П'ять питань про облікову ставку, інфляцію та курс гривні

В останні місяці інфляція очікувано зростає. У вересні вона становила 8,6% у річному вимірі. До того ж Нацбанк погіршив прогноз інфляції на цей рік з 8,5% до 9,7%. 

Водночас на нещодавньому засіданні правління НБУ вирішило зберегти облікову ставку, один із важливих інструментів впливу на інфляцію, на незмінному рівні – 13%. Чи достатньо цього, щоб зберегти контроль за інфляцією?

Відповідаю на це та інші важливі запитання про монетарну політику НБУ.

Питання 1. Чому НБУ не підвищив облікову ставку, якщо інфляція йшла вище липневого прогнозу?

Очікується, що поточне прискорення інфляції є тимчасовим і відбувається передусім внаслідок дії чинників, які поволі вичерпають свій вплив. Вже навесні 2025 року інфляція почне сповільнюватися, тож не встигне суттєво позначитися на інфляційних очікуваннях. 

Наразі вони залишаються відносно стійкими, а достатньо високі процентні ставки в умовах стабілізації валютного курсу підживлюють інтерес до гривневих ОВДП та строкових депозитів.

Зважаючи на всі ці чинники, наразі НБУ утримався від підвищення облікової ставки, зберігаючи в такий спосіб стимули для відновлення економіки та кредитування. Поточні параметри процентної політики разом із забезпеченням стійкості валютного ринку будуть достатніми для стримування цінового тиску.

Водночас в оновленому прогнозі НБУ передбачається триваліше, ніж очікувалося раніше, збереження облікової ставки на незмінному рівні. Відповідно до нього, облікова ставка залишатиметься на рівні 13% упродовж першого півріччя 2025 року.

Питання 2. Чи може НБУ раніше знизити облікову ставку, ніж прогнозується, чи навпаки – підвищити?

Важливий елемент комунікації НБУ, що надає орієнтири майбутніх змін у монетарній політиці, – це форвард гайденс (заява про наміри), що міститься в релізі. У ньому зазначається, що в разі подальшого посилення цінового тиску понад прогноз та загрози розбалансування інфляційних очікувань НБУ буде готовий посилити процентну політику та застосовувати додаткові заходи.

Натомість більш ранній перехід до зниження облікової ставки наразі вбачається менш ймовірним сценарієм. Однак у НБУ немає зобов’язання дотримуватися наперед визначеної траєкторії облікової ставки. 

У нас є лише одне кількісне зобов'язання привести інфляцію до цілі 5% на горизонті політики. НБУ готовий гнучко реагувати на зміни обставин, тож у разі стійкого зниження інфляційного тиску та поліпшення очікувань буде готовий пом’якшити процентну політику.

Це може відбутися за реалізації низки позитивних ризиків, пов’язаних, наприклад, із нижчою імпортованою інфляцією, у тому числі через нижчі світові ціни на енергоносії, суттєвим зниженням безпекових ризиків тощо. Реалізація таких сценаріїв зменшить інфляційний тиск та пожвавить відновлення економіки, що дасть змогу раніше розпочати зниження облікової ставки. 

Питання 3. Чи достатньо в НБУ інструментів, щоб втримати контроль за інфляцією?

Мета Національного банку України – зберегти контроль над інфляцією цього року, повернути її до зниження наступного року й надалі привести до цілі 5%. Інше наше важливе завдання – зберегти контроль над інфляційними очікуваннями.

Для цього НБУ використовує свої інструменти. По-перше, ми зберегли облікову ставку на незмінному рівні, що й надалі сприятиме захисту гривневих заощаджень від інфляції. Нині ж гривневі інструменти цей захист забезпечують.

Ставки за депозитами в гривні навіть після оподаткування перевищують 10%. Ставки за гривневими ОВДП, в які також можуть вкладати кошти українці, вищі: 13 - 17,6% залежно від строків погашення, доходи з них не оподатковуються. Прогноз інфляції на кінець наступного року становить близько 7%.

Як результат, бачимо зростання вкладів українців у такі інструменти. З початку року обсяг вкладень у строкові гривневі депозити за оперативними даними зріс на 8% (або на близько 19 млрд грн), в ОВДП – на 35% (теж на близько 19 млрд грн). НБУ докладає зусиль, щоб так було й надалі.

По-друге, НБУ утримує стійкість валютного ринку. Однак не варто плутати стійкість ринку з фіксацією курсу. Курс помірно коливатиметься в обидва боки, реагуючи на зміну ринкових умов. Це й надалі посилюватиме адаптивність валютного ринку та економіки. Водночас динаміка курсу враховуватиме завдання НБУ повернути інфляцію до цілі 5% у найближчі роки.

Отже, попри очікуване зростання у найближчі місяці, інфляція залишиться контрольованою завдяки застосуванню інструментів процентної та валютно-курсової політики, а також іншим запровадженим НБУ заходам. 

Дієвості нашого інструментарію цілком достатньо для утримання ситуації під контролем. Це, наприклад, підтверджується досвідом подолання інфляційного сплеску 2022 року, зумовленого повномасштабним вторгнення рф.

Питання 4. Якою буде динаміка ставок за гривневими інструментами?

Ставки за гривневими депозитами перестали знижуватися. Окремі, здебільшого приватні банки, навіть дещо підвищили ставки за строковими депозитами. Надалі ми не очікуємо суттєвого зниження номінальних ставок за гривневими депозитами, вони забезпечуватимуть захист від інфляції.

Ставки за ОВДП також суттєвих змін не зазнали. Цей інструмент залишається привабливішим за депозити, враховуючи відсутність оподаткування, вищі рівні дохідності та можливість вторинного обігу. Це й далі стимулюватиме залучення на внутрішньому борговому ринку, що даватиме змогу уряду фінансувати бюджетні видатки.

Питання 5. Чи планує НБУ відмовлятися від тримісячних депозитних сертифікатів?

Відповідь – у важливому дороговказі монетарної політики – Основних засадах грошово-кредитної політики. У цьому документі задекларовано, що НБУ може оновлювати інструменти операційного дизайну процентної політики для виконання конкретних цілей. 

Серед них: посилення монетарної трансмісії (сили впливу облікової ставки на інфляцію), формування умов для приведення інфляції до цілі або ж для виконання додаткових актуальних завдань.

Однак призупинення чи відмова від здійснення операцій із тримісячними депозитними сертифікатами наразі призвела б до пом'якшення монетарних умов, а, відповідно, зменшила б можливості НБУ стримувати ціновий тиск, захищати гривневі заощадження населення від інфляції та зберігати стійку ситуацію на валютному ринку. Тож наразі у зміні параметрів цього інструменту потреби немає.

Поточна комбінація параметрів процентної і валютно-курсової політики разом з іншими заходами залишається актуальною. Водночас ми завжди тримаємо руку на пульсі та готові адаптувати свої інструменти, щоб зберегти контроль за інфляцією та привести її до нашої цілі 5% у наступні роки.