Корпоратизація комунальних підприємств - реформа, яка змінить Україну
Навіщо потрібна корпоратизація комунальних підприємств та як це вплине на їх фінансове становище?
Україна знаходиться на порозі масштабної реформи у сфері комунального господарства. Корпоратизація комунальних підприємств — це не лише вимога часу, але й вагомий крок до інтеграції з Європейським Союзом.
Ця реформа здатна забезпечити ефективність, прозорість і стабільність управління, що так необхідно для стійкого розвитку держави.
Чому корпоратизація потрібна
Сьогодні в Україні функціонує понад 14 тисяч комунальних підприємств, значна частина з яких є збитковими та залежними від державного чи місцевого фінансування.
Основні проблеми включають низьку ефективність управління, відсутність прозорості у фінансовій діяльності, політичний вплив на ухвалення рішень та залежність від бюджетного фінансування.
Корпоратизація передбачає трансформацію цих підприємств у акціонерні товариства чи товариства з обмеженою відповідальністю. Такий підхід дозволить запровадити сучасні стандарти корпоративного управління, забезпечити чіткий розподіл відповідальності між власниками та менеджментом, а також залучити інвестиції через підвищення довіри до підприємств.
Реформа є частиною інтеграційного процесу України до ЄС. Угода про асоціацію передбачає приведення українського законодавства до європейських стандартів, зокрема у сфері корпоративного управління. Європейський Союз та Організація економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР) рекомендують корпоратизацію як ефективний інструмент для підвищення прозорості управління.
У багатьох країнах ЄС корпоратизовані комунальні підприємства стали прикладом успішного реформування державних активів, що забезпечило зменшення корупційних ризиків, ефективне використання фінансових ресурсів і покращення якості послуг для населення.
На шляху до реалізації реформи
Український уряд розробив План для Ukraine Facility, що включає корпоратизацію як один із ключових елементів реформ. Документ передбачає завершення трансформації комунальних підприємств у корпоративні структури до 2025–2026 років. Крім того, з 2027 року буде заборонено дотаційне фінансування підприємств із державного та місцевих бюджетів, що стимулюватиме їх перехід на самоокупність і впровадження ефективних бізнес-моделей.
Очікуваними результатами реформи є прозорість і підзвітність завдяки незалежним наглядовим радам і обов’язковому аудиту, інвестиційна привабливість через залучення фінансування від міжнародних донорів, зменшення корупційних ризиків завдяки чіткому розмежуванню функцій власника та менеджменту, а також фінансова стабільність і відповідність європейським стандартам.
Реалізація реформи стикається з викликами, зокрема спротивом на місцях, недостатнім досвідом корпоративного управління та нестабільною ситуацією через війну. Проте ці виклики можна подолати завдяки міжнародній підтримці, освітнім програмам і активній інформаційній кампанії для пояснення громадянам переваг реформи.
Корпоратизація комунальних підприємств — це можливість створити ефективну систему управління, яка стане фундаментом для економічного зростання України. Проте реформа потребує активної підтримки суспільства, бізнесу та міжнародних партнерів.
Як корпоратизація вплине на платоспроможність споживачів і тарифи
Корпоратизація сама по собі не змінить рівень доходів населення і не зробить тарифи нижчими миттєво. Це залежить від економічної ситуації та соціальної політики держави. Однак, вона допоможе зробити управління підприємствами ефективнішими. Якщо підприємство почне оптимізувати свої витрати, позбавитися зайвих втрат і корупційних схем, це допоможе уникнути необґрунтованого зростання тарифів.
Крім того, корпоратизація дозволяє залучити інвестиції та модернізувати інфраструктуру, що зменшить втрати води чи тепла, які зараз лягають на плечі споживачів. Водночас, підтримка вразливих верств населення через субсидії залишається завданням держави.
Зайві витрати чи додатковий рівень контролю?
Може здатися, що корпоратизація створює зайві витрати на наглядові ради та аудит. Але це тільки на перший погляд виглядає як витрати. Насправді, наглядові ради і аудит — це інструменти, які дозволяють уникнути більших втрат. Наглядові ради працюють на постійній основі, приймають стратегічні рішення, контролюють роботу підприємств і забезпечують прозорість. Аудит додає додатковий рівень контролю, щоб діяльність була відкритою для громади.
Так, це потребує витрат, але набагато дешевше забезпечити якісний контроль і запобігти неефективним рішенням, ніж витрачати мільйони на покриття збитків чи боргів, що виникають через корупцію чи помилки в управлінні.
І в цьому випадку не обійтися існуючими органами контролю, як Держаудитслужба чи Держпродспоживслужба. Державні органи контролю мають значення, але їхня функція — перевіряти виконання операцій. Вони не займаються постійним стратегічним управлінням підприємствами. Наглядові ради доповнюють їхню роботу, працюючи на випередження — вони планують, приймають стратегічні рішення, запобігають ризикам і контролюють їх виконання. Це не заміна існуючих органів, а доповнення. Іноземний досвід показує, що така модель працює ефективно.
Адаптація закордонного досвіду
Переймання іноземного досвіду полягає не у копіюванні, а в адаптації перевірених підходів до українських реалій.
Наприклад, у Швеції теплопостачальне підприємство Stockholm Exergi працює як спільний проєкт муніципалітету та приватних інвесторів де 50% акцій належать муніципалітету, 50% — приватним інвесторам. Вони створили наглядову раду, яка враховує інтереси обох сторін, що дозволяє забезпечити якісні послуги та фінансову стабільність. Постійний контроль і професійне управління дозволяють підприємству працювати з мінімальними витратами і забезпечувати якісні послуги.
Україні важливо розробити власну модель, але з урахуванням того, що вже успішно працює в інших країнах.
В наших реаліях також варто відзначити таку проблему, як необгрунтовано високі премії і зарплати керівників. Подібну ситуацію бачимо на прикладі "Нафтогазу", і це викликає справедливе обурення. Тут ключове завдання — забезпечити прозорість і контроль за системою винагород. Корпоратизація — це лише інструмент. Якщо ним неправильно користуватися, він не буде ефективним. Але цей приклад показує не проблему ідеї, а проблему реалізації.
Корпоратизація на практиці: як це реально працюватиме
Корпоратизація не вирішує всі проблеми автоматично, але створює умови для довгострокових змін. Ось як це може працювати:
- Підприємства стають прозорішими, що дозволяє уникати корупції та нераціональних витрат.
- Залучення інвестицій стає простим, після прозорі підприємства викликають довіру.
- Керівництво отримує чіткі рамки для прийняття рішень і не залежить від політичного впливу.
Важливо пам’ятати, що корпоратизація — це не чарівна паличка, але це важливий крок до ефективнішого, прозорішого і незалежного управління комунальними підприємствами. Без цього кроку комунальні підприємства і надалі працюватимуть на зношеній інфраструктурі і постійними боргами.
Корпоратизація — це можливість для України модернізувати управління комунальними підприємствами, зменшити корупцію та підвищити якість послуг для населення. Це не просто технічна трансформація, а стратегічний рух до реформування всієї економіки. Вона дозволяє вирішити накопичені проблеми комунальних підприємств, підвищити ефективність управління, створити умови для сталого розвитку та інтегрувати українське законодавство до стандартів ЄС.
Однак, цей процес потребує часу, зусиль та підтримки всіх сторін: держави, бізнесу, міжнародних партнерів і громадян. Лише за умови скоординованих дій реформа зможе досягти поставлених цілей, зробивши сектор комунального господарства прозорим, ефективним і стійким до викликів сучасності.