Як насправді відбувається енергоефективна трансформація в Україні?

Співавтори – Альона Корогод, Олена Агапова, DiXi Group.

Євроінтеграція України – комплексний і тривалий процес. Він вимагає впровадження нового законодавства, щоб узгодити стандарти нашої країни із стандартами Євросоюзу. Чільне місце серед таких політик посідають зобов’язання щодо зменшення вуглецевого сліду або декарбонізації.

Євросоюз поставив за мету досягти кліматичної нейтральності та нульових викидів парникових газів в усіх секторах економіки до 2050 року. Це зобов’язання лежить в основі Європейського зеленого курсу – програмного документа, ухваленого ЄС у 2019 році, до якого одразу приєдналася Україна.

Одним із інструментів успішної декарбонізації є енергомодернізація будівель. Впровадження високих стандартів енергоефективності споруд згадувалося серед зобов’язань України перед ЄС у рамках "Програми макрофінансової допомоги на 2023 рік", але держава з цим завданням не впоралася.

Однак для України енергоефективність важлива не лише в контексті зобов’язань перед партнерами: в умовах великої війни вона є невід’ємною складовою енергетичної безпеки та стійкості країни.

Попри актуальність питання в довгостроковій та короткостроковій перспективах, Україна досі не виробила послідовного підходу до енергоефективності. Аналіз схвалених політик у цій сфері та міжнародного досвіду проливає світло на наявні прогалини і дозволяє визначити пріоритети на шляху до енергоефективної трансформації та низьковуглецевої економіки.

Енергоефективність в Україні: з чого все почалося

На нормативному рівні стандарти енергоефективності будівель почали впроваджуватися 17 років тому. Уперше їх закріпили в державній будівельній нормі "Теплова ізоляція будівель". Згодом у ДСТУ Б А.2.2-8:2010 ввели розділ "Енергоефективність" у складі проєктної документації.

У 2017 році ухвалили закон "Про енергетичну ефективність будівель", який уперше в історії незалежної України визначив правові, економічні та організаційні засади енергоефективності будівель.

Далі затвердили "Мінімальні вимоги до енергетичної ефективності будівель" та ухвалили концепцію та національний план щодо поетапного збільшення кількості будівель із близьким до нульового рівнем споживання енергії, які закріпили європейську практику спорудження енергоощадних будівель.

До 2025 року передбачалося створити нормативно-правову базу, а до 2030 року – перейти до нових вимог будівництва і прийняття об’єктів в експлуатацію.

Технічні параметри зменшення енергоспоживання в будівлях визначені в державній будівельній нормі "Теплова ізоляція та енергоефективність будівель". У тому ж 2021 році Україна схвалила національний план дій з енергоефективності до 2030 року та відповідний план заходів.

Викладений у плані енергоефективний сценарій передбачав скорочення енергоспоживання відносно базового сценарію на 22,3% (первинна енергія) та 17,1% (кінцева енергія). Утім, покрокового сценарію щорічного скорочення енергоспоживання в будівлях документ не містив.

Де ми зараз

Велика війна стала справжнім випробуванням для енергоефективних практик. Опалювальний сезон 2022-2023 років, що минув під знаком ракетних атак на енергетичну інфраструктуру та блекаутів, привів до розуміння: надлишкове енергоспоживання в умовах недостатньої генерації виливається у виснажливі для підприємств та домогосподарств графіки відключень.

Усвідомлення важливості енергоефективної трансформації дало свої плоди. У 2022 році Верховна Рада ухвалила закон, що посилює необхідність впровадження заходів з енергоефективності та термомодернізації будівель, а у 2023 році був створений Фонд декарбонізації та енергоефективної трансформації для фінансування програм та проєктів з енергоефективності.

Крім того, у кінці 2023 року ухвалили "Стратегію термомодернізації будівель України до 2050 року", яка задає вектор руху до високих стандартів енергоефективності в будівлях. Разом з нею затвердили "Операційний план заходів на 2024-2026 роки" та "Концепцію державної економічної цільової програми підтримки термомодернізації будівель до 2030 року".

Реалізувати стратегію передбачається трьома етапами.

Нова політика ЄС

7 грудня 2023 року Європарламент та Рада ЄС досягли попередньої угоди щодо внесення змін до директиви щодо енергетичної ефективності будівель, щоб сприяти декарбонізації та підвищити енергетичну незалежність Європи відповідно до плану REPowerEU. Угода, серед іншого, передбачає такі пункти.

1. Зменшення середнього споживання первинної енергії житловими будинками на 16% до 2030 року та на 20-22% до 2035 року, а також вводить нульовий стандарт викидів для нових будівель.

2. Масштабна енергомодернізація найгірших будівель. Завдяки реконструкції середнє споживання первинної енергії має знизитися принаймні на 55%.

3. Поступова відмова від котлів на викопному паливі. Субсидії на них будуть заборонені з 2025 року, а до 2040 року процес відмови має бути завершений.

Ці зміни тільки чекають ухвалення, але аналогічні процеси щодо вдосконалення енергетичного законодавства відбуваються і в державах-членах. Так, у вересні 2023 року Німеччина ухвалила закон, що робить використання відновлюваної енергії в системах опалення обов’язковим. З 2024 року нові будівлі у нових районах мають щонайменше на 65% опалюватися завдяки ВДЕ.

Крім того, з 2024 року нові нежитлові споруди мають бути оснащені системами енергомоніторингу. З 2025 року ці вимоги поширюватимуться і на наявні будівлі. Україні слід зважати на такі зрушення в законодавстві партнерів.

Попереду довгий шлях

За останні роки Україна зміцнила законодавчу базу, необхідну для впровадження реформи з енергоефективності, однак попереду довгий шлях, перш ніж задекларовані цілі та стандарти втіляться.

Утім, не можна стверджувати, що енергоефективна трансформація в Україні існує тільки на папері. У 2024-2026 роках планується встановити сонячні електростанції на будівлях ЦНАПів за підтримки Південної Кореї. Ініціатива реалізовуватиметься Івано-Франківській, Житомирській та Одеській областях.

У жовтні 2023 року Держенергоефективності разом з партнерами почало проєкт з встановлення геліосистем, які збирають енергію сонця та перетворюють її на теплову, у дитсадках. Також у листопаді 2023 року відкрилися регіональні Офіси декарбонізації та енергоефективності в Кропивницькому та Дніпрі, які допомагатимуть підвищувати енергоефективність у відповідних областях.

У грудні 2023 року стартував проєкт, у рамках якого фахівці DiXi Group допомагають десятьом громадам в Україні розробити проєкти муніципальних енергетичних планів (МЕПів) за принципами "зеленого" відновлення з урахуванням їхніх енергетичних потреб та ресурсів.

Щоб зробити процес декарбонізації більш ефективним, Україні слід враховувати політики Євросоюзу щодо підвищення цілей енергоефективності, розробляти актуальні нормативно-правові документи та реалізувати власні плани.

Корисно дослідити німецький досвід впровадження систем опалення на ВДЕ в будівлях. Не менш важливо для влади залучати стейкхолдерів до обговорення енергоефективних стратегій. Головне – не відхилятися від курсу на "зелену" та сталу економіку, що стане основою майбутньої процвітаючої України.

Матеріал підготовлений за даними "Моніторингу декарбонізації" в рамках проєкту "Підтримка декарбонізації економіки України через розробку нових моделей фінансування завдяки використанню боргових зобов’язань. Стадія 4", який реалізує аналітичний центр DiXi Group за підтримки Міжнародного фонду "Відродження".