Необґрунтовані активи: яке майно третіх осіб під ризиком конфіскації

Тетяна Костюк - 11 листопада, 14:30

З кінця 2019 року запроваджено та активно діє інститут цивільної конфіскації. Справи цієї категорії розглядає ВАКС, а позови готує САП спільно з НАЗК.

Фігурантами найчастіше стають правоохоронці, судді, депутати, митники та податківці.

За 6 років суди сформулювали досить послідовну та жорстку практику, згідно з якою така цивілістична категорія як "свобода договору" не має суттєвого значення.

Натомість мають значення деталі, які не потрапили до офіційного документа.

Іншими словами, придбання мамою чиновника Audi RS7 2024 р. за 80 000 грн – це не про свободу сторін визначати умови договору, це про необґрунтованість активу.

Ці справи можна розділити на два види: такі, де майно офіційно належить держслужбовцю та такі, де майно оформлене на третіх осіб. Остання категорія має свої особливості.

Хто у зоні ризику?

Якщо майно юридично оформлене на третіх осіб, це не перешкоджає його конфіскації, якщо буде встановлено ряд ознак.

По-перше, має значення власне особа, яка зазначена власником активу і її майновий стан.

Якщо юридичним власником є родич або близька особа чиновника, яка не має офіційних доходів або їх недостатньо для придбання майна – це підстава для детальнішої перевірки.

Водночас доходи третьої особи рахуються із вирахуванням витрат як на життя, так і на інше рухоме чи нерухоме майно.

Наприклад, якщо мати, дочка або жінка чиновника має 5 млн грн доходу, із них 4 млн грн були витрачені безготівково на харчування, АЗС, житло та інші побутові потреби й ще 800 тис. грн зберігаються на банківському рахунку, то придбання ними активів на суму понад 200 тис. грн буде створювати ризики.

Як встановлюється ринкова ціна активу?

Найчастіше предметами цивільної конфіскації є будинки, квартири та авто.

Зменшення ринкової ціни, щоб "підігнати" її під доходи третьої особи не буде вдалим рішенням. Навпаки, занижена вартість є додатковим маркером для глибшої перевірки.

Під час аналізу реальну вартість встановлюють за сукупністю таких доказів:

через оголошення на AUTO.RIA, LUN.UA або інших подібних майданчиках, де публікувалось оголошення про авто чи квартиру;
сам продавець може підтвердити реальну суму отриманих коштів від продажу під час надання показань;
реальна ціна може бути вказана у договорі страхування, якщо мова іде про авто;
також, ціна може фігурувати при подальшому продажі майна або бути підтвердженою новим власником після перепродажу;
додатково ціна підтверджується консультацією суб'єкта оціночної діяльності, які систематично проводяться у цій категорії справ.

Способи встановлення реальної вартості активу є досить багатоманітними і якщо сукупність факторів вказують на те, що ціна у договорі не відповідає реальній, дані в офіційному документі матимуть менш переконливе значення.

Як встановлюється зв'язок з активом?

Недостатність доходу не є основною, чи навіть обов'язковою ознакою. Суд може конфіскувати актив третьої особи навіть якщо в останньої вистачало доходів на його придбання.

Або навпаки, офіційних доходів може бути недостатньо, але за відсутності зв'язку між активом та держслужбовцем, майно не може бути конфісковане.

Таким чином, основоположним є пов'язаність майна з держслужбовцем, про який може свідчити ряд доказів у сукупності. Якщо предметом спору виступає авто, вони наступні:

показання продавця про особу, яка первинно контактувала щодо придбання активу;
фіксація телефонних дзвінків до продавця з номера посадовця;
зазначення в оголошенні щодо продажу номера телефону чиновника;
показання працівників сервісного центру/СТО щодо особи, яка організовувала та оплачувала обслуговування та ремонт;
дані центрів систем відеоспостереження у містах + інформація від операторів мобільного зв'язку, які дозволяють встановити місцезнаходження авто й особи та синхронізацію їх переміщення;
притягнення до адмінвідповідальності за порушення ПДР.

Якщо мова про нерухомість, маркери опосередкованого володіння такі:

систематичне користування послугами Нової Пошти, банкоматами, магазинами тощо поруч з квартирою чи будинком;
передача показників приладу обліку енергії через особистий кабінет, оплата комунальних послуг, інтернету;
показання нотаріуса про організацію або участь у посвідченні договору купівлі-продажу;
придбання або оренда паркінгу поруч зі спірним активом;
фіксація авто, яке належить держслужбовцю при заїзді на охоронювану територію житлового комплексу.

Варто зазначити, що жодна з ознак не має наперед встановленого значення. Саме по собі користування авто або квартирою, оплата комунальних послуг чи проведення ремонтних робіт іще не свідчить про безумовне опосередковане володіння активом.

Значення мають виключно обставини у своїй сукупності, які свідчать про якісну перевагу позиції однієї сторони над іншою.

Ключові виклики

Хоча справи про стягнення необґрунтованих активів розглядаються за правилами цивільного судочинства, прокурори САП відрізняються від класичних позивачів, а судді ВАКС часто демонструють інституційну солідарність із правоохоронною системою.

Це проявляється у частих відмовах викликати свідків відповідача або враховувати їхні показання, адже вони "зацікавлені" у результаті розгляді справи, тоді як свідки прокурорів мають беззастережно високий рівень довіри.

Суди нерідко ігнорують реалії життя, оскільки більшість громадян, не повʼязаних із державною службою, отримують неофіційні доходи, мало хто зберігає квитанції про обмін валюти, а позики чи дарування готівки не так часто посвідчуються нотаріально, як того вимагають суди.

У таких умовах держслужбовцю потрібно бути не просто більш переконливим, як того вимагає принцип доказування "баланс вірогідності", а бути у рази краще підготовленим за прокурора, щоб виграти справу.

Тож, посадовцям і їх близьким варто готуватись доводити законність своїх активів у суді ще з моменту вступу на державну службу.