевидь не прагне миру, а зацікавлений у капітуляції України.

Водночас антивоєнна коаліція дедалі тріскається: і мова тут не про США, а радше про відсутність рішучості та єдності країн ЄС. На мій погляд, у таких умовах ґрунт стає багнюкою, яка може засмоктати Україну, адже без належної підтримки країна може опинитися сам на сам із ворогом.

Усі ці потенційно негативні сценарії можуть віддзеркалитися на суспільних настроях, економічних і демографічних процесах. Суцільна невизначеність і водночас виснаженість уже зараз даються взнаки, коли життя більшості громадян вимірюється не відключеннями електрики, а навпаки – "перервами на світло".

Прогнозувати, наскільки Україні вистачить власних ресурсів чинити опір ворогу та попри все зберігати крихку суспільну єдність, майже неможливо. Адже країна вже майже чотири роки перебуває у стані дистресу, вихід з якого поки що не знайдений.

Міжнародна фінансова допомога

Наразі ухвалене рішення про продовження всеохопної фінансової підтримки на 2026-2027 роки: це 90 млрд євро безвідсоткової позики. Очікуваний дефіцит бюджету на наступний рік попередньо складає понад 46 млрд дол.

Важливість міжнародної допомоги важко переоцінити – вона фактично покриває "прірву" між доходами та видатками бюджету і стримує економіку від небажаних і вкрай негативних сценаріїв. Тобто нам досі потрібні зовнішні гроші, щоб мати змогу хоча б вижити та уникнути економічної капітуляції.

Економічна стратегія України

У січні багато що залежатиме від ефективності ухвалених рішень на рівні президента, НБУ та уряду. З одного боку, економіка потребуватиме стимулів для розвитку (наприклад, через активний розвиток державних програм кредитування бізнесу та енергонезалежності). З іншого – йдеться про ефективні та своєчасні рішення, ухвалені НБУ.

Наразі можна сказати, що всі монетарні кроки регулятора є досить збалансованими і не викликають непевності: Нацбанк готовий до оперативних дій для підтримки гривні та банківського сектору. А ще важливою та вкрай необхідною є політика на валютному ринку.

Режим "керованої гнучкості", який поєднує елементи ринку та державного регулювання, повністю себе виправдовує. За понад два роки дії цього "гібридного" режиму вдалося уникнути курсових обвалів та стрибків. Тобто без перебільшень – дії Нацбанку тримають економічну "архітектуру" країни.

За майже чотири роки війни Україна вкотре доводить, що будь-які виклики можна долати, а бізнес здатний пристосовуватися до екстремальних умов. Однак із кожним місяцем напруження посилюється, вимагаючи від кожного надзусиль і, найголовніше, психологічної стійкості – "зарядженості" не лише на виживання, а й на повноцінне життя.

По суті, кожен має віднайти в собі власний "генератор", який попри все даватиме струм для життя та подальшого відновлення.