Як бізнесу вийти на енергоринок

Поки енергетики ремонтують енергосистему після ворожих атак і технологічних збоїв, уряд підраховує вартість загального відновлення і шукає інвесторів.

За даними Світовому банку, у найближчі десять років Україні знадобиться 91 млрд дол. на відновлення енергетики. Залучити ці кошти з бюджету нереально, тому ключову роль у відбудові галузі має відіграти приватний капітал.

Держава вже формує новий інвестиційний ринок у сфері енергетики і пропонує міжнародним інвесторам конкретні проєкти: від систем energy storage до Smart Grid та розвитку розподіленої генерації. Водночас ключове питання в тому, яку роль на цьому ринку відіграватиме український приватний бізнес.

Він буде лише підрядником чи інвестором та співвласником? Можливості для останнього є, адже відбудова енергетичної інфраструктури – це не лише великі державні проєкти, а й окремі ринки, які відкриваються для приватного капіталу.

Нова модель енергосистеми

Уряд та Світовий банк працюють над довгостроковою енергетичною стратегією, яка має визначити не лише відновлення енергетики, а і її нову архітектуру. Ідеться про те, якою буде енергосистема через 10-15 років і яку роль у ній відіграватимуть різні типи генерації. У фокусі – енергетична безпека, децентралізація, інтеграція з ринком ЄС, розвиток повноцінного конкурентного ринку електроенергії.

З огляду на це формуються такі інвестиційні напрямки.

1. Установки зберігання електроенергії (УЗЕ або BESS) та гнучкі резерви.

Україна активно гармонізує регуляторну базу щодо систем накопичення енергії з нормами ЄС. Це створило основу для механізмів, що стимулюють балансуючі послуги й відкривають шлях для інвестицій. Україна робить ставку на системи накопичення енергії як на один з ключових елементів модернізації та захисту енергосистеми. Вартість батарей знижується, а зростання сектору відновлюваної генерації збільшує попит на УЗЕ. Цей сектор найменш прогнозований, але і найбільш дохідний. Основні свої приватні інвестиції я алокую в УЗЕ.

2. Відновлювані джерела енергії.

Україна планує, що до 2030 року чверть електроенергії вироблятиметься з відновлюваних джерел. Це ключова мета економічної стратегії. Міжнародні інвестиції, які надходять у сектор, стимулюють внутрішніх інвесторів.

За даними BDO, у цю галузь вкладено близько 10 млрд євро, переважно в сонячну та вітрову генерації. Сонячна енергетика формує 55-75% усіх ВДЕ-потужностей. Найбільш стабільний та прогнозований сектор, незалежність від вартості енергоносіїв та відносна простота запуску й експлуатації роблять його вибором консервативних інвесторів і фаворитом банківського фінансування.

3. Гнучка газова генерація.

За даними Міненерго, до лютого 2026 року було введено в експлуатацію 1,4 ГВт газової розподіленої генерації: 1,1 ГВт приєднані до електромереж і 0,3 ГВт забезпечують власні потреби. Майже 60% наявних потужностей побудували приватні інвестори, решту – державні та комунальні підприємства за власні кошти та за кошти міжнародної допомоги. Висока рентабельність за актуальних умов поєднуються з високою невизначеністю цін на газ у майбутньому.

4. Локальні мережі Smart Grid.

Smart Grid (розумні мережі) ще не впроваджуються в Україні як єдина національна система. Є лише кілька регіональних Smart Grid-мереж – прототипів майбутньої системи. Вони є на Київщині, у Києві, Дніпропетровській, Одеській і Тернопільській областях. Головний виклик – фінансування, адже це одна з найдорожчих реформ в енергетиці, яка вимагає модернізації всіх розподільчих мереж.

5. Розвиток агрегації.

Ідеться про об'єднання різних енергетичних установок у систему, яка може продавати електроенергію, надавати послуги і працювати на балансуючому ринку. В Україні цей ринок тільки формується, але в нього вже заходять трейдери, девелопери відновлюваної енергетики та оператори систем накопичення.

Актуальні моделі входу

Бізнес охоче інвестує у власну генерацію, передусім у СЕС для власних потреб. Це наймасовіший сегмент нової енергетики: у нього заходять ритейлери, елеватори, виробничі підприємства, логістичні комплекси, торговельні центри та готелі.

Це зрозуміла модель з прогнозованою окупністю близько трьох-пʼяти років, яка дозволяє суттєво зменшити витрати на електроенергію та отримати часткову енергонезалежність. До того ж її охоче кредитують банки, а реалізація швидка і нескладна. Саме тому більшість нових сонячних електростанцій в Україні – це не великі промислові проєкти, а об'єкти, які бізнес будує для себе.

Потужний потенціал розвитку демонструє напрямок газової генерації для власних потреб (це основна модель входу). Сюди заходять промислові підприємства, агробізнес, девелопери, торговельно-розважальні та бізнес-центри.

Причини прагматичні: ризик блекаутів, висока вартість електроенергії, потреба в безперебійному живленні, можливість працювати автономно. У цьому випадку бізнес інвестує не як класичний інвестор, а більше як споживач, націлений забезпечити стабільну роботу і контроль над витратами на електроенергію.

Зручні моделі входу пропонують пасивним інвесторам і підприємствам проєкти систем накопичення енергії. Найпоширеніша – будівництво батарейної станції "в полі". Такі обʼєкти працюють на відкритих ринках торгівлі електроенергією, купують в години профіциту дешеву електроенергію, зберігають до годин дефіциту і продають. Додатково інвестор заробляє на наданні допоміжних послуг "Укренерго", зокрема на підтриманні та відновленні частоти в мережі.

Великі проєкти з встановлення систем накопичення фінансують банки, але ринок відкривається і для приватних інвесторів. Найбільш реальна модель входу – інвестування через девелоперські проєкти за аналогією з комерційною нерухомістю: у готовий проєкт заходять приватні інвестори із своїми частками.

Сегменти Smart Grid та агрегації не є масовими з точки зору інвестицій, але мають значний потенціал. Smart Grid дозволяє будувати гнучкі цифрові розподільчі мережі, підвищувати ефективність і безпеку енергосистеми. Агрегація об'єднує різні джерела генерації у віртуальну потужність для ринку балансування.

Моделі входу вже є. У Smart Grid це будівництво підстанцій, microgrid або постачання технологій. У сегменті агрегації можна стати агрегатором з ліцензією та платформою або передати активи в управління. Якщо інвестиції в ці напрямки зростуть, вони відкриють значні можливості для перших, хто вийде на ринок.

* * *

Перед Україною стоїть амбітне завдання: не просто відновити енергетику після руйнувань, а створити новий, міцний і конкурентний енергетичний ринок.

Кожна сонячна станція, батарейна система чи локальна цифрова мережа, у яку заходить український капітал, робить систему більш стійкою та незалежною. Чим більше інвестицій буде залучено, тим менша вірогідність повторення сценаріїв зими 2026 року, коли тисячі будинків залишилися без світла та опалення.

Поєднання ВДЕ, газової генерації, BESS, Smart Grid та агрегації здатне сформувати гнучку, децентралізовану та надійну модель енергетики, де українські та міжнародні інвестори стануть співтворцями стабільного майбутнього й драйверами розвитку країни на десятиліття вперед.