Адвокат у суді та в медіа: чому правовий захист більше не обмежується залом засідань

Резонансні справи в Україні зазвичай виходять за межі судових залів. Передчасні вироки формуються ще до початку процесу — у Telegram-каналах, на шпальтах медіа та в суспільстві. У таких умовах адвокат має захищати клієнта не лише юридично, а й репутаційно.

Адвокат, який береться за резонансну справу — чи то корупція топ-посадовців, чи діяльність, пов'язана з національною безпекою, — автоматично опиняється під подвійним тиском — держави та медіа. Будь-яке ототожнення миттєво запускає хвилю негативу.

"Як у таких умовах зберегти репутацію і правильно комунікувати?" — це питання прозвучало першим після виступу на форумі "Формула успіху" від Асоціації адвокатів України. Але в різних варіаціях його чути від адвокатів майже постійно.

Донедавна адвокати здебільшого знаходились у юридичній "бульбашці", зосереджені на внутрішніх питаннях. Тепер ситуація змінилася, вони виходять за межі професійного кола, інтегруються в бізнес-середовище та починають говорити з підприємцями їхньою мовою.

Ще одна ключова зміна — це зростання уваги до комунікацій. Очевидно, що виключно юридичного супроводу вже недостатньо, сучасний адвокат має бути не лише фахівцем у праві, а й ефективним комунікатором — із клієнтом, суспільством та медіа. Саме це підіймає професію на якісно новий рівень.

Як поєднати правові та комунікаційні стратегії у резонансних справах? Про це — у колонці Катерини Іванус, засновниці та CEO Kateryna Ivanus PR&media consulting.

Право та комунікації: два виміри однієї справи

Стратегічні комунікації дедалі частіше перетинаються з юридичною практикою. Майже кожне гучне розслідування чи корпоративний конфлікт має правовий вимір — і водночас комунікаційний. Державні структури, бізнес, суспільство очікують пояснень і прозорості, а там, де є закон, завжди виникає боротьба за інтерпретацію.

Насправді чи стане справа медійною, визначається ще до суду, і не залежить від рішення адвокатів.

Силові структури активно виносять кейси у публічний простір, конкуруючи за увагу суспільства і політиків. Гучні затримання, камери, заголовки, коментарі чиновників — усе це перетворює процес на шоу, де обвинувачення легко сплутати із вироком.

Медіа додають свій тиск. Для них сенсація — це кліки й цитованість. Тож історія, яка ще не отримала процесуальної оцінки, уже стає публічною.

А далі в гру входять політичні та бізнес-гравці. Вони "підсвічують" потрібні справи, використовуючи їх як інструмент тиску або самопіару. І тоді адвокатам доводиться мати справу не лише з судом, а і з медійною кампанією.

Таким чином, юридичний кейс уже з моменту свого виникнення існує у двох площинах: у судовій залі та публічному просторі. Без розуміння правил комунікації адвокату сьогодні неможливо ефективно захищати клієнта.

Міжнародний контекст

Медійність юридичних справ — світова тенденція. У США будь-який гучний кейс миттєво потрапляє в ЗМІ. Ключова причина — інститут суду присяжних. Фактично, адвокат працює не лише з суддею, а й з громадською думкою. Існує ціла культура "trial by media" - коли вирок в суспільстві формується ще до того, як присяжні вийшли до зали суду.

У Європі баланс інший: більше уваги до приватності та репутації, тому суди суворіші до того, що можна коментувати публічно. Але медійна частина так само визначає результат і для клієнта, і для адвоката.

В Україні все відбувається у прискореному темпі. У нас роль медіа беруть на себе Telegram-канали, які виносять вироки швидше, ніж американські таблоїди. Додається і фактор війни: будь-яка справа може отримати політичний чи навіть безпековий вимір. У такому середовищі мовчання означає не нейтральність, а втрату контролю.

Публічність стала неодмінною частиною стратегії захисту. Мовчання іноді працює, але частіше лише підживлює підозри. Адвокат має бути готовий захищати клієнта не лише в суді, а й у "суді громадської думки".

Це означає вчасну реакцію та вміння працювати зі ЗМІ. Важливо розуміти: журналісти виконують свої задачі, тому коментарі потрібно надавати своєчасно й чітко. Якщо дати пояснення авторитетному медіа, жовта преса вже не зможе чинити такий тиск чи викривляти інформацію.

Репутація адвоката як основа довіри

У публічній комунікації є ще один недооцінений фактор — особистість адвоката. Він неминуче стає обличчям справи, але не повинен допускати ототожнення з клієнтом. Репутація — це валюта довіри. Якщо адвоката знають як авторитетного експерта, його слова швидше цитують медіа, суспільство прислухається уважніше. Головне — не переплутати ролі: формувати образ експерта, а не адвоката конкретного "корупціонера" чи скандальної фігури.

У реаліях сьогодення адвокатська практика виходить далеко за межі права. У резонансних справах юридичний процес більше не можна відокремити від інформаційного простору. І дедалі зрозуміліше, що найефективніший захист вибудовується тоді, коли правові та комунікаційні стратегії працюють у тандемі.