Скільки може отримати держбюджет від перекриття "схем" у підакцизці та електроніці?

Останніми тижнями тривають палкі дискусії щодо необхідності додаткових зборів до держбюджету, на потреби оборони. Розглядаються пропозиції Кабміну з підняття військового збору, податку на надприбуток банків тощо. 

Водночас не вичерпаним є потенціал детінізації, лише на "схемах" із підакцизкою держава втрачає 35-40 млрд гривень на рік, на схемах із зарплатами "у конвертах" - 100-110 млрд грн на рік, контрабанда та сірий імпорт - 120-150 млрд грн на рік. 

Відповідно до нещодавніх розрахунків фахівців аналітичних центрів, у 2024 році спостерігається зменшення тіньової частки на ринку підакцизних товарів, які традиційно багато років завдавали найбільші втрати держбюджету серед інших товарів, проте рівень "тіні" при реалізації цих товарів все ще залишається високим. 

Ринок пального

Відповідно до розрахованих даних, у 2023 році втрати бюджету від несплати податків з пального (чорні продажі + мінімізація податків мережами) склали 9-10 млрд гривень за рік. 

У 2024 році рівень "тіні" зменшився до 14%, з аномальних 34%, які були у 2022 році. Кілька років тому в країні налічувалось 1500 нелегальних заправок, на цей час, за даними Нафтогазової асоціації, їх кількість скоротилась до 300-400.

Водночас сплата податків мережами АЗС вкрай нерівномірна. Частина мереж сплачують  більше 2 грн податків на літр, а частина - в межах 50 копійок (рис. 1). Так само з заробітними платами - половина мереж сплачують ринкові заробітні плати, а частина мереж - сплачують всім співробітникам мінімалку (рис. 2).

На ринку пального відбувається постійна боротьба правоохоронних та контролюючих органів із "схемами" з мінімізації податків, багато років вона триває із змінними успіхами. Протягом 2023-2024 року успішно працювала Тимчасова слідча комісія з питань економічної безпеки та Комітет з питань фінансів, податкової та митної політики, які зробили значний внесок у зменшення тіні на ринку пального. 

За підсумками роботи Комітету і ТСК були внесені зміни до низки законів, надано доручення БЕБ, Поліції, ДПС, започатковано проведення щоквартального моніторингу податкового навантаження на виробників підакцизної продукції тощо.

Тютюнова продукція

Після обмеження роботи низки нелегальних виробництв влітку 2024 та посилення роботи контролюючих органів із роздрібним ринком тіньовий ринок цигарок, за останніми даними досліджень Kantar, зменшився майже вдвічі у 2024 році: у серпні – до 14,5%, тоді як у жовтні 2023 року тіньова частка тютюновими виробами складала 25,7%. 

Проте ситуація по різних областях України вкрай нерівномірна: якщо більшість областей у 2024 році збільшили білі виторги і відповідно, зменшили тіньову частку, то Львівська, Дніпропетровська, Івано-Франківська, Хмельницька, Черкаська області залишаються у антилідерах за динамікою легальних продажів (рис. 3)

Як і у ситуації з пальним, ринку тютюнових виробів приділяє особливу увагу Комітет ВРУ з питань фінансів, податкової та митної політики та ТСК з питань економічної безпеки. За підсумками розгляду схем у тютюновій галузі було розроблено низку важливих змін до законодавства та надано відповідні доручення правоохоронцям та органам контролю. 

Алкогольні вироби

Для визначення рівня тіні та її динаміки на ринку алкогольної продукції було використано дані ВООЗ, дані щодо надходжень податків по роках та рівень вживання алкоголю населенням.

Відповідно до розрахунків аналітичних центрів, найбільша тіньова частка на ринку алкогольної продукції спостерігалася у 2022 році - 47%. У 2023 році почалось поступове зниження і у 2 кварталі 2024 року тіньова частка ринку впала до 35%. 

Це завдає збитків державному бюджету у 7-8 млрд гривень на рік, тож необхідна подальша робота правоохоронців у цьому секторі. 

Динаміка легальних продажів алкогольної продукції у 2023-2024 роках - на графіку.

Побутова техніка та електроніка

Аналіз ринку побутової техніки та електроніки свідчить про те, що виторги та збір податків у цьому секторі суттєво зріс у 2024 році. За 8 місяців 2024 року обороти компаній збільшились на 33 млрд гривень, а сплата податків зросла на 600 млн гривень порівняно з 8 місяцями 2023 року.

Разом з тим, є низка мереж, які мають наднизьке податкове навантаження і виплачують мінімальну зарплату всім своїм працівникам. Ця ситуація виглядає аномальною та потребую уваги Державної податкової служби та Бюро економічної безпеки.

Що необхідно зробити для мінімізації схем?

Для подальшої детінізації ключових галузей та додаткових надходжень до держбюджету необхідно реалізувати низку змін, зокрема:

1. Забезпечити контроль імплементації прийнятого закону про перезавантаження Бюро економічної безпеки України (ПЗУ №10439)
2. Прискорити розгляд та прийняття законопроєктів про перезавантаження ДМС та ДПС (ПЗУ №6490д та №9243);
3. Визначити чіткі КРІ для ДПС, ДМС, БЕБ, ключовим показником яких має стати не виконання плану з надходжень (ризики для білого бізнесу), а зменшення податкових розривів за методикою tax gap (тиск на тіньову економіку) у розрізі основних податків (ПДВ, акцизного збору, податку з доходів фізичних осіб);
4. Забезпечити публікацію аналітики виторгів через РРО в розрізі КВЕД, найбільших компаній та регіонів? ;
5. Запровадити економічні стимули для покупців підакцизної продукції отримувати фіскальний чек (лотереї фіскальних чеків та інші фінансові механізми);
6. Мінімізувати "лазівки" для "сірих" схем – перехід до моделі оподаткування міжнародних посилок One stop shop, авансова сплата ПнП мережами АЗС, занесення газового конденсату до підакцизної групи;
7. Надати доступ органам місцевого самоврядування до інформації про діяльність суб’єктів господарювання, які мають право здійснювати торгівлю підакцизними товарами (ліцензії, виторги через РРО підакцизної продукції, середня зарплата, кількість працівників);
8. Збільшити штрафи за повністю нелегальну торгівлю підакцизними товарами у кілька разів, до рівня, який би стимулював припинити нелегальну торгівлю;
9. Провести комплекс заходів ДПС та БЕБ з метою усунення аномалій із сплатою великими гравцями МЗП всьому персоналу;
10. Активізація роботи ТСК та Комітету ВРУ для посилення контролю за роботою правоохоронних та контролюючих органів щодо обігу підакцизних товарів та інших ризикових груп товарів.

Сподіваємось, що представники влади врахують пропозиції експертів та внесуть відповідні зміни до законодавства для посилення якості інституцій та перекриття "лазівок", що сприятиме чесній конкуренції та дасть значні додаткові надходження до держбюджету, вкрай необхідні для посилення оборони країни.