Цивілізований лобізм: як бізнесу відстоювати власні інтереси, не порушуючи закон

Співпраця бізнесу з політичними колами – це звична світова практика, що базується на ідеї взаємодії між двома важливими сферами: приватною (бізнесом) і публічною (державою).

В умовах ринкової економіки та капіталістичних відносин, коли держава не повинна надмірно втручатися в підприємницьку діяльність, але бізнес має всі підстави впливати на формування політики, такий діалог є природним і необхідним.

Нині Україна лише на порозі ери цивілізованого лобізму. Попри те, що відповідний закон уже прийнято, у практичну площину його норми переходитимуть поступово. І на цьому етапі всім учасникам процесу вкрай важливо порозумітися та усвідомити як свої права, так і відповідальність.

Лобіювання як форма діалогу між бізнесом і владою передбачає прозорість, чесність та дотримання норм закону. Це дає можливість бізнесу захищати власні інтереси, водночас сприяючи впровадженню ефективніших та обґрунтованіших політичних рішень.

Навіщо лобізм бізнесу?

Лобізм дозволяє бізнесу бути почутим через механізми безпосередньої комунікації з політиками, забезпечуючи ефективне відстоювання інтересів підприємців у межах правового поля.

Він сприяє розвитку конструктивного діалогу між державою та приватним сектором, зменшуючи ризик ухвалення недосконалих або необґрунтованих рішень, що можуть негативно вплинути на підприємницьке середовище.

Окрім цього, лобізм допомагає бізнесу привертати увагу до системних проблем, пропонувати рішення на основі практичного досвіду й ініціювати реформи, які сприятимуть розвитку економіки.

Навіщо лобізм державі?

Завдяки правильно організованому лобіюванню бізнес здатен впливати на вдосконалення нормативної бази, ініціювати позитивні зміни для розвитку підприємництва та сприяти спрощенню процедур у межах чинного законодавства.

Зокрема, бізнес надає політикам інформацію про проблеми, з якими підприємства стикаються на практиці. Такий зворотний зв’язок допомагає уряду виявляти, де саме існує надмірна бюрократія, і впроваджувати реформи, завдяки яким процеси стають прозорішими й ефективнішими.

У такий спосіб покращується регуляторне середовище, що робить його привабливішим для інвестицій і зручним для ведення підприємницької діяльності. Це, своєю чергою, допомагає економіці країни зростати.

Цивілізований лобізм також знижує ризик корупції, оскільки пропонує прозорий механізм узгодження інтересів між владою та бізнесом. Лобісти діють у межах законодавства, допомагаючи політикам краще розуміти потреби приватного сектору, а бізнесу – орієнтуватися в державній політиці.

Тобто цивілізований лобізм не є синонімом корупції: лобісти радше допомагають узгоджувати інтереси обох сторін.

Як працює лобізм в інших державах?

У Сполучених Штатах діє одна з найрозвиненіших систем регулювання лобізму, що забезпечує його прозорість і відкритість. Технологічні гіганти, як-от Apple, Google й Microsoft, активно впливають на законодавство у сферах захисту персональних даних, оподаткування цифрової економіки та інновацій.

Їхні представники регулярно беруть участь у слуханнях у Конгресі, надають експертні висновки й пропозиції щодо вдосконалення нормативної бази. Обов’язкове звітування про витрати на лобістську діяльність допомагає суспільству контролювати взаємодію бізнесу з політиками.

У ЄС лобізм регулюється завдяки обов’язковому реєстру, до якого входять організації, що впливають на ухвалення рішень Європейської Комісії чи Європарламенту. Наприклад, автомобільна індустрія (Volkswagen, BMW) активно лобіює стандарти викидів і екологічне законодавство. Їхня мета – створити адекватні перехідні умови для впровадження «зелених» технологій, щоб уникнути різкого зростання витрат.

У Канаді компанія Teck Resources, один із найбільших виробників ресурсів, лобіює в уряді політику розвитку видобувної промисловості, включно з питанням екологічної відповідальності. Завдяки цим зусиллям уряд враховує думку бізнесу, ухвалюючи збалансовані рішення для розвитку галузі й захисту навколишнього середовища.

У Великій Британії фармацевтичні компанії, як-от GlaxoSmithKline, успішно впливають на законодавчі процеси щодо спрощення реєстрації нових медичних препаратів. Завдяки їхньому лобіюванню вдалося пришвидшити доступ на ринок вакцин й інноваційних ліків, що стало вкрай важливим під час пандемії COVID-19.

В Австралії енергетичні компанії, зокрема Woodside Energy, активно лобіюють в уряді підтримку інвестицій у видобуток природного газу. Водночас вони співпрацюють із владою щодо фінансування досліджень у сфері відновлюваної енергетики.

Це допомагає країні зберігати конкурентоспроможність на глобальному ринку енергоресурсів за умови одночасного фінансування досліджень у сфері відновлюваної енергетики.

Які із цих практик можуть прижитися в Україні?

Україна вже зробила важливі кроки на шляху регулювання лобістської діяльності, вибравши модель за аналогією з практиками західних країн і за їхніми рекомендаціями (згадаймо, ухвалення закону про лобізм було вимогою Єврокомісії).

Одним з основних елементів такої моделі є створення Реєстру прозорості – інформаційно-комунікаційної системи, що дозволяє збирати, обробляти й зберігати дані про суб’єктів лобіювання та їхню звітність (згідно із законом, Реєстр мають створити до 1 січня 2025 року).

Ця система забезпечить публічний доступ до актуальної та достовірної інформації про лобістів і їхню діяльність. Дані з реєстру будуть відкритими та доступними для всіх громадян й організацій, за винятком тих випадків, коли інформація є конфіденційною або захищеною законом.

Реєстр прозорості вестимуть державні органи, зокрема НАЗК, яке є його адміністратором. Функціонуватиме Реєстр двома мовами – українською та англійською, що сприятиме інтеграції в міжнародні комунікаційні мережі й забезпечить доступ до цієї інформації на глобальному рівні.

Важливо, що програмне забезпечення для реєстру розроблятимуть відповідно до національних стандартів, і це забезпечить його сумісність з іншими державними інформаційними системами.

Також новими статтями доповнили особливу частину Кодексу України про адміністративні правопорушення (КУпАП), за якими встановлюється відповідальність за порушення правил лобістської діяльності.

Так, за діяльність у сфері лобіювання осіб, які не отримали статус суб’єкта лобіювання, або за діяльність осіб, статус яких було припинено чи зупинено, накладається штраф від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (850 - 1 700 гривень).

У разі повторного порушення протягом року, якщо особу вже піддавали адміністративному стягненню, штраф збільшується до двохсот–п’ятисот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (3 400 - 8 500 гривень).

До того ж, якщо особа не повідомила про наявність обставин, що позбавляють її права на здійснення лобіювання, це передбачає штраф від п’ятисот до тисячі неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (8 500 - 17 000 гривень).

Також встановлюється відповідальність для фізичних осіб і керівників юридичних осіб, зареєстрованих як суб’єкти лобіювання. Зокрема, штрафи накладаються за несвоєчасне подання або неподання звіту щодо лобіювання до Реєстру прозорості (від п’ятдесяти до ста неоподатковуваних мінімумів доходів громадян – від 850 до 1 700 гривень), а за повторне порушення – від трьохсот до чотирьохсот мінімумів доходів громадян (5 100 – 6 800 гривень) із забороною подальшої лобістської діяльності на один рік.

Також штрафи передбачені за несвоєчасне подання заяви про зупинення або припинення статусу суб’єкта лобіювання або заяви про виключення з Реєстру прозорості даних фізичних осіб. Це загрожує штрафом від ста до трьохсот неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (1 700 – 5 100 гривень).

Окрім того, порушення обмежень щодо предмета лобіювання або здійснення лобіювання в комерційних інтересах особи, яка не може бути бенефіціаром, або фінансування лобіювання несанкціонованими коштами передбачає накладення штрафу від однієї тисячі до двох тисяч неоподатковуваних мінімумів доходів громадян (17 000 – 34 000 гривень).

Зміни в КУпАП набудуть чинності після запуску реєстру НАЗК, але не пізніше 1 січня 2025 року.

Не менш важливим документом є Правила етичної поведінки суб’єктів лобіювання, які затвердив Кабінет міністрів України. Вони визначають стандарти етики, яких повинні дотримуватися всі учасники лобістської діяльності. Суб’єкти лобіювання мають бути ввічливими й коректними у спілкуванні з політиками, органами влади, іншими лобістами та громадянами.

Правила також забороняють будь-яку форму дискримінації за ознаками раси й кольору шкіри, політичними переконаннями, статтю, віком, інвалідністю тощо, що їх можна використати для несправедливого ставлення до інших осіб.

Правила затвердили 1.10.2024 року, і вони набудуть чинності разом із профільним законом (тобто всюди є прив’язка до запуску Реєстру).

Звичайно, питання залишається в тому, чи здатна ця система функціонувати в умовах української політичної реальності, де багато механізмів з різних причин працюють недостатньо ефективно. Однак те, що вже зроблено, є важливим кроком уперед у боротьбі з корупцією та сприяє розвитку прозоріших і ефективніших політичних процесів.

Звичайно, Україні необхідний час для адаптації, а запровадження механізмів цивілізованого лобізму потребує комплексного підходу, що передбачає не тільки законодавчі зміни, а й культурні, організаційні та освітні заходи.

Відтак, оскільки бізнес-спільнота є важливою частиною суспільно-політичної системи, її залучення до лобістських процесів має відбуватися відповідно до принципів прозорості, підзвітності й етики. Ось кілька ключових аспектів, які теж слід враховувати під час упровадження лобістських механізмів.

1. Створення умов для відкритого діалогу між бізнесом і владою. Для того, щоб лобістські практики стали ефективними, необхідно створити механізми для прозорого й конструктивного діалогу між бізнесом, урядом та іншими зацікавленими сторонами. Це можна зробити завдяки:

• регулярним платформам для комунікації, як-от круглі столи, конференції або форуми, де представники бізнесу можуть відстоювати свої інтереси та вносити пропозиції до законодавчих змін;

• залученню бізнес-асоціацій: бізнес-спільноти, об’єднані в асоціації чи палати, можуть стати важливим інструментом у лобіюванні інтересів свого сектора. Ці організації мають можливість формулювати певні пропозиції для законодавчих органів і брати участь у розробці нормативно-правових актів, що стосуються бізнесу.

2. Просвітницька діяльність і підвищення кваліфікації учасників бізнес-спільноти. Одна з найбільших перешкод для розвитку лобістських практик в Україні – це відсутність достатньої кваліфікації та розуміння власне процесу лобіювання в колі бізнесменів, юристів і навіть представників влади. Тож важливим кроком є навчання та підвищення обізнаності щодо лобістських практик. Це передбачає організацію тренінгів, семінарів і курсів для лобістів, представників компаній, а також органів державної влади.

Програми мають охоплювати не лише теоретичні аспекти, а й практичні навички взаємодії з урядом, написання лобістських матеріалів, підготовку аргументованих пропозицій і звітів. А ще – публікації та інформаційні ресурси для бізнесу, які роз’яснюють законодавчі ініціативи, процедури лобіювання та потенційні ризики, що виникають у цьому процесі.

3. Розвиток професійних лобістських організацій. Щоб лобізм став ефективним і не асоціювався з корупцією чи незаконними впливами, важливо створити професійні лобістські організації.

Так само, як у США й деяких європейських країнах, можна запровадити систему акредитації лобістів, що забезпечуватиме фаховість і відповідальність учасників. Лобісти, які пройшли акредитацію, мають дотримуватися етичних норм і стандартів, а також звітувати про свою діяльність.

4. Запровадження ефективних механізмів контролю. Аби лобізм не став інструментом для корупції чи непрозорих домовленостей, необхідно сформувати ефективну систему контролю та моніторингу лобістської діяльності.

Відтак існує потреба у створенні органу або комісії, яка би здійснювала регулярний моніторинг процесу лобіювання та виявляла потенційні конфлікти інтересів.

5. Орієнтування на міжнародні стандарти та підтримка з боку міжнародних організацій. Запровадження лобістських механізмів в Україні також потребує підтримки міжнародних організацій, як-от ООН, Світовий банк, а також міжнародних асоціацій лобістів. Україна може орієнтуватися на досвід запровадження прозорих лобістських процесів, адже успішні приклади в США та Європі вже засвідчили свою ефективність. Міжнародна підтримка також допоможе Україні уникнути помилок, які могли б призвести до маніпуляцій або корупції.

Як великому бізнесу відстоювати власні інтереси, щоб не скотитися до корупції?

Закон «Про лобізм» встановлює чіткі межі, в яких великий бізнес може просувати свої інтереси, не порушуючи правових норм. Зокрема, відкриваються кілька шляхів.

1. Більші компанії можуть наймати фахових лобістів для представлення своїх інтересів перед органами влади. Але такі лобісти мають бути офіційно зареєстрованими та діяти згідно з нормами закону, що допоможе їм уникнути маніпуляцій і несанкціонованих впливів.

2. Організація діалогу з органами влади через асоціації та об’єднання. Відкриті канали комунікації через бізнес-асоціації (наприклад, Українська аграрна конфедерація, Європейська бізнес-асоціація) дозволяють об’єднати інтереси підприємців і систематизувати підходи до роботи з органами влади. Для бізнесу це можливість обговорювати зміни до законодавства, пропонувати правки, не приховуючи своїх намірів.

3. Партнерство з владою шляхом залучення представників великого бізнесу до формування державної політики. Завдяки цьому закони, що їх приймають, сприятимуть розвитку конкретних секторів економіки. Замість лобіювання індивідуальних інтересів певних компаній лобісти можуть працювати над загальним поліпшенням бізнес-клімату.

Лобісти мають реєструвати власні дії та інтереси, а також надавати інформацію про всі зустрічі з представниками влади, включно з результатами цієї взаємодії. Закон чітко регулює, що саме є предметом лобіювання (лобісти можуть сприяти ухваленню законодавчих актів або змін до вже затверджених законів, але лише в межах правового поля).

Також встановлюється система контролю за діяльністю лобістів, що допомагає відстежувати потенційні порушення та знижувати ризик корупційних проявів. Завдяки цьому великий бізнес може брати участь у процесі ухвалення рішень на державному рівні, просуваючи власні законні інтереси через структуровану й відкриту систему.

Як МСБ достукатися до влади?

Для малого й середнього бізнесу (МСБ) важливо мати чітку стратегію взаємодії з органами влади. Один з найефективніших шляхів для досягнення цієї мети – активне залучення до роботи через майданчики, профільні асоціації та об’єднання, які займаються захистом прав бізнесу і представляють інтереси підприємців на різних рівнях.

Розгляньмо низку доступних варіантів:

1. Залучення до профільних асоціацій і об’єднань. Першим кроком для МСБ є вступ до профільних асоціацій, які вже мають налагоджені канали комунікації з органами влади та іншими інституціями. Як-от:

• Федерація роботодавців України (ФРУ). Ця організація об’єднує підприємців різних галузей та активно займається питаннями законодавчих ініціатив, захисту прав роботодавців і лобіювання інтересів бізнесу на рівні уряду та парламенту.

• Європейська бізнес-асоціація (ЄБА). Ще одна потужна платформа, яка сприяє розвитку малого й середнього бізнесу. Вона передбачає співпрацю з владою, надаючи підприємцям доступ до обговорення політичних, економічних і регуляторних ініціатив щодо бізнес-клімату в Україні.

Європейська бізнес-асоціація (ЄБА). Ще одна потужна платформа, яка сприяє розвитку малого й середнього бізнесу. Вона передбачає співпрацю з владою, надаючи підприємцям доступ до обговорення політичних, економічних і регуляторних ініціатив щодо бізнес-клімату в Україні.

Також існує низка інших асоціацій, що спеціалізуються на певних секторах економіки (наприклад, аграрна асоціація, ІТ-асоціації) та можуть бути дуже корисними для взаємодії з державою в межах конкретних інтересів.

2. Активна участь у діалогах з владою. Щоб достукатися до влади, МСБ мають брати активну участь у публічних обговореннях, круглих столах, нарадах й консультаціях, що їх проводять уряд, міністерства чи парламентські комітети. МСБ повинні використовувати такі майданчики для подання пропозицій щодо змін у законодавстві, виступів з обґрунтованими позиціями й доказами, які показують проблеми й можливості для поліпшення умов ведення бізнесу.

Завдяки цьому підприємці можуть не тільки обстоювати свої інтереси, а й формувати правову політику, сприятливу для розвитку МСБ в Україні.

3. Лобіювання інтересів завдяки платформі «партнерства» з владою. Платформи партнерства між бізнесом і владою передбачають залучення не тільки асоціацій, а й спеціалізованих комітетів при урядових установах чи місцевих органах влади. МСБ мають можливість створювати комунікаційні канали для безпосереднього доступу до ухвалення рішень через відповідні робочі групи або національні ради та пропонувати відповідні законопроєкти або зміни до чинного законодавства, що стосуються їхньої діяльності.

Така участь забезпечує двосторонній діалог між підприємцями й державою, сприяючи побудові партнерських відносин, що надають МСБ голос у створенні правил гри для їхнього сектору.

4. Організація публічних кампаній. Інколи МСБ доводиться використовувати публічні кампанії для того, щоб достукатися до влади. Це можуть бути:

• масові акції протесту (якщо ситуація критична, й інші методи не дають результату);

• медіакампанії для зацікавлення проблемами бізнесу, що передбачають залучення ЗМІ й соціальних мереж;

• збір підписів або подання петицій для підтвердження важливості й нагальності проблеми в суспільстві.

Це допомагає вивести проблему МСБ на рівень загальнодержавної дискусії, створюючи тиск на владу та громадськість.

5. Використання правових інструментів. МСБ також може звертатися до таких практик, як консультації з адвокатами, для правильного трактування законів і навіть оскарження незаконних рішень або регуляцій у судовому порядку.

Водночас варто активно взаємодіяти з міжнародними бізнес-асоціаціями, як-от Міжнародна торгова палата або Асоціація малого бізнесу в ЄС.

Окрім цього, для будь-якої асоціації чи об’єднання важливим є залучення підтримки політичних лідерів. Політики, зацікавлені в розвитку малого бізнесу, можуть стати спонсорами або адвокатами ініціатив, що сприяють покращенню умов для підприємців.

Як ФОПам і решті мікробізнесу цивілізовано відстоювати свої інтереси?

В Україні зареєстровано мільйони ФОПів, і якщо кожен з них діятиме самостійно, без взаємодії з іншими, то їхні проблеми не отримають належної уваги. Тож, щоб ефективно відстоювати свої інтереси, ФОПам необхідно організовуватися в об’єднання та кооперуватися.

Такими об’єднаннями можуть бути різноманітні бізнес-асоціації. Ці організації активно лобіюють інтереси підприємців на рівні уряду й допомагають вирішувати проблеми, пов’язані із законодавчими змінами й іншими питаннями. Ухвалення спільних рішень і мобілізація зусиль дозволяє ефективніше комунікувати з владою.

Наприклад, Американська торгова палата в США об’єднує тисячі підприємств і займається відстоюванням бізнес-інтересів на федеральному рівні. Такі організації мають вагомий вплив на ухвалення законів і норм, що підтримують підприємців і створюють сприятливе ділове середовище.

Наразі в Україні лише формується культура цивілізованого лобізму, а ми перебуваємо на початковому етапі великого шляху.

Лобізм – це інструмент, який потенційно може стати каталізатором позитивних змін як для бізнесу, так і для держави. Він здатний не лише сприяти вдосконаленню регуляторного середовища, а й бути важливою складовою демократичного процесу. Утім, важливо пам’ятати, що цей інструмент ефективний лише за умови його правильного використання.

Підприємці мають усвідомити свою роль у такому процесі: об’єднуватися, діяти злагоджено й відкрито, щоб досягати спільної мети. Лише завдяки кооперації та активній участі бізнес-спільнота зможе не тільки забезпечити власні права, а й зробити внесок у розвиток правової держави.