Сам зібрав СЕС: чому це може вийти боком
В Україні сонячна енергетика давно перестала бути екзотикою. У часи війни та енергетичної нестабільності дедалі більше українців вирішують стати енергонезалежними. Частина з них встановлює сонячні електростанції (СЕС) самостійно, але чи справді це економія і правильний шлях?
Помилки починаються ще до монтажу
Найбільша помилка – думати, що в сонячній електростанції "немає нічого складного". Насправді помилитися можна ще на етапі підбору обладнання. Неправильно розрахована кількість або тип фотомодулів, несумісні інвертор та акумулятор – і система або не працює належним чином, або виходить з ладу.
Особливо поширена ситуація – використання самозібраних літій-іонних акумуляторів. У багатьох випадках між ними та інвертором немає інформаційного зв’язку (BMS-протоколу), а це критично важливо для контролю заряду та безпеки. Без цього система працює "наосліп", що може закінчитися пожежею.
Монтаж – зона підвищеного ризику
Неправильний монтаж, економія на кріпленнях, несертифіковані матеріали – і от уже панелі гнуться під снігом, тріскаються або "вигорають" від терморозширення.
Фотоелектричні модулі мають витримувати певне навантаження, але тільки якщо їх встановити з дотриманням інструкцій. Критично все: відстань між кріпленнями, тип профілю, зазори для охолодження. Також часто нехтують елементами захисту від короткого замикання, перенапруг, струмів розряду, а це – прямий шлях до аварій.
Налаштування: дрібниці, які вирішують усе
Навіть якщо обладнання підібране правильно і монтаж виконаний акуратно, неправильне налаштування може все зіпсувати. Наприклад, у системі встановлена літій-іонна батарея, а в налаштуваннях інвертора обрано тип "свинцево-кислотна". Результат – акумулятор не заряджається належним чином або виходить з ладу.
Ще гірше – коли інвертор не дозволяє вручну виставити потрібні параметри або користувач не розуміє, які параметри треба задавати.
Які шанси
Чи може звичайна людина без спеціальної освіти зібрати нормальну СЕС? Теоретично – так. Якщо вона витратить достатньо часу на вивчення технічної документації, дотримуватиметься всіх вимог щодо кріплення, охолодження, підключення, навантажень і матиме достатньо технічної грамотності.
Звісно, таких людей – одиниці. Для більшості спроба самостійно побудувати СЕС без досвіду – це високий ризик помилки на кожному з десятків етапів: фотомодулі, інвертор, акумулятори, захист, кріплення, кабелі, налаштування.
Дешевше ≠ простіше
Основний аргумент "майстрів на всі руки" – економія, але економлять вони здебільшого лише на монтажі. На обладнанні – не завжди, бо якісні компоненти коштують однаково, незалежно від того, де купуєш.
Натомість системні компанії дають гарантію не лише на обладнання, а й на монтаж, і в разі поломки можуть безкоштовно замінити деталі.
Самостійний монтаж – це "на свій страх і ризик". Якщо щось піде не так – платити за ремонт і діагностику доведеться з власної кишені. У перспективі гарантійного терміну, а це пʼять років і більше, економія може виявитися ілюзорною.
Як "дешево" може обійтися дорого
До служби підтримки нашої компанії звернувся Микола з міста Чемерівці. Він розповів, що має інвертори та батареї і планує додати сонячні панелі. Його партнери пообіцяли завершити монтаж навесні і безслідно зникли.
Це поширена ситуація: невеликі компанії або майстри-одноденки приваблюють клієнтів нижчими цінами, але через рік-два зникають з ринку, залишаючи замовників з незавершеними проєктами. У результаті власнику доводиться шукати когось, хто зможе "дотягнути" станцію до робочого стану.
Микола запитав, чи може Atmosfera підхопити його проєкт. Ми пояснили: будуємо СЕС "під ключ" і беремо їх на сервісне обслуговування, але не працюємо з обладнанням, встановленим іншими підрядниками. Мінімальна станція, яку пропонує Atmosfera, – це 5 кВт вартістю від 5 тис. дол.
Для Миколи це означало почати з нуля. "Самостійно зібрана" СЕС перетворилася на проблемний актив без гарантій і без відповідального виконавця.
Навіть якщо все вийшло
Уявімо: станцію зібрали, вона працює, але вона не сертифікована і не погоджена з оператором системи розподілу. Тоді станція може використовуватися лише для власного споживання без права видачі енергії в мережу. Тобто офіційно такої СЕС не існує. Наразі це не заборонено, але ситуація може змінитися.
У майбутньому регулювання посилюватиметься і тоді власникам "сірих" станцій доведеться пройти погодження заднім числом з технічними труднощами, витратами й ризиком, що обладнання не відповідатиме нормам. Особливо це стосується систем, зібраних "на око" без жодного технічного паспорта.
Будувати СЕС важче, ніж збирати меблі з IKEA. Це складна електротехнічна система, де ціна помилки – не лише втрата ефективності, а й реальна небезпека. Якщо ви не професійний електрик, не технічний фанат і не готові зануритися в десятки годин вивчення документації, краще звернутися до фахівців.