Заблоковані порти та заміновані поля: як війна вплинула на економіку Миколаївщини
Миколаївська область є однією з найбільш замінованих територій у світі. Окупація частини громад, руйнування підприємств та інфраструктури, блокування портів розбалансували економіку регіону та підірвали потенціал цілих галузей.
Найбільше постраждали зовнішня торгівля, агропромисловість та суднобудівний комплекс. У 2023 році громади Миколаївщини отримали вдвічі більше базових дотацій, ніж у 2021 році.
Миколаївщина — регіон із багатогалузевою промисловістю та розвиненим сільськогосподарським виробництвом. До повномасштабного вторгнення область займала перші позиції в загальнодержавному експорті зерна, глинозему, соняшникової олії, томатної пасти.
Понад 600 підприємств області здійснювали зовнішню торгівлю з партнерами зі 150 країн світу. Вихід до Чорного моря забезпечував регіону розвиток зовнішньоекономічних відносин, формування потужного суднобудівного комплексу і науково-дослідних установ.
Також Миколаївщина мала розвинену енергосистему. В області генерувалося 13% сонячної енергії, 15% вітрової енергії та 25% атомної електроенергії країни.
Після повномасштабного вторгнення частина громад потрапили під окупацію, у регіоні були значною мірою зруйновані інфраструктура, підприємства та житловий фонд. За даними Держстату, прибутки підприємств області зменшились у 2,5 рази.
Суттєво зменшилися обсяги зовнішньої торгівлі товарами. У порівнянні з 2021 роком у 2023 році у 3,5 рази зменшився експорт та у 2,5 рази — імпорт.
Восени 2022 року вся Миколаївська область (крім Кінбурнської коси) була звільнена. Проте частина громад постійно знаходяться під обстрілами. Порти Миколаївщини залишаються заблокованими з початку повномасштабної війни. Раніше вони генерували 30-40% економіки регіону.
Окремою проблемою залишаються заміновані окупантами території. Деокуповані громади Миколаївської та Херсонської області наразі залишаються одними з найбільш замінованих в Україні.
Загалом першочергового обстеження у Миколаївській області потребують близько 288 тис. га земель. Це більше, ніж сумарна площа Люксембургу та Мальти. Від початку 2024 року підрозділи ДСНС разом із волонтерами розмінували майже 60 га сільгоспугідь.
За даними Української Гельсінської спілки, в Миколаївській області зруйновано чи пошкоджено понад 5000 цивільних об’єктів, серед яких понад 600 — об’єкти підприємницької діяльності, та 240 — об’єкти інфраструктури.
Для підтримки фінансової стійкості громад держава використовує так зване горизонтальне вирівнювання на основі значення індексу податкоспроможності відповідного бюджету (стаття 99 Бюджетного кодексу).
Якщо індекс податкоспроможності менше 0,9, відповідні місцеві бюджети отримують базову дотацію (80% суми, необхідної для досягнення показника 0,9); вище 1,1 — до державного бюджету передається реверсна дотація (50% суми, що перевищує значення індексу 1,1), яка є джерелом фінансування базової дотації.
Якщо ж індекс складає від 0,9 до 1,1, така громада не віддає державі грошей і не отримує нічого з бюджету.
У 2023 році 80% громад Миколаївщини отримали базові дотації з центрального бюджету. Загальний обсяг базових дотацій громад збільшився вдвічі порівняно з 2021 роком.
Найбільше базових дотацій отримали деокупована Снігурівська міська громада та Воскресенська, Березнегуватська, Веселинівська, Кривоозерська селищні громади. Загалом на них припадає третина всіх базових дотацій області.
Снігурівка була окупована російськими військами з 19 березня 2022 року. Громада зазнала великих руйнувань.
В коментарі Руху ЧЕСНО начальник Снігурівської МВА Іван Кухта розповів, що найбільші фінансово-економічні проблеми громади пов’язані з безпековою ситуацією:
"Аграрний сектор посідав головне місце в економіці громади. Наразі повноцінне використання земельних ресурсів неможливе через засмічення вибухонебезпечними предметами. Спостерігається спад ділової активності суб’єктів господарювання, що зареєстровані і проводять свою господарську діяльність на території громади. Багато з них тільки відновлюють діяльність своїх підприємств, які припинили роботу на період окупації і втратили майно".
Для розуміння фінансової спроможності громад також важливо враховувати частку дотацій у загальній структурі бюджету. У межах робочої групи з фінансових питань Офісу підтримки реформи децентралізації при Мінрегіоні розробили методичні рекомендації для оцінки рівня фінансової спроможності територіальних громад.
Одним із важливих показників оцінки є рівень дотаційності бюджету. Показник розраховується як відношення обсягу базової чи реверсної дотації до загальної суми доходів загального фонду бюджету територіальної громади з дотаціями, але без урахування субвенцій з державного бюджету.
Показник відображає рівень залежності територіальної громади від дотаційних ресурсів державного бюджету. Якщо він становить 30–50% — громада має низький рівень фінансової спроможності, якщо понад 50% — критичний.
За підрахунками Руху ЧЕСНО, на Миколаївщині у 2023 році було 15% громад із критичним чи низьким рівнем фінансової спроможності. Для порівняння, на Харківщині третина громад мають низький або критичний рівень фінансової спроможності, на Херсонщині — майже 90%.
Попри значні руйнування громади Миколаївщини відновлюють господарську діяльність. За підсумками 2023 року виробництво валової продукції сільського господарства зросло на 24% у порівнянні з 2022 роком.
У 2023 році шість громад сплатили до державного бюджету реверсні дотації. Найбільше дотацій перерахували Южноукраїнська, Вознесенська та Первомайська міські громади.
Минулого року частина громад мали профіцитні бюджети. Причиною стало збільшення надходжень від ПДФО та додатковий ресурс за рахунок військових частин, закріплених за окремими громадами. Відповідно, частина громад мала ресурси на розвиток інфраструктури, капітальні вкладення чи ліквідацію руйнувань.
У 2024 році у громад вилучили "військовий" ПДФО. Натомість із місцевих бюджетів не вилучається реверсна дотація та передбачено додаткові дотації з центрального бюджету.
Цьогоріч громади Миколаївщини отримають 445 млн гривень базових дотацій та 600 млн гривень дотацій на здійснення повноважень органів місцевого самоврядування на окупованих і деокупованих територіях. Зокрема Миколаївська міська громада отримає 419 млн, Очаківська — 39 млн, Снігурівська — 27 млн гривень.
Окупація частини громад Миколаївщини, бойові дії, руйнування інфраструктури послабили економічний потенціал регіону та зменшили фінансову стійкість громад. Найбільшими економічними проблемами області залишається блокування портів та замінованість територій.