Чому мерзне дизпальне?
Насамперед треба відзначити, що так було завжди. Зима для декого приходить несподівано і тому хтось завжди не встигає продати літній або демісезонний дизель. Іноді проскакують, а іноді ні.
По-друге, морози цього року реально злі і це реальне випробування. У північних і центральних регіонах подекуди нічна температура впевнено завалювалась за мінус 20 градусів Цельсія, а це вже за межами стандарту для зимової марки пального – температура фільтрації 20 морозу.
Мова про показник CFPP, який вказує граничну температуру, при якій парафін закупорить паливний фільтр, перешкоджаючи роботі двигуна. Ще є параметр CP (Cloud Point), він вказує, при якій температурі дизель почне мутніти від появи кристалів парафіну. Помутніння ще не означає, що паливо не можна використовувати.
Головною ж причиною зазначеної проблеми із зимовим дизелем є перебудова системи постачань нафтопродуктів після початку великої війни. Раніше головним постачальником морозостійких марок дизельного пального був Кременчуцький НПЗ "Укртатнафта".
Він робив навіть не зимову, а арктичну марку з температурою фільтрації мінус 32 градуси Цельсія. Крім того, превалюючи обсяги білоруського та російського ДП були відповідної якості, бо ці країни є північними. З літа 2025 року заводу в нас більше немає.
А що є? Понад 40% ринку наповнюються з південного напрямку, тобто з теплих країн – Греції, Туреччини, Саудівської Аравії, Кувейту тощо. Зрозуміло, що морозостійкі марки там не потрібні, а тому на заводах, а частіше вже у портах перед відвантаженням в Україну в дизпальне додають так звані "антигелі" або депресорні присадки. Вони запобігають злипанню кристалів парафіну у великі шари, що блокують фільтр.
Додавання антигелю збільшує собівартість дизелю на 3-4 дол/тонна, але має дуже обмежений ефект. Скажімо так, досягнути параметра у мінус 20 градусів складно, а вище – неможливо. Саме депресорні присадки використовує грецький НПЗ Hellenic Petroleum – один з найбільших постачальників в Україну.
"Треба дати пальному відстоятися у резервуарі, парафін випадає в осад, а той дизель, що лишається згори, ми збираємо і він себе прекрасно показує", – розповів "секрети" один у великих трейдерів на Півдні України. Парафінові залишки навесні можна буде "розмазати" по нових обсягах пального, коли морози підуть.
Треба зазначити, що на Півдні і не було таких екстрених температур, хоча "нещасні випадки" з дизелем все одно були. Нормальні постачальники зазвичай не кидають клієнтів: або пропонують заміну, або компенсацію ремонтів. Щоправда, вистачає і хитрунів, які у бак з проблемною соляркою додають 5 літрів арктичної марки гарної якості, а потім висувають претензії саме останньому місцю заправки. Мережі вираховують це достатньо швидко, тому прокатує такий варіант зрідка, а точніше ніколи.
Ситуацію рятують постачальники з північних європейських країн та США. Головним чином це Польща та Литва, де нафтопереробні заводи належать концерну ORLEN. Він також є найбільшим постачальником арктичної марки дизпального, виключно яке в холодну пору зокрема закуповує українська армія. Але чималі обсяги купують й такі мережі як ОККО та "Укрнафта". Останні пару років WOG налагодив постачання з Фінляндії.
Арктична марка дизпального з температурою фільтрації до мінус 32 градуси Цельсія (цього року доводилось бачити "орленівські" паспорти й до мінус 42 градуси) виробляється найбільш дорогим методом – депарафінізацію сировинних фракцій на НПЗ. Залежно від використаної технології, парафіни видаляються шляхом розщеплення їх на більш легкі вуглеводні або шляхом розчинення й виморожування.
У результаті паливна суміш може втратити до 5% початкового обсягу. Оскільки депарафінізація – енерговитратний процес, а екстремальні температури в нашому поясі все ж такі рідкість, обсяги виробництва арктичних марок дуже обмежені.
Саме це в січні ринок чи не вперше зіштовхнувся з нестачею арктичної марки, яка єдина показала себе без нарікань (звісно, за виключенням соцмереж, які не проведеш). Високий попит виштовхнув ціни вище за 70 грн за літр.
"Нових партій немає, вигрібаємо зі складів де тільки можна", – каже представник великої мережі. Не гають моменту і закордонні постачальники: премії дефіцитну на "арктику" сягнули 230 дол за тонну або майже 10 грн на літрі.
Непогано себе показує в українські морози штатівский дизель, який до нас потрапляє через польський порт Щецин, звідки його везуть українські компанії UPG та ЗПЕК. Заявлена морозостійкість мінус 27-28 градусів схожа на правдиву.
Як свідчить досвід, після перших морозів ринок оперативно ставить діагноз ситуації і докладає зусиль, щоб рецидивів не було. Тут може й буде залучання керосину (авіаційного гасу), й змішування з морозостійкими марками. Однозначно можна стверджувати, що факапів з дизелями буде менше.