Українська правда

Український B2B у 2026: як інвестувати в маркетинг і рахувати ROI, а не лише ліди

Раніше ми вже говорили, що для українського бізнесу антикризова стратегія перестала бути "особливим режимом" і стала новою нормою.

Після обговорення стратегії логічно постає питання: як змінився підхід до інвестицій у маркетинг? Особливо це актуально для B2B із довгими циклами угод і багатьма стейкхолдерами, де в умовах війни та нестабільності важливо розглядати кожну витрачену гривню як інвестицію.

Перформанс-маркетинг як спосіб мислення, а не тільки "операційка"

За останні роки "перформанс-маркетинг" в українських компаніях часто звузили до кількох речей: таргетована реклама, лідогенерація, оптимізація CPL/CPA, дашборди з воронками. У реальності, особливо в B2B, це вже давно про спосіб мислення, а не тільки про інструментарій.

Це не лише локальна реакція українського бізнесу на тиск воєнного часу. У Deloitte Digital прямо пишуть про the end of blind marketing spend: під тиском економічного сповільнення та слабшої купівельної спроможності бюджети опиняються під пильнішим контролем CFO, а маркетинг має доводити вимірюваний ROI кожної інвестиції. У цій логіці перемагає не той, хто "більше комунікує", а той, хто здатен говорити мовою customer value, revenue attribution і дисциплінованого перерозподілу бюджету.

Ключовий зсув виглядає так: ми більше не ставимо питання "чи інвестувати в маркетинг", ми ставимо питання "яку частину маркетингу ми вміємо порахувати як інвестицію з поверненням — фінансовим або стратегічним".

Тут важливо чесно поділити маркетингові інвестиції на три горизонти:

Короткий горизонт — перформанс-інструменти з чітким атрибутованим впливом на продажі: ліди, MQL/SQL, конверсія в демо, швидкість проходження воронки.

Середній горизонт — контент і комунікації, які будують довіру та вищий NPS у ключових клієнтів: кейси, експертний контент, освітні формати, участь у галузевих ініціативах.

Довгий горизонт — позиціонування та репутація: де ми знаходимося в географічному й галузевому контексті, як нас сприймають інвестори, регулятори, партнери.

У здоровій B2B-стратегії неможливо мати лише перший блок і забути про інші два — тоді компанія стає заручником "сьогоднішніх лідів" та завжди переплачує за увагу.

Водночас помилкою було б звести всю розмову про маркетинг лише до перформансу й коротких воронок. Свіжі звіти досліджень McKinsey зафіксували, що для маркетингових лідерів у Європі branding став пріоритетом №1 на 2026 рік. Це особливо важливо для B2B: у часи волатильності, недовіри й надлишку AI-контенту бренд знову стає не "прикрасою", а базою для distinctiveness, чіткої value proposition і довгострокової конкурентної переваги.

Чи однаково інвестувати в ритейл, агро, телеком і нафтогаз?

В українському контексті це питання звучить особливо гостро. Умовно кажучи: чи будуть однаковими підходи до маркетингових інвестицій у ритейлі, агросекторі, телекомі та нафтогазі? Відповідь — ні, і причина не лише у "специфіці галузі", а в тому, що PESTEL/PESTED-профіль цих ринків радикально відрізняється.

  • Ритейл (B2B/B2B2C) це тонкі маржі, конкуренція і швидкий цикл рішень. Перформанс, тестування акцій, оптимізація категорій та промо є критичними. Бренд і репутація впливають на розміщення й переговори з партнерами
  • Агросектор має інший ритм — сезонність, довші цикли, складну структуру дистрибуції. Тут важливі не просто "ліди", а довіра до технології (точне землеробство, карти диференційованого внесення, агросервіси). Маркетингові інвестиції логічно зміщуються у польові демонстрації, освітні програми, роботу з дорадчими службами та асоціаціями, а перформанс-частина вимірюється через інші KPI: зменшення перевитрат, зростання врожайності клієнтів, частка повторних контрактів.
  • Телеком у B2B працює в умовах високої насиченості й регуляторного тиску. Рішення клієнта часто проходить через тендери, безпеку, комплаєнс. Тут перформанс-канали важливі, але ключову роль відіграє довіра до надійності, SLA, стійкості мережі в умовах війни. Репутаційний маркетинг (кейси безвідмовності, кризові історії, партнерство з державними та міжнародними структурами) є не менш "перформансним", просто вимірюється іншими індикаторами.
  • Нафтогаз працює на довгостроковому, регульованому ринку з високими геополітичними ризиками і репутаційною чутливістю. Тут PESTEL-аналіз є ключовим для маркетингу й комунікацій, а ефективність вимірюється успішними тендерами, виходом на нові ринки та управлінням ризиками.

Один і той самий "перформанс-стек" (однакові кампанії, однакова воронка, однакові метрики) просто не може однаково працювати в цих галузях, бо змінюється контекст ризиків, регуляції та поведінки стейкхолдерів.

Географічний маркетинг, PESTEL/PESTED та NPS: як це пов'язано з 4P

Якщо вийти на рівень вище, стає очевидно: правильне питання сьогодні звучить не "скільки відсотків бюджету дати на маркетинг", а "на базі яких даних і аналізів ми цей бюджет розкладаємо".

Окремий виклик — те, як швидко змінюється сама поведінка аудиторій. У своєму прогнозі на 2026 рік Google пише, що AI фундаментально змінює consumer behaviour: пошук переходить від простого fact-finding до динамічного exploration, а брендам доводиться адаптуватися до алгоритмічного discovery, мультимодального пошуку й потреби створювати більш авторитетний, people-first контент. Для маркетингу це означає, що старі схеми закупівлі трафіку та "одноканального" просування дедалі частіше не відповідають новій логіці ухвалення рішень.

Тут сходяться кілька речей:

  1. Географічний маркетинг. Те, що працює у Польщі, може бути неефективним на Кавказі чи в Центральній Азії через різницю в політиці, культурі закупівель і дистрибуції. Вклад у репутацію місцевого партнера часто дає більший ROI, ніж додаткові кампанії з центру.
  2. PESTEL/PESTED-аналіз. Це не академічна вправа. Політичні ризики, інфляція, соціальні настрої, технологічна база, екологічні тренди, правові рамки, демографія — усе це впливає на те, які саме 4P ми можемо собі дозволити:
    • Product — які саме функції/сервіси є must-have, а які "nice to have" на конкретному ринку;
    • Price — який коридор ціни клієнт вважає адекватним у своїй реальності ризиків;
    • Place — через які канали продажу реально дістатися до ЦА (прямі продажі, партнери, маркетплейси, асоціації);
    • Promotion — який мікс каналів, зміст, тональність і частота комунікацій будуть прийнятними й ефективними.
  3. NPS та інші клієнтські дослідження. Регулярні заміри NPS, глибинні інтерв'ю з клієнтами, аналіз win/loss — це дзеркало того, як на практиці працюють наші 4P в конкретному геополітичному та галузевому контексті. Якщо NPS падає в окремій країні чи сегменті, це сигнал не лише для сервісу, а й для перерозподілу маркетингових інвестицій.

У підсумку перформанс-маркетинг у B2B 2026 року — це не стільки про "ще більше оголошень", скільки про системне поєднання географічного маркетингу, PESTEL-логіки, NPS-аналітики та адаптованих 4P.

Що це означає для українських B2B-команд сьогодні

Якщо спробувати приземлити все вище до кількох практичних запитань для CEO, CMO та власників, я б сформулювала їх так:

  1. Чи знаємо ми, на яких саме PESTEL-факторах тримається наш маркетинг у кожній країні/галузі? Якщо ні — ми інвестуємо "в середню температуру по лікарні".
  2. Чи розділяємо ми в бюджетах три горизонти маркетингу — короткий (перформанс), середній (довіра, NPS, контент), довгий (репутація, позиціонування)? Якщо ні — ми або переплачуємо за сьогоднішній лід, або недоінвестовуємо в завтрашню маржу.
  3. Чи різняться наші 4P для різних галузей (ритейл, агро, телеком, нафтогаз) і різних географій? Якщо відповідь "майже ні" — це ознака того, що ми більше продаємо "свій продукт", ніж вирішуємо проблему конкретного ринку.
  4. Чи вбудовано NPS та аналіз клієнтського досвіду у цикли планування й перегляду інвестицій? Якщо так, маркетинг стає реальною інвестицією з історією про ROI, а не лише про "видимість".

У світі, де антикризова стратегія стала нормою, маркетингові бюджети теж перестають бути "священною коровою". Вони мають так само проходити тест на стійкість, як і будь-які інші інвестиції бізнесу: через призму ризиків, географії, галузі, клієнтських даних і реального повернення — фінансового, стратегічного або репутаційного.

З практики реалізованих із нашими клієнтами програм, скажу так - український B2B у цьому сенсі вже робить складну, але дуже цікаву роботу: вчаться рахувати не лише ліди, а й довіру, не лише конверсію, а й стійкість моделі. І саме ці навички — те, що визначатиме якість нашого росту у світі-2026.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.