Українська правда

Стейблкоїни: чи стане 2026 роком масового прийняття

За останні кілька років стейблкоїни пройшли шлях від нішевого інструменту криптоентузіастів до повноцінного елементу глобальної фінансової інфраструктури. Вони дедалі частіше використовуються не лише для спекулятивних операцій, а й для міжнародних розрахунків, збереження вартості, корпоративних платежів та внутрішніх казначейських операцій великих компаній.

У 2025 році Visa оголосила про запуск нових пілотних проєктів у межах Visa Direct, зосереджених на платежах зі стейблкоїнами, зокрема механізмах попереднього фінансування для бізнесу та виплат на стейблкоїн-гаманці для креаторів, фрилансерів і маркетплейсів. Паралельно Visa продовжила розширювати глобальні пілоти зі стейблкоїн-сетлменту, які надають партнерам більшу гнучкість у виборі способів розрахунків із Visa.

Компанія також відзначила низку нових партнерств у межах екосистеми Visa, що охоплюють різні напрями її бізнесу. Сьогодні понад 130 карткових програм уже інтегровані зі стейблкоїн-гаманцями.

Для фінансових установ, які досі не сформували чітку позицію щодо стейблкоїнів, 2026 рік стає моментом, коли розробка стратегії переходить із опції в необхідність.

Чому саме зараз

Ринок стейблкоїнів досяг масштабів, які роблять його неможливим для ігнорування з боку фінансових інституцій. Основна частина обігу зосереджена навколо кількох провідних активів і обмеженої кількості блокчейн-мереж, що забезпечує ліквідність і операційну передбачуваність.

На практиці це означає, що:

  • розрахунки можуть відбуватися 24/7 без прив'язки до банківських годин;
  • транзакції виконуються майже миттєво;
  • зменшується потреба в складних ланцюгах кореспондентських банків;
  • з'являється можливість програмованих платежів і автоматизації фінансових процесів.

Для компаній, що працюють з міжнародними платежами, глобальними казначействами або великою кількістю контрагентів, ці переваги стають не теоретичними, а цілком прикладними.

Кілька цифр для розуміння масштабів*:

  • $59 трильйонів – сума транзакцій в стейблкоінах (так, лише невеликий відсоток відноситься до розріхунків споживачів)
  • $243 мільярда – середня сума стейблкоінів в обороті за останні 12 місяців
  • 361 мільйон – кількість активних гаманців

За останній рік додався ще один критично важливий фактор: регуляторна визначеність у ключових юрисдикціях і практичні кроки з боку глобальних платіжних гравців. У Європейському Союзі запрацював режим MiCA (Markets in Crypto-Assets), який уперше на рівні ЄС встановив системні правила для емітентів стейблкоїнів та провайдерів пов'язаних послуг. У США регулювання також перейшло з площини дискусій у площину конкретних законодавчих рішень: ухвалення GENIUS Act закріпило підхід, за яким стейблкоїни розглядаються як окремий фінансовий інструмент із вимогами до резервів, прозорості та нагляду. Паралельно з цим глобальні платіжні компанії вже переходять від теорії до практики. Зокрема, Visa запустила рішення зі стейблкоїн-сетлменту з банками та пілотні виплати фізичним особам у стейблкоїнах, фактично інтегруючи їх у традиційну платіжну інфраструктуру. Сукупно ці кроки формують чіткий глобальний сигнал: стейблкоїни стають частиною фінансової системи, а не її альтернативою.

Ризик залишитися осторонь

Історично фінансовий сектор неодноразово стикався з технологічними зрушеннями, які спочатку здавалися другорядними. Проте з часом вони змінювали правила гри. Стейблкоїни сьогодні перебувають саме в цій фазі.

Фінансові установи, які ігнорують цей тренд, ризикують:

  • втратити частину платіжних потоків на користь фінтех- і блокчейн-орієнтованих гравців;
  • не мати інструментів для обслуговування нових сегментів клієнтів;
  • опинитися з вищими операційними витратами порівняно з конкурентами, які використовують програмовані платіжні рейли.

Йдеться не лише про роздрібних клієнтів, а й про бізнес, для якого швидкість, передбачуваність і прозорість розрахунків дедалі важливіші.

Як фінансовим установам підходити до стейблкоїнів

Успішна робота зі стейблкоїнами не зводиться до простого запуску "криптопродукту". Це стратегічне питання, яке потребує поетапного підходу.

Перший етап: формування спільного розуміння всередині організації, що таке стейблкоїни, які функції вони виконують у ланцюгу створення вартості та де саме установа може і має сенс брати участь.

Саме на цьому етапі провідні фінансові установи нерідко залучають аналітичні та консалтингові команди, такі як Visa Consulting & Analytics, щоб на основі платіжних даних, регуляторного аналізу та сценарного моделювання визначити найбільш доцільні напрями роботи зі стейблкоїнами.

Другий етап: пріоритизація сценаріїв використання. Не кожен банк або фінансова компанія повинні емітувати власний стейблкоїн. Для когось більш логічним буде зосередитися на кастодіальних сервісах, on/off-ramp інфраструктурі або розрахунках для бізнес-клієнтів.

Третій етап: пілотування. Ринок ще формується, тому підхід crawl-walk-run із невеликими тестовими проєктами, чіткими метриками та регулярним переглядом пріоритетів виглядає найбільш раціональним.

Чому це актуально для України саме зараз

Український контекст робить дискусію про стейблкоїни не абстрактною, а прикладною. Одразу кілька факторів сходяться в одній точці.

1. Зрушення в регуляторному середовищі

По-перше, відбулося фактичне перезавантаження Національної комісії з цінних паперів та фондового ринку. Це створює вікно можливостей для просування регулювання цифрових активів. Не декларативного, а практичного, орієнтованого на реальні ринкові кейси.

По-друге, Національний банк України демонструє політику поступової стимулюючої лібералізації валютного регулювання. Навіть за умов воєнних обмежень регулятор рухається в бік більш гнучких механізмів, що відкриває простір для обережних експериментів із новими платіжними інструментами в межах чинних правил.

2. Сформований попит

З боку бізнесу зростає потреба в інструментах для швидших і дешевших розрахунків із міжнародними контрагентами. Особливо це стосується експортерів, ІТ-компаній та сервісних бізнесів, які працюють глобально, але змушені функціонувати в межах традиційної банківської інфраструктури.

З боку населення зберігається сталий попит на збереження вартості в іноземній валюті або в інструментах, до неї прив'язаних, зокрема валютних ОВДП. Це не спекулятивний, а захисний попит, який шукає більш зручні цифрові форми.

Крім того, українські споживачі є одними з найбільш обізнаних у сфері цифрових активів у світі. Рівень використання цифрових активів в Україні стабільно перебуває серед топ-10 країн світу.

3. Пропозиція інструментів

На українському ринку вже існують цінні папери, номіновані в іноземній валюті, які потенційно можуть слугувати забезпеченням для стейблкоїнів.

Що можуть зробити українські банки

З урахуванням валютних обмежень і поки що відсутності повної регуляторної ясності роль банків у сфері стейблкоїнів в Україні може бути еволюційною, а не революційною.

Серед ідей, які потребують подальшого аналізу позицій регуляторів (НБУ і НКЦПФР) та законодавців, можна назвати:

  1. Створення українського стейблкоїна, забезпеченого валютними ОВДП. Такий інструмент міг би поєднати надійність державного боргу з технологічними перевагами блокчейну. Створити додатковий попит на ОВДП (без мінімальних лімітів, комісій тощо).
  2. Розвиток легальних on- та off-ramp сервісів для стейблкоїнів у тих самих обсягах і з тими самими KYC/AML-процедурами, які сьогодні застосовуються до операцій з іноземною валютою. Це дозволило б інтегрувати стейблкоїни в існуючу систему валютного контролю, а не протиставляти їх їй. Можливо для початку операції були можливі лише з українськими стейблкоінами.
  3. Створення інфраструктури для бізнес-розрахунків у стейблкоїнах у межах дозволених валютних лімітів. Для багатьох компаній це могло б стати більш швидкою, прозорою та прогнозованою альтернативою класичним міжнародним переказам. Практика глобальних гравців, зокрема Visa, показує, що стейблкоїни найефективніше масштабуються не як окрема альтернатива, а як розширення існуючої платіжної інфраструктури.

Стейблкоїни вже перестали бути питанням далекого майбутнього. Зараз слід розвивати інфраструктуру, регуляцію та накопичувати досвід використання. Можливо, поступово, обережно оцінюючи наслідки в складний для країни час.

*Джерело: Visa Onchain Analytics Dashboard https://visaonchainanalytics.com/

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.