Оподаткування благодійності: як вирішити проблему

Вторгнення росії в Україну підкреслило надважливу роль, яку відіграють волонтерські та благодійні організації, зокрема міжнародні, у наданні необхідної підтримки та допомоги тим, хто її потребує – військовим та членам їх сімей, внутрішньо-переміщеним особам, іншим соціально незахищеним верствам населення. 

З огляду на тривалий час війни, така допомога стає дедалі важливішою, а тому будь-які перепони та перешкоди, що можуть призвести до її обмеження, є неприпустимими та підлягають усуненню з боку держави. 

Проте, за загальним правилом, що визначено у національному податковому законодавстві, якщо особа отримує гроші, майно або певну послугу безкоштовно, це вважається її доходом, що повинен обкладатися одразу двома податками - на доходи фізичних осіб (18%) і військовим збором (1,5%). 

У більшості випадків, обов'язок сплатити податки виникає у того, хто надає цей дохід (у благодійних організацій як податкових агентів). При цьому, весь процес допомоги супроводжує значний перелік адміністративно обтяжливих та іноді суперечливих нормативних вимог, за яких благодійна допомога не підлягає оподаткуванню - особливості реєстрації, перебування у особливому реєстрі, спеціальний перелік дозволених товарів та лише дозволеним (конкретним) отримувачам, спеціальні рахунки та нюанси заповнення платіжних доручень, цільове призначення допомоги, чисельні підтверджуючі документи та звітність тощо. 

З такими проблемами важко розібратися навіть благодійникам – резидентам, що тоді говорити про іноземні благодійні організації. 

І це не все. Як не дивно, перешкодою для встановлення більш спрощеного та оптимального режиму оподаткування благодійної допомоги виявляються і поточні міжнародні зобов’язання України. 

Так, остання версія Меморандуму з МВФ про економічну та фінансову політику від 17 червня 2024 року містить пункти щодо утримання від "будь-яких податкових та адміністративних заходів, які можуть зменшити базу податкових надходжень", а також "будь-яких заходів податкової політики та адміністрування, що можуть негативно вплинути на базу податкових надходжень, і, відповідно, …від включення нових категорій платників податків до існуючих пільгових режимів". 

Це дуже ускладнює діалог з Урядом, а спроби нормативного вирішення накопиченого масиву проблем наштовхуються на негативну реакцію відповідних міністерств та відомств (приклад, зупинка законопроєкту №11011 "Про внесення змін до Податкового кодексу України щодо звільнення від оподаткування благодійної допомоги, виплаченої протягом дії правового режиму воєнного чи надзвичайного стану на користь військовослужбовців, що не мають статусу учасника бойових дій" ). 

Важливим є пошук шляхів побудови прозорого, зрозумілого та необтяжливого режиму оподаткування благодійних пожертв, а також комунікацій щодо розв’язання та уникнення дискримінаційного оподаткування міжнародних благодійних організацій та їх пожертвувань в Україні на основі світового досвіду.

Фахівці аналітичних центрів Економічної експертної платформи у співпраці з Help – Hilfe zur Selbsthilfe провели дослідження щодо цього питання та надали рекомендації щодо вирішення проблем з оподаткуванням благодійної допомоги.

Світовий досвід

Одну з найпоширеніших у світі моделей оподаткування та регулювання міжнародної благодійної допомоги пропонують країни Європейського Союзу. Як і в Україні вони, в основному, регулюються через вимоги податкового законодавства. 

Типовими прикладами такої моделі є Німеччина та Австрія. Схожу модель застосовує ще вісім держав – членів ЄС, а саме Чехія, Естонія, Нідерланди, Бельгія, Данія, Швеція, Фінляндія та Кіпр, хоча в деяких із цих країн положення законодавства є менш конкретними щодо регулювання діяльності.

Саме в рамках ЄС та цієї моделі відбулися дискусії про оподаткування іноземних благодійних організацій. Все зазначене є важливим й для України з огляду на її тривалі євроінтеграційні зусилля та статус кандидата на членство в ЄС. 

У червні 2023 року Європейська Комісія опублікувала робочий документ "Недискримінаційне оподаткування благодійних організацій та їх донорів: принципи, взяті з прецедентного права ЄС". 

Документом серед іншого було зазначено, що жодна держава-член ЄС не надала іноземним благодійним організаціям такі ж пільги, які вони надавали вітчизняним благодійним організаціям. Подібним чином донори-резиденти не могли отримати податкових пільг у своїй країні, коли вони зробили пожертву іноземній благодійній організації. 

Це трактувалося як "дискримінаційне оподаткування іноземних благодійних організацій" та, відповідно, певним порушенням принципу основних свобод, а саме свободи руху капіталу, як це гарантовано статтею 63 Договору про функціонування ЄС. Висновок базувався на практиці Суду ЄС, що за рядом розглянутих справ постановив, зокрема: "національні податкові положення, які дискримінують іноземні благодійні організації або пожертвування іноземним благодійним організаціям, несумісні з вільним рухом капіталу". 

Тобто, коли будь-яка держава забезпечує пільговий режим оподаткування для вітчизняних благодійних організацій і пожертвувань, вона повинна забезпечити недискримінаційний режим оподаткування порівнянних іноземних благодійних організацій, а також пожертвувань, зроблених на адресу таких організацій. 

Водночас з метою недопущення зловживань та втрат бюджету, такий режим оподаткування іноземних благодійних організацій повинен супроводжуватись надійними але максимально простими та не обтяжливими процедурами їх державної реєстрації та контролю. 

Такий підхід змушує держав-члени ЄС почати домашню роботу з усунення дискримінаційного оподаткування іноземних благодійних організацій. Так, Німеччина за певних умов дозволила благодійним організаціям, зареєстрованим в інших країнах, отримати податкові пільги, що раніше надавалися лише локальним благодійникам. 

Для цього потрібно, щоб організація відповідала національним вимогам щодо визнання звільнення від оподаткування (податкова служба видає відповідне свідоцтво про визнання) та має походження з юрисдикцій, з якими Німеччина має угоду про обмін інформацією в рамках адміністративної допомоги. 

Крім цього, з 2024 року запроваджується загальнодоступний реєстр юридичних осіб, які застосовують "пільгові податкові цілі", зокрема благодійні. Реєстр буде вести центральне податкове відомство (BZSt), а на другому етапі його формування до нього будуть включені іноземні благодійні організації з інших країн ЄС. 

З 2025 року іноземні благодійні організації зможуть використовувати офіційно встановлені форми або електронні квитанції про пожертви. У пізніших версіях усі зареєстровані благодійні організації отримають можливість вводити до Реєстру банківські реквізити своїх рахунків для пожертв та інтернет-адресу. 

До того ж, іноземні благодійні організації зможуть отримати відшкодування податку на приріст капіталу - як правило, організація зобов’язана самостійно утримати такій податок та перерахувати його до бюджету, якщо вона не є німецькою благодійною організацією. 

У майбутньому планується, що для іноземних некомерційних організацій стане можливим не лише вимагати відшкодування утриманого та перерахованого податку на приріст капіталу, а буде надано звільнення від податку, що вже діє для національних благодійників. 

Дещо схожим шляхом пішла і Австрія. Федеральний податковий кодекс країни передбачає, що пільги, які надаються в благодійних цілях, нерозривно пов’язані з вимогою діяти виключно та безпосередньо для сприяння заявленим цілям. 

Тому іноземні благодійні організації, які не мають ані штаб-квартири, ані органу управління в Австрії, повинні довести податковому органу, що вони відповідають цієї вимоги. Ці норми поширюються на благодійні організації, розташовані в іншої державі-члені ЄС або у державі, з якою існує чинна міжнародна угода про адміністративну допомогу, а також діяльність якої служить для просування, популяризації, збереження та документування мистецтва та культури Австрії. 

Загалом, якщо організація здійснює діяльність з благодійними цілями та працює виключно та безпосередньо, щоб служити таким цілям відповідно до її юридичної основи та відповідно до її фактичного керівництва, вона отримує преференційний режим оподаткування, зокрема щодо податку на прибуток підприємств і податку на додану вартість. 

Проте, в Австрії існує цікава відмінність - пожертвування не може бути зроблено готівкою (у разі порушення вимоги, така благодійна пожертва не підлягає відрахуванню з податків благодійника).

Як вирішити поточні проблеми в Україні?

Світовий, зокрема європейський, досвід пропонує Україні декілька важливих кроків з вирішення хронічних проблем регулювання та оподаткування благодійності:

• по-перше - законодавчо прирівняти верифіковані/кваліфіковані благодійні організації країн-членів ЄС до українських з відповідною спрощеною процедурою державної реєстрації, зокрема в частині автоматичного включення до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги та дистанційної реєстрації у національних податкових органах;
• по-друге - існує нагальна потреба актуалізувати окремі "стримуючі" для благодійності норми українського податкового законодавства, а саме:

- на період воєнного стану в та певний час після нього збільшити максимальний розмір благодійних внесків юридичних осіб без додаткового оподаткування (наразі діє обмеження у 4% оподатковуваного прибутку попереднього звітного року). 

У парламенті вже зареєстрований законопроект № 9177, що передбачає збільшення порогу до 10%, доцільно найближчим часом розглянути проєкт та прийняти в цілому; 

- підняти розмір неоподатковуваної суми при отриманні нецільових грошових виплат від інших благодійників (які не мають статусу благодійної організації) – з одного прожиткового мінімуму для працездатних осіб (на початок 2024 це лише 4240 грн) - до 10-12 прожиткових мінімумів на рік (таке помірне зростання розміру допомоги потенційно не зможе стимулювати зловживання, але значно вплине на обсяги допомоги);

• по-третє - розглянути можливість імплементації в українське податкове законодавство наступних норм:

- перенесення в цілях вирахування зменшення податкових зобов’язань благодійника, що перевищують дозволений поріг, на витрати майбутніх податкових періодів - три або п'ять років (досвід Канади);

- усі зареєстровані благодійні організації, зокрема іноземні, мають отримати можливість вводити до Єдиного реєстру отримувачів гуманітарної допомоги реквізити своїх рахунків для пожертв та інтернет-адресу (досвід Німеччини);

- встановити обмеження розмірів пожертвувань, що може бути зроблено готівкою (досвід Австрії); 

• по-четверте - провести інші заходи з спрощення діяльності благодійних організацій в Україні (спростити звітність, усунути зайві регуляторні вимоги, видати узагальнююче податкове роз’яснення з найбільш проблемних питань з регулювання та оподаткування волонтерських та благодійних організацій).

Сподіваємось, що народні депутати врахують пропозиції аналітичних центрів та реалізують відповідні зміни до законодавства якнайшвидше.