Реформа корпоративного управління: перші кроки впровадження
Що змінилося у держкомпаніях після реформи корпоративного управління
У березні цього року в Україні набув чинності закон про вдосконалення корпоративного управління держкомпаніями. Неодноразово підкреслювалося, що його ухвалення було передумовою для отримання подальшого фінансування від МВФ (програма EFF), також воно є важливим в контексті отримання підтримки ЄС (програма Ukraine Facility) та перемовин про вступ до Євросоюзу. Тож важливість цього документу важко переоцінити.
Втім, необхідно проаналізувати його практичну складову: що саме має змінитися у царині корпоративного управління, які ще кроки необхідно ухвалити і як це вплине на ситуацію в держкомпаніях.
Коментуючи ухвалення закону про вдосконалення корпоративного управління держкомпаніями, посли G7 в Україні зазначили, що він зменшить можливості для корупції, забезпечить підзвітність керівників підприємств наглядовим радам, обраним за міжнародними стандартами, а також роботу державних підприємств відповідно до принципів Організації економічного співробітництва та розвитку (ОЕСР).
Як раніше зауважував керуючий директор ЄБРР з питань Східної Європи та Кавказу Маттео Патроне, головна мета впровадження стандартів ОЕСР в Україні - забезпечення ефективності і прозорості діяльності держкомпаній, що в подальшому буде важливим маркером довіри для інвесторів.
На критичній важливості реформування корпоративного управління держкомпаніями в Україні, відповідно до Керівних принципів ОЕСР, раніше неодноразово наголошували і представники інших міжнародних фінансових інституцій, а також посадовці США і ЄС.
Акцентували на тому, що українське законодавство необхідно привести у відповідність до стандартів ОЕСР і самі автори законопроєкту у пояснювальній записці до нього. На їхнє переконання, впровадження відповідних змін має "покращити управління державними компаніями з одночасним підвищенням прозорості їх діяльності".
При цьому значну увагу вони приділяли питанням розширення повноважень наглядових рад, зокрема щодо формування стратегічних планів розвитку, фінансових та інвестиційних планів, призначення та звільнення керівника державних компаній, тощо.
Імплементація принципів ОСЕР у корпоративному управлінні в Україні
Відповідно до Рекомендації Ради ОСЕР з принципів корпоративного управління (OECD/LEGAL/0413) Рада директорів (чи наглядова рада) повинна виконувати низку ключових функцій, зокрема: аналіз та керівництво корпоративною стратегією, основними планами дій, річними бюджетами та бізнес-планами; встановлення цілей діяльності; підбір, контроль та моніторинг роботи ключових керівників, за необхідності - їх заміна та контроль за плануванням наступництва, тощо. З повним переліком цих функцій можна ознайомитися тут.
Аналогічні функції і повноваження наглядових рад для держкомпаній передбачені і Керівними принципами ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності.
Хоча значна частина функцій вже була імплементована в українському законодавстві, стосовно саме компаній з державною часткою принципи ОСЕР були враховані не повністю, низка важливих функцій залишалися за державними органами управління.
Зокрема, Керівні принципи ОЕСР щодо корпоративного врядування на підприємствах державної форми власності (редакція 2015 року), передбачають, що наглядові ради держкомпаній повинні ефективно виконувати свої функції формування стратегії, але й виконувати нагляд за діяльністю їх керівників, керуючись широким колом повноважень і встановленими державою цілями.
Для цього, наглядовим радам має належати повноваження призначати й звільняти голову виконавчого органу держкомпанії та встановлювати його винагороду.
Тривалий час в межах реформи системи корпоративного управління держкомпаніями такі повноваження наглядових рад не були в повному обсязі впроваджені, що призводило до частої зміни керівництва підприємств у випадку зміни Уряду, чи керівництва міністерств і відомств.
Відтепер в національному законодавстві в повному обсязі впроваджена ця ключова функція наглядових рад держкомпаній, в яких більшість складатимуть незалежні члени, що сприятиме їх стабільній роботі та мінімізації впливу політичних чинників.
Що зміниться в цьому напрямі із ухваленням нового закону?
Стратегічне та фінансове планування діяльності держкомпаній
Замість ухвалення політик власності для окремих великих держкомпаній, тепер уряд формуватиме Єдину політику державної власності.
Вона регулюватиме: цілі перебування підприємств у держвласності; критерії обов’язковості утворення наглядових рад; плани щодо приватизації та керівні принципи щодо реалізації прав держави як власника; принципи встановлення цілей діяльності господарських товариств; принципи організації управління, розподіл функцій і повноважень між уповноваженим органом управління та органами компаній тощо.
Невід'ємними її частинами будуть: політика винагороди керівників і членів наглядових компаній, що визначатиме як саме обчислюватимуться їхні зарплати, державна дивідендна політика, яка визначатиме принципи встановлення розмірів та сплати дивідендів до держбюджету.
Також запроваджується новий інструмент – лист очікувань власника, в якому конкретизуються очікування щодо фінансової діяльності компаній. Відповідний документ щороку затверджуватиметься уповноваженим органом чи загальними зборами держкомпанії на підставі політики власності та після консультацій з наглядовою радою.
Лист очікувань включатиме коротко- та середньострокові цілі діяльності (фінансові, операційні та нефінансові); фінансові показники, такі як обсяги виплат на користь держави, бюджетного фінансування, тощо, які погоджуватимуться з Мінфіном. Також на період дії воєнного стану визначатимуться максимальні пороги обсягу капітальних інвестицій.
Важливо наголосити, що питання затвердження стратегічних, фінансових та інвестиційних планів (хоч і за умови часткового погодження з Мінфіном), тепер віднесені до компетенції наглядових рад держкомпаній, що відповідає принципам ОСЕР.
Стратегічний план враховуватиметься при створенні листа очікувань власника у рамках двосторонніх консультацій між уповноваженим органом управління, загальними зборами та наглядовою радою.
В подальшому відповідно до стратегічного плану розвитку, політики державної власності та цілей діяльності, визначених у листі очікувань власника, наглядова рада держкомпанії, затверджуватиме, річні фінансові плани, а також річні і середньострокові інвестиційні плани.
Функціонування наглядових рад
Новим законодавством визначена кількість членів наглядових рад держкомпаній (не менше п’яти та не більше дев’яти осіб) та чіткий строк, на який вони призначатимуться - три роки, а не, як раніше, варіативний - до трьох років. Кваліфікаційні вимоги до члена наглядової ради держкомпаній затверджуватиме Кабінет Міністрів. Щодо незалежних членів можуть встановлюватись додаткові вимоги.
Також змінено та врегульовано процедуру оцінювання діяльності та ефективності наглядових рад держкомпаній. Оцінка здійснюватиметься не менше одного разу на три роки у порядку, визначеному Урядом. Результати оцінювання затверджуватимуться рішенням уповноваженого органу управління чи загальними зборами компаній.
Крім того, вперше формалізовано на рівні закону низку питань, пов'язаних із внутрішнім контролем в держкомпаніях у відповідності до принципів ОЕСР. В них має бути створена комплексна, адекватна та ефективна система внутрішнього контролю, яка включатиме функції комплаєнсу, управління ризиками та внутрішнього аудиту. Контроль за функціонуванням системи внутрішнього контролю покладено на наглядові ради.
Подальші кроки
Важливо розуміти, що ухвалення законодавчих змін – це лише один із кроків в межах реформи корпоративного управління. Як вказано вище – її запровадження потребує ухвалення ще низки важливих підзаконних актів Урядом та Мінекономіки.
Є певні перестороги щодо ймовірної зарегульованості деяких аспектів діяльності наглядових рад, а також окремих розбіжностей, зокрема в питаннях роботи акціонерних товариств, у статутному капіталі яких 50% і менше належать державі та товариств, у яких державі належать більше 50% у статутному капіталі.
Втім, очевидно, що в умовах війни, Україна має передбачати певні запобіжники, які дозволять зберігати контроль над ключовими аспектами діяльності державних підприємств у разі надзвичайних ситуацій. Остаточні висновки щодо ефективності запроваджених змін і їхньої відповідності принципам ОСЕР можна буде робити лише після того, як буде повністю сформована нова архітектура корпоративного управління держкомпаніями.
Зараз ключовими видаються два питання: оперативне ухвалення необхідних рішень для того, щоб завершити реформу, а також тісна співпраця всіх стейкхолдерів при їхньому напрацюванні: державних органів, міжнародних партнерів, а також членів наглядових рад.
Адже для ефективного впровадження реформи вкрай важливо, щоб новації враховували практичний досвід роботи наглядових рад і розуміння того, які саме процеси потребують першочергових змін.
Наприклад, на цьому етапі одним з першочергових завдань є необхідність забезпечення своєчасного фінансового планування діяльності держкомпаній на 2025 рік. Це пов’язано з тим, що Прикінцеві та перехідні положення закону прямо передбачають, що фінансові, інвестиційні та стратегічні плани держкомпаній на 2025 рік мають затверджуватись їх наглядовими радами у відповідності до нових розширених повноважень.
Водночас, як зазначалось вище, затвердження цих документів наглядовими радами має відбуватись на підставі погоджених Мінфіном окремих фінансових показників, які мають включатись у листі очікувань власника.
Наприкінці серпня Уряд вже затвердив порядок щорічного погодження пропозицій щодо окремих фінансових показників, що є першим з необхідних для забезпечення цього процесу підзаконних актів, який передбачає детальний алгоритм дій наглядових рад та органів управління держкомпаній.
Водночас для забезпечення підготовки органами управління держкомпаніями листів очікувань власника ще існує потреба у невідкладній розробці та затвердженні Урядом політики державної власності та затвердження Мінекономіки відповідних методичних рекомендацій.
Мінекономіки та Мінфін із залученням міжнародних консультантів та найбільших держкомпаній здійснюють активну роботу щодо своєчасної підготовки проєктів цих підзаконних актів, а їх прийняття Урядом очікується найближчим часом.
Наразі "Укргідроенерго" та його наглядова рада активно залучені до процесу підготовки проєктів відповідних Урядових актів. Також, прикладом плідної взаємодії менеджменту "Укргідроенерго", наглядової ради, Уряду та Мінекономіки є те, що компанія є першою серед держкомпаній, статут якої було приведено у відповідність до нового законодавства та тепер в повній мірі враховує проведену в державі реформу корпоративного управління.
Наглядова рада "Укргідроенерго" готова ділитися власним досвідом розбудови системи корпоративного управління і всіляко допомагати у впровадженні реформи, яка може стати однією з ключових для розвитку і відновлення України.