Цифровий ліс: вперше в Україні

Яка частина українського ринку деревини до реформи перебувала в тіні? Є різні оцінки. Минулого року в Україні зафіксовано незаконних рубок майже на пів мільярда гривень. Це більше, ніж раніше, але виключно тому, що крадіжки реально фіксуються, а не приховуються.

Проте тінь пов’язана не лише з незаконними рубками. Це, в тому числі, і оборудки під прикриттям законних процедур.

Наприклад, заниження запасів деревини на ділянці, підміна сортності, реалізація за заниженими цінами. 

До реформи лісової галузі частка такої тіні вимірювалася мільйонами кубів, а суми – мільярдами гривень.

Наразі деякі схеми у державному секторі майже викорінені. Наприклад, ДП "Ліси України" реалізує деревину виключно через біржі (комунальні лісгоспи здебільше продовжують реалізацію за непрозорими прямими договорами). 

Минулого року запроваджені електронний лісорубний квиток та е-сертифікат, а "Ліси України" почали обов’язкову фотофіксацію завантажених на автомобілі партій деревини. Саме наша служба безпеки сьогодні виявляє більшість зловживань та перенаправляє матеріали правоохоронцям для реагування.

Результат детінізації – збільшення в декілька разів рентабельності та рекордний прибуток держпідприємства.

Проте тінь лишається. В значній мірі проблема пов’язана з іншими лісокористувачами (комунальні, аграрні лісгоспи тощо), але є з чим боротися і в державному секторі. 

Виключно заміною керівників і посиленням відповідальності проблему не вирішити. Корупцію, як бур’ян, можна косити нескінченно. Потрібні нові технології.

Цього року ми вперше створили і відпрацювали систему "цифрового лісу". Ця система не бореться з корупцією, вона не залишає їй місця. 

Перший в Україні "цифровий ліс" з’явився на Житомирщині в одній із філій Столичного лісового офісу. В "цифровому лісі" не може з’явитися нелегальна деревина. 

Лісогосподарська діяльність починається з матеріалів лісовпорядкування. Це як проєкт для зведення будинку. Десятками років у контрах лісгоспів зберігалися паперові талмуди з проєктами лісовпорядкування. 

Спочатку рукописні, потім надруковані на машинках. Віднині вся інформація, всі дані, характеристики насаджень у цифрі - на смартфонах і планшетах. Це основа "цифрового лісу". 

Наші діди і прадіди мірними вилками вимірювали дерева на ділянці. Рахували діаметри, по довідниках виводили обсяг запасу деревини. Результат, як ви розумієте, суттєво залежить від людського фактору. 

Саме тому виникає необлікована деревина, яка у подальшому вивозиться з лісу та потрапляє на чорний ринок. 

У цифровому лісі людського фактору немає - ділянку для заготівлі сканують наземні і надземні лідари. 3D-модель ділянки дає можливість програмним шляхом вираховувати кубатуру кожного дерева.

Дозвіл на заготівлю – лісорубний квиток – з минулого року також електронний. Створюється і розміщується у відкритій базі даних.

Заготівлею у нашому "цифровому лісі" займаються машини – харвестори і форвардери. Продуктивність, якість, безпека в рази вище, ніж при ручній заготівлі. Машини ще й автоматично вираховують кубатуру заготовлених лісоматеріалів і формують електронні звіти. 

Ще на лісосіці дані про заготовлену деревину вносяться у систему електронного обліку. Завантажені на автомобілі колоди фотографуються з різних ракурсів. Фото додаються в електронну товарно-транспорту накладну, що значно розширює можливі подальші перевірки.

Експерти центрального апарату ДП "Ліси України" за фото здійснюють моніторинг класів якості деревини. Щоб під видом більш дешевої продукції, покупцю "за домовленістю" не відвантажили деревину вищого класу якості.

Вантажні автомобілі-лісовози в "цифровому лісі" облаштовані GPS-трекерами, їхній рух відслідковується. Оператор зафіксує підозрілу зупинку машини або відхилення від маршруту і направить сигнал правоохоронцям. 

Остання ланка контролю – патрульна поліція. Правоохоронці мають більш широкий доступ до відкритого сервісу з перевірки легальності деревини. І можуть на місці перевірити відповідність документів.

Частково "цифровий ліс" вже працює у наших колег з країн Балтії, але у нас є можливість створити в Україні найбільш інноваційну систему, якої ще не має навіть у європейських партнерів.