Підвищення акцизу на пальне: як українські фермери програють євросоюзівським
Високий акциз на пальне перетворює українських фермерів на жертв податкової політики.
18 липня Верховна Рада ухвалила в другому читанні законопроєкт №11256-2 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо імплементації положень актів права Європейського Союзу щодо акцизного податку".
Одним з основних положень законопроєкту є більш ніж двократне підвищення ставки акцизного податку на дизельне пальне.
Законодавці пояснюють, що є дві причини для таких змін: необхідність збільшення надходжень до держбюджету для фінансування військових видатків та зобов’язання України імплементувати положення директиви №2003/96/ЄС. Однак ціна такого кроку може стати фатальною для українських аграріїв.
За законопроєктом, збільшення ставки акцизного податку на дизельне пальне буде відбуватися поетапно і зросте із 139,5 євро до 330 євро до 2028 року:
- 2024 рік – 177,6 євро за тис л;
- 2025 рік – 215,7 євро;
- 2026 рік – 253,8 євро;
- 2027 рік – 291,9 євро;
- 2028 рік – 330 євро.
Наразі в Україні аграрні підприємства обробляють 24 млн га землі, а середня витрата пального на гектар становить близько 65 літрів. Щорічно аграрії споживають понад 1,5 млрд л дизельного пального.
Наслідком ухвалення згаданого законопроєкту вже у 2025 році стане зростання витрат аграрних підприємств на понад 5 євро за кожен гектар землі. Фермери будуть змушені сплатити додатково понад 5,5 млрд грн.
До 2028 року додаткові витрати на гектар перевищать 13 євро, збільшуючи загальне податкове навантаження на шокуючу цифру: близько 14 млрд грн щорічно за дороги загального користування, якими не їздить польова техніка. Це черговий податковий удар по аграрних виробниках.
Європейська несправедливість, або Як високий акциз на пальне дискримінує українських фермерів
Законопроєкт №11256-2 ставить українських фермерів у несправедливе становище порівняно з євросоюзівськими аграріями. Директива ЄС №2003/96 дозволяє встановлювати знижені ставки акцизного податку на дизпальне для аграрної техніки, яка не користується дорогами загального користування.
Це дає можливість фермерам у Євросоюзі сплачувати набагато менше за пальне, ніж пропонується платити українським аграріям.
Подивімося на акцизи на пальне в ЄС: Румунія – 21 євро за тис л, Чехія – 54 євро, Литва – 60 євро, Латвія – 62 євро, Угорщина – 66 євро. Польські фермери майже не сплачують цей податок завдяки спеціальному відшкодуванню.
Наші аграрії вже зараз платять 139,5 євро за тис л, а з новим законопроєктом ця сума зросте до 330 євро. Про яку справедливу конкуренцію йдеться?
Пальне для полів, а не для доріг: підвищення податку не враховує реалій агросектору
Підвищення акцизного податку на дизпальне під час воєнного стану може бути виправданим для фінансування оборони, але після війни це навантаження стане непосильним для аграріїв та інших споживачів, які не користуються дорогами загального користування, бо агротехніка працює на полях, а не на дорогах.
Ба більше, підвищення акцизного податку на дизпальне шкодить національним інтересам, роблячи такі галузі неконкурентоздатними, а законопроєкт передбачає саме це: збільшення ставки до 330 євро не лише на воєнний час, а назавжди.
Щоб уникнути дискримінації українських аграріїв, до законопроєкту №11256-2 були подані правки, що передбачають встановлення зниженої ставки акцизного податку для споживачів, які не користуються дорогами загального користування.
Було запропоновано встановити цю ставку на рівні 165 євро за тис л (50% від ставки 330 євро) з відстрочкою її застосування до завершення воєнного стану.
Це дозволило б виконати зобов’язання з імплементації директиви ЄС, зберегти баланс між потребами держави у фінансуванні армії та потребами аграріїв і конкурентоспроможність українських фермерів у важкі часи.
На жаль, ці правки не підтримали. Проте, відповідно до перехідних положень законопроєкту, протягом трьох місяців з дня набрання ним чинності уряд має розробити законопроєкт щодо запровадження правового механізму понижувального коефіцієнта на рівні 0,5 до ставок акцизного податку на важкі дистиляти (газойлі) для аграрних виробників і подати його в парламент.
З цією метою за підтримки Данила Гетманцева очолюваний ним комітет з питань фінансової, податкової та митної політики парламенту створив робочу групу, до якої увійшли представники Мінфіну, Мінекономіки, Мінагрополітики, податкової служби, профільних комітетів та провідних аграрних асоціацій.
Очолив групу заступник голови комітету Олександр Ковальчук, який підтримує запровадження справедливої ставки акцизного податку для аграріїв. До кінця жовтня проєкт має бути опрацьований, а потім його винесуть на розгляд комітету.
Всеукраїнська аграрна рада сподівається на ефективну співпрацю із законодавцями і на зважене спільне рішення з урахуванням усіх ризиків для галузі, яка третій рік великої війни є фундаментом для економіки України.