Як зберегти легальний гральний ринок і повернути державі мільярди

П'ять років тому Україна легалізувала азартні ігри. Сьогодні легальна галузь — великий платник податків: 17,4 млрд грн за 2025 рік і 6,3 млрд грн за перше півріччя 2026-го. Це сума, співмірна з бюджетом Дніпра чи Львова. Коли у травні Уряд спрямував додаткові 10,8 млрд грн на зброю, серед джерел цих коштів Кабмін прямо назвав ліцензійні збори гральної галузі.

Але за цими цифрами — тривожна тенденція. За даними ДПС у 2026 році податкові надходження від азартної індустрії падають: за пів року — 6,36 млрд грн проти 9,7 млрд роком раніше, а за рік очікуємо орієнтовно 12,7 млрд — на 27% менше, ніж у 2025-му. Причина: два з найбільших операторів втратили ліцензії, а попит нікуди не зник — гравці пішли до нелегалів. За даними KANTAR у жовтні, частка нелегального сегмента становить 55,4%, а його обсяг — близько 60 млрд грн на рік. Бюджет втрачає від 12 до 20 млрд грн щороку. Водночас за консолідованих дій держави й бізнесу виручка білого ринку може зрости до 80–90 млрд грн, а це додаткові 10–12 млрд грн податків за два роки без підвищення жодної ставки.

Мінцифри та PlayCity провели чимало реформ, і індустрія оцінює їх позитивно. Але реформа триває, і нинішніх рішень поки недостатньо. Ми очікуємо від уряду й парламенту політичної волі довести її до кінця.

При цьому рішення мають бути виваженими і бити насамперед по нелегалах. Вони не платять податків, не перевіряють вік гравця, не дивляться в Реєстр залежних, не дотримуються лімітів. Кожне нове посилення контролю, обмеження чи адміністративний бар'єр тисне лише на легальний сектор — і збільшує перевагу тіні. Інакше отримаємо зворотний ефект: білий ринок скорочуватиметься, а чорний зростатиме. Тому реформу варто продовжувати в чотирьох напрямах.

Перше: бити по інфраструктурі тіні. PlayCity заблокувало понад 16 тис.сайтів і дзеркал, і це важливий результат. Але нове дзеркало запускається за години, а блокування триває дні. Тому механізми блокування треба вдосконалювати з використанням найсучасніших технологій. Нелегальний ринок не існує без нелегального процесингу, тож Нацбанк має жорстко зупинити P2P-схеми і мережі "дропів". Як варіант — створити офіційний реєстр легальних операторів з відкритим API для банків, платіжних сервісів, рекламних платформ і магазинів застосунків.

Крім того, постачальники ігор, які заробляють на легальних українських операторах, не повинні годувати контентом нелегалів.

Це також питання безпеки. Нелегальні казино можуть мати відношення до країни-агресора. Важливо, щоб гроші українців не виходили з країни, а їхні персональні дані не потрапляли в чужі руки.

Друге: дати легальним операторам інструменти. Головна причина переходу до нелегалів, за даними SOCIOINFORM, — швидка реєстрація без перевірки особи. Доступ до BankID дозволив би верифікувати гравця за хвилину. Але сьогодні легальні оператори мають лише один механізм ідентифікації — через "Дію". Гральна галузь — єдина в Україні, для якої обмежено доступ до BankID.

Таке обмеження — це не турбота про безпеку чи прозорість структури власності. Це штучний бар'єр, який стримує легальний бізнес і сприяє зростанню нелегального сегмента. Більше того, "Дія" сама використовує BankID для ідентифікації користувачів, тож заборона прямого доступу спричиняє регуляторний парадокс: BankID використовується як елемент державної цифрової ідентифікації, однак ліцензовані оператори не можуть застосовувати його безпосередньо. Аргументація таких обмежень досить слабка, а оприлюднену позицію НБУ на практиці неможливо виконати. Легальним операторам потрібно відкрити доступ до BankID. Це дієвий інструмент боротьби з нелегальним сегментом і збільшення надходжень до бюджету.

Окреме питання - доступ до банківської системи в цілому. Ми розуміємо, що гральний бізнес пов'язаний із підвищеними комплаєнс-ризиками. Але легальний ринок зацікавлений у прозорій співпраці з фінансовим сектором і закликає регулятора дозволити працювати з різними банками, а не створювати штучні обмеження.

Третє: збалансовані податки. У Податковому кодексі досі немає визначення "виграшу". Гравець ставить 1000 грн, виграє 1100 грн, а податкова вимагає 23% з усієї виплати — і він отримує менше, ніж поставив. Верховний Суд уже підтвердив: оподатковується лише чистий виграш. Але ДПС і далі видає протилежні консультації, а в судах — близько 85 податкових спорів на десятки мільярдів. Кожен оператор змушений за власний рахунок знову доводити в суді те, що вже довів інший. У Швеції, Італії чи Естонії виграш у легального оператора не оподатковується, а в нелегала — оподатковується жорстко. У нас навпаки. Потрібен закон із чіткими визначеннями та збалансованою логікою оподаткування.

Четверте: передбачувані ліцензійні умови. Їх затвердили ще у 2020 році, а закон не розрізняє порушення за тяжкістю. Лише в січні 2026 року припинили дію п'яти ліцензій. PlayCity наклало штрафів майже на 1 млрд грн, а сплачено близько 12 млн — решта в судах. Програють усі: бізнес, бюджет і репутація регулятора.

Потрібна драбина санкцій: попередження, розпорядження, штраф, зупинення — і лише за грубі порушення припинення ліцензії. Перелік грубих порушень має бути вичерпним і зрозумілим для оператора. Компанія не повинна боятися втратити ліцензію через незрозуміле трактування правил. Так само потрібні перехідні періоди для нових вимог і однакові правила для всіх.

Це питання інвестиційної привабливості. Жодна міжнародна компанія не прийде туди, де ліцензію вартістю сотні мільйонів можна втратити через формальність. Суворість без передбачуваності перетворює ліцензію на лотерею і робить тінь привабливішою.

Те саме стосується відповідальної гри. Легальні гравці самі встановлюють собі ліміти, а найбільші оператори впроваджують європейський стандарт зі 134 заходів захисту. Але ці вимоги діють лише в білому сегменті. Якщо посилювати обмеження для легальних, не стискаючи нелегальних, ми виштовхнемо гравців туди, де захисту немає взагалі. Посилення стандартів відповідальної гри має відбуватися паралельно зі скороченням нелегального сегмента. Інакше нові вимоги діятимуть лише для ліцензованого ринку, тоді як найбільш ризиковий сегмент залишатиметься поза контролем.

Ринки навколо нас змінюються. Естонія знижує податки, щоб залучити операторів, Фінляндія відкриває свій ринок. Ми не можемо пасти задніх.

Над реформою мають працювати всі: уряд, парламент, Нацбанк, правоохоронні органи. Це не відповідальність одного відомства — індустрія надто комплексна і складна. Мета прагматична: захищений легальний ринок, безкомпромісна боротьба з нелегалами, збалансоване податкове законодавство і захищені гравці. Особливо зараз, коли кожна гривня бюджету працює на оборону.