Депутати голосують правильно
А колонка Сергія Старицького "Запалимо російське..." цілком відповідає стратегії тютюнових компаній щодо лобіювання своїх інтересів.
Кожного разу, коли в Україні обговорюються пропозиції щодо суттєвого підвищення ставки акцизу на тютюнові вироби, в ЗМІ з'являються статті ніби-то незалежних експертів, які виступають проти таких пропозицій. Суть таких статей ще 2000 року було викладено в протоколі наради аудиторського комітету Брітіш Амерікен Тобакко (БАТ)-Україна: "Стратегія лобіювання - тримати тютюнові акцизи такими низькими, як тільки можливо".
Тютюнові компанії розуміють, що держава змушена підвищувати ставки акцизів, особливо при високій інфляції, але хочуть, щоб це підвищення було якомога меншим. Статті таких експертів, зазвичай використовують стандартний набір аргументів, дещо приправлений деталями, які стосуються конкретних пропозицій. Не стала винятком із цієї серії і стаття Сергія Старицького "Запалимо російське...".
В ній порівнюються два законопроекти, які 16 грудня 2008 року обговорювалися у Верховній Раді: 3281 і 3409-1. В законопроекті 3281 запропоновано високе зростання акцизу, а в 3409-1 - дуже помірне. На виконання настанов Стратегії лобіювання, Старицький знаходить безліч вад саме у законопроекті 3281, тоді як законопроект 3409-1 описується як "білий та пухнастий". Оскільки в статті використано стандартний набір аргументів проти підвищення акцизів, доведеться ще раз пройтися по них.
Аргумент 1. У випадку прийняття законопроекту №3281 в Україні податкове навантаження на сигарети буде в 3-4 рази вищим, аніж в Росії, й приблизно в 10 разів вищим, аніж у Молдові.
Тут використано стандартний прийом, коли з усіх видів податків вихоплюється один, по якому різниця є найбільшою, а потім ця різниця переноситься на податкове навантаження в цілому.
Оскільки системи акцизів у різних країнах відрізняються, некоректно порівнювати ставки акцизів, як такі. Точніше різницю в податковому навантаженні визначить підрахунок частки податків у ціні однієї марки сигарет в різних країнах. Для прикладу, візьмемо марку Bond (сигарети цієї марки продаються також у Росії і Молдові), яка є найбільш популярною маркою і має ціну, яка приблизно дорівнює середній ціні сигарет в Україні.
Наприкінці 2008 року ціна пачки Bond становила в Україні 3 гривні, а податки складали: 0,60 грн. (специфічний акциз, далі СА) + 0,26 грн. (адвалерний акциз, далі АА) + 0,50 грн. (ПДВ 20%) = 1,36 грн або 45% від ціни. (До речі, згідно з директивою ЄС 2002/10, частка акцизу та ПДВ у ціні сигарет має складати не менше 70%).
В Росії наприкінці 2008 року пачка Bond коштувала 16,5 рублів, а податки складали: 2,4 руб (СА) + 0,91 руб (АА) + 2,52 руб (ПДВ 18%) = 5,83 руб, що за курсом НБУ на 22.12.2008 дорівнює 1,65 грн., тобто на 22% вище, ніж в Україні.
З 1 січня 2009 року у Росії ставки акцизу підвищуються і, якщо ціна пачки Bond зросте лише на 1 рубель, то податки складуть: 3,0 руб (СА) + 1,05 руб. (АА) + 2,67 руб (ПДВ 18%) = 6,72 руб, або 1,91 грн.
У Молдові в жовтні 2008 року пачка Bond коштувала 5,50 лей, а податки складали: 0,12 лей (СА) + 0,33 лей (АА) + 0,91 лей (ПДВ 20%) = 1,37 лей, що за курсом НБУ на 22.12.2008 дорівнює 1,04 грн., тобто лише на 24% менше, аніж в Україні, але ціна пачки Bond дорівнює 4,18 грн, тобто на 39% вище, ніж зараз в Україні.
У разі прийняття законопроекту 3409-1, специфічна ставка акцизу підвищилася б на 0,15 грн. за пачку, що, за умови незмінності неоподаткованої частки ціни сигарет, дало б ще 0,03 грн. підвищення надходжень від ПДВ. А ось надходження від адвалерного податку при цьому б не змінилися, оскільки ставка цього податку розраховується від ціни за винятком акцизу та ПДВ. Таким чином, 2009 року податкове навантаження на пачку Bond становило б 1,54 гривні, тобто, на 0,37 гривень менше, ніж у Росії.
У разі прийняття законопроекту 3281 та за умови незмінності неоподаткованої частки ціни сигарет, податки на пачку Bond складуть: 1,20 грн. (СА) + 0,9 грн. (АА) + 0,75 грн. (ПДВ 20%) = 2,85 грн. або 63% від ціни, що все одно менше нормативу ЄС. Податкове навантаження буде вище російського на 72% (але аж ніяк у 3-4 рази), ціна ж пачки Bond дорівнюватиме 4,50 грн. в Україні, тоді як у Росії вона становитиме 4,97 грн., що також означає, що у контрабандистів не з'явиться стимулів для закупівлі сигарет у Росії для продажу їх в Україні.
Аргумент 2. Це питання наповнення бюджету, збереження робочих місць та інвестиційного клімату.
Супротивники підвищення акцизів намагаються видати за очевидний той аргумент, що при високих ставках акцизу виробництво сигарет скоротиться настільки, що надходження до бюджету зменшаться, а зайнятість катастрофічно впаде. Зазвичай, вони не наводять жодних розрахунків чи прикладів з інших країн, бо такі розрахунки та приклади руйнують їх твердження.
За процедурою, кожний законопроект супроводжується пояснювальною запискою, в якій, зокрема, прогнозуються наслідки його прийняття. У законопроекті 3409-1 прогнозується, що додаткові надходження до бюджету складуть 1,2 мільярди гривень, а в законопроекті 3281 - 5,8 мільярди гривень.
Методику підрахунків прогнозних надходжень можна і треба критикувати, проте вона досить нескладна і показує, що за будь-яких розумних параметрів можливого спаду виробництва запропоновані в законопроекті 3281 ставки акцизу забезпечують суттєво більші надходження до бюджету.
За даними Держкомстату, загальна зайнятість на тютюнових фабриках в Україні зменшилась з 7 680 працюючих 1996 року до 4 782 2006 року, тобто на 38%, тоді як виробництво сигарет за цей самий період зросло в 2,7 рази, з 45 до 120 мільярдів штук. Закриття наприкінці 2008 року тютюнової фабрики в Черкасах обумовлене зовсім не зменшенням виробництва (очікується, що виробництво сигарет в Україні у 2008 році буде вище, аніж 2007 року), а іншими причинами.
Справа в тому, що одна з транснаціональних тютюнових корпорацій - JTI - придбала іншу транснаціональну тютюнову корпорацію - "Галахер" - і тепер, з метою усунення дублювання, закриває підприємства у тих 5 країнах, де обидві мали по фабриці. У випадку з Україною, вирішено з двох тютюнових фабрик, у Кременчуці та Черкасах, залишити тільки одну.
Що ж стосується інвестицій тютюнових компаній в Україні взагалі, то, навіть не враховуючи негативного їх впливу на здоров'я, вони виявилися надзвичайно невигідними для економіки країни. Наведемо лише такі дані: до початку тютюнових інвестицій 1991 року в Україні валовий збір тютюну становив 12 тисяч тон, а 2006 - лише 0,34 тисячі тон, тобто, у 36 разів менше.
У 1996-2008 роках загальний зовнішньоторговельний баланс тютюном і тютюновими виробами був негативним та перевищив 2 мільярди доларів. Це означає, що цю суму українські курці інвестували в економіку інших країн.
Аргумент 3. Ті, хто не зможе "потягнути" нові ціни, будуть просто переходити на дешевше куриво. Відповідно, паління не буде зменшуватися, просто будуть палити дешевші, і не факт, що корисніші для здоров'я сигарети.
Спочатку зазначимо: в суспільстві поширена думка, що чим вище ціна товару, тим вище його якість і користь. Але в багатьох випадках це зовсім не так. Наприклад, у супермаркеті можна купити італійські яблука за 30 гривень, а під цим самим супермаркетом за 5 гривень продаються яблука, які бабуся виростила у власному саду.
Якщо за показник якості взяти зовнішній вигляд і можливість місяцями зберігатися без зовнішніх проявів, то італійські яблука, звісно, якісніше. Але от якщо вас турбує користь для здоров'я, то краще брати яблука у бабусі.
Ціна сигарет залежить від того, який тютюн і які добавки до нього були використані. Курцям смак дорожчих сигарет здається кращим, інакше навіщо платити більше. Але немає жодних підстав вважати, що дорожчий тютюн чи добавки є більш або менш шкідливими для здоров'я. Тому ВООЗ давно визначилася, що всі сучасні сигарети є однаково токсичними, і з погляду здоров'я немає сенсу заохочувати перехід з одних сигарет на інші.
Але якщо курець через збільшення ціни мусить переходити на "менш смачні" сигарети, то це для нього стає додатковим аргументом для припинення куріння. За даними опитувань, дві третини курців бажає припинити курити, і кожна вимушена зміна звичного процесу куріння, як то підвищення ціни або зміна смаку сигарет, може виявитися останньою краплею для рішення спробувати припинити курити.
Світовий досвід, узагальнений Світовим Банком та ВООЗ, переконливо свідчить, що зростання реальної ціни тютюнових виробів веде до зменшення їх споживання, що, до речі, справедливе й до майже будь-якого товару.
Аргумент 4. Порівнювати треба не роздрібні ціни, а відпускні. Адже контрабандисти закуповувати російські сигарети для контрабанди в Україну будуть одразу на російських тютюнових фабриках.
Суть контрабанди сигарет викладено дуже чітко: "контрабандисти закуповують сигарети для контрабанди на тютюнових фабриках". Причому не тільки на російських, але і на українських, інакше неможливо пояснити, чому в Україні у 2007 році було продано (виробництво - експорт + імпорт) 123 мільярди сигарет, а викурено, за даними представника фірми Брітіш Амерікен Тобакко Україна, лише 85 мільярдів. Різниця (майже 40 мільярдів сигарет) була вивезена контрабандистами.
Зрозуміло, що без сприяння тютюнових фабрик таку кількість сигарет отримати неможливо. Тому в країнах ЕС давно зрозуміли, що для боротьби з контрабандою сигарет треба не зменшувати ставки акцизу, а перекривати основне джерело контрабанди - прямі поставки контрабандистам з тютюнових фабрик.
Європейський Союз змусив провідні тютюнові компанії підписати з ним угоду, яка передбачає суворі санкції у випадку, якщо продукція цих компаній масово з'явиться на нелегальному ринку ЄС.
Зазначимо, що більше 90% ринку сигарет як в Росії, так і в Україні, контролюють ті самі транснаціональні тютюнові корпорації. І якщо в Україні прибічників підвищення акцизу лякають "російською" контрабандою, то в Росії - "українською".
Якщо ж вони дійсно проти контрабанди, то їм треба продавати сигарети по відпускних цінах лише перевіреним фірмам, які в свою чергу, зобов'язуються не продавати сигарети тим фірмам, які можуть виявитися контрабандистами або мають величезні оптові склади біля кордону.