Скільки Україна втрачає на замінованих полях?
Сільське господарство є однією з ключових галузей національної економіки України. Разом з переробною промисловістю воно забезпечує третину ВВП.
Сільськогосподарська продукція є не лише важливим джерелом продовольчої безпеки країни, а й значною статтею експорту і валютних надходжень до держбюджету. У 2021 році частка агропромислового комплексу в структурі експорту нашої країни становила 41%, а вартість експортованої продукції дорівнювала $27,8 млрд.
При цьому на землі сільськогосподарського призначення України припадало 41,3 млн га — 68,5% від загальної площі України. З цих сільськогосподарських угідь 32,7 млн га були орними землями (ріллею).
Після початку повномасштабної війни все змінилося. Російська агресія завдала нищівного удару по українській сільськогосподарській галузі, що має глобальні наслідки. До війни Україна входила до трійки лідерів світового експорту усіх зернових культур і забезпечувала продовольством майже 400 мільйонів людей у всьому світі.
Блокада українських портів, руйнування сільськогосподарської інфраструктури та техніки, а також заміновані поля, які неможливо обробляти, призвели до продовольчої кризи на глобальному рівні та сприяли зростанню цін на продовольство.
Згідно з останніми розрахунками Центру досліджень продовольства та землекористування Київської школи економіки (KSE Агроцентр), проведеними спільно зі Світовим банком, український аграрний сектор зазнав понад $80 млрд прямих збитків та втрат внаслідок повномасштабного вторгнення.
Мінна загроза паралізувала роботу на великій кількості сільськогосподарських угідь України – близько 2 мільйонів гектарів залишаються незасіяними. Це призводить до колосальних економічних втрат: недоотримані доходи аграріїв, зменшення експорту сільгосппродукції, несплачені податки та втрата робочих місць в агросекторі. За оцінками експертів, українська економіка щороку втрачає $800 млн через неможливість використовувати ці землі.
Темпи цьогорічного обстеження забруднених мінами земель перевищують показники минулого року, де в середньому за місяць піротехніки обстежували 22,8 тис. га сільгоспугідь.
За словами першої віце-прем’єр-міністерки економіки Юлії Свириденко, за підсумками чотирьох місяців 2024-го піротехніки вийшли на середню цифру у 28,75 тис. га щомісячно. І що найголовніше - 108 тис. га станом на початок травня повернуто аграріям для господарської експлуатації.
Це стало можливим завдяки цілеспрямованим діям українського уряду та підтримці міжнародних партнерів. Втім, навіть при таких безпрецедентних темпах для країни у війні, процес розмінування розтягнеться на десятиліття. Давайте також не забувати, що більше 5 мільйонів га сільгоспземель зараз перебувають під окупацією, і коли вони будуть звільнені, їх доведеться розміновувати також.
Пришвидшити розмінування уряд намагається, відкривши ринок гуманітарного розмінування і виділивши цього року на компенсації аграріям, які купуватимуть на ринку послуги з розмінування, 3 млрд грн.
Будь-який сертифікований комерційний оператор матиме змогу подати свою пропозицію в рамках відкритого тендеру на розмінування певної ділянки. Від 23 серпня, уряд компенсує з бюджету 100% вартості розмінування для агровиробників, які лише планують розпочати цей процес. Для цього фермерам потрібно ознайомитись з вимогами та подати заявку до Державного аграрного реєстру.
Всі ж фермери, землі яких вже розміновано сертифікованими операторами, можуть отримати 80% компенсації від держави. Для цього потрібно заповнити та подати Заявку на отримання компенсації на адресу Центру гуманітарного розмінування.
Але щоб цей механізм запрацював, він має бути абсолютно прозорим і максимально враховувати інтереси й аграріїв, й громад, де вони живуть та працюють. Шанс на це є, й Україна не має права його втратити. Адже на кожному поверненому у використанні гектарі землі можна заробляти від кількох сотень доларів до кількох тисяч доларів на рік. До прикладу, за сприятливих умов, дохід від одного розмінованого гектара пшениці може становити від $200 до $500, кукурудзи - $300-700, картоплі - $500-1500, полуниці - $2000-5000.
Прискоренню темпів розмінування також допоможе більш активне використання інноваційних технологій та спеціалізованих машин. Якщо один сапер вручну за день розміновує 15-20 кв. м, то продуктивність машин на кшталт GCS-200 набагато вища - до 12 000 кв. м на день.
Швидке відновлення обробітку земель – це не просто економічна необхідність, а наш священний обов’язок перед майбутніми поколіннями українців. Залучаючи інвестиції в аграрний сектор, ми не лише забезпечуємо продовольчу безпеку держави, а й будуємо фундамент для процвітаючої та незалежної України.
Спільними зусиллями, підтримуючи один одного та залучаючи міжнародну спільноту, ми зможемо перетворити виклики війни на нові можливості для розвитку нашої країни.
Хоча процес розмінування є тривалим і вимагає багатьох зусиль, Україна впевнено просувається на шляху відновлення аграрного потенціалу та зміцнення економічної стійкості.
Кожен очищений від мін гектар землі – це ще один крок до Перемоги та відродження нашої держави, а інвестиції в гуманітарне розмінування та модернізацію сільського господарства – це інвестиції в майбутнє країни!