Українська правда

Повернення у 90-ті. Як під час війни держава втратила контроль над п’ятьма обленерго

Міноритарні акціонери, які мають по кілька відсотків акцій обленерго, отримали контроль над наглядовими радами держкомпаній.

У п’яти державних обленерго, за останній рік відбулися дуже дивні, а іноді шокуючі процеси. Незважаючи на те, що контрольні пакети акцій цих стратегічних підприємств належать державі, контроль над Наглядовими Радами там захопили приватні міноритарні акціонери. 

І що ще дивніше акціонер, що представляє державу - "Українські Розподільчі Мережі" (підпорядкована Міненерго) на зборах акціонерів сама ж підтримала такі рішення, внаслідок яких держава втрачає контроль над Наглядовими Радами державних обленерго. 

Таким чином, державними обленерго із сукупними активами майже на 30 млрд грн стали управляти структури Григоришина та інші маловідомі приватні міноритарні акціонери. 

Така "тіньова" приватизація більше нагадує рейдерську схему із 90-х, але це зараз це є шокуюча реальність. І відбувається вона за активною участю очільника Міненерго.  

З чого все почалося?

Ще у 2021 році міністр Герман Галущенко ініціював переведення пакетів акцій державних обленерго із Фонду Держмайна до Міненерго. Таким чином контрольні пакети акцій державних "Харківобленерго", "Черкасиобленерго", "Хмельницькобленерго", "Миколаївобленерго" та "Запоріжжяобленерго" перейшли у підпорядкування Міненерго, а точніше в компанію "Українські Розподільчі Мережі", яка була створена при Міненерго.

Далі було багато заяв та декларацій, що буде боротьба із корупцією у цих обленерго та про найкращі практики корпоративного управління, але реальність виявилася сумна та банальна.

Вже сама Наглядова Рада "УРМ" була створена всупереч всім практикам корпоративного управління. Незважаючи на те, що УРМ став компанією, у якої сконцентровано контрольні пакети акцій шести державних обленерго, при формуванні Наглядової Ради не те, що не були проведені відкриті конкурси на зазначені позиції, але навіть не був проінформований уряд про формування такої Наглядової Ради. Процес був надзвичайно таємним та непрозорим.

Ще цікавіші процеси розпочалися, коли приступили до формування Наглядових Рад самих обленерго. І хоча у міненергівського "УРМ" (тобто у держави) є контрольні пакети акцій у цих шести обленерго, але дивним чином "УРМ" по багатьом компаніям не висовує своїх представників у Наглядові ради, щоб контролювати роботу менеджменту, а натомість підтримує представників міноритарних акціонерів, які володіють буквально по кілька акцій у цих обленерго. 

Ось кого призначили у такі Наглядові Ради:

Хмельницькобленерго, члени Наглядової Ради: 

  1. Ситниченко Євгеній, власник 0,2% акцій
  2. Парфененко Дмитро, висунутий акціонером Кравцем Борисом, власником 0,00026% акцій 
  3. Барабаш Андрій, висунутий акціонером Кравцем Борисом, власником 0,00026% акцій
  4. Похилко Олександр, висунутий акціонером Кравцем Борисом, власником 0,00026% акцій
  5. Лучковський Валентин, висунутий акціонером Кравцем Борисом, власником 0,00026% акцій
  6. Матис Ганна, висунута акціонером АТ "УРМ", власником 70% акцій
  7. Круторогов Артем, висунутий акціонером АТ "УРМ", власником 70% акцій

Таким чином, держава в особі АТ "УРМ", володіючи 70% акцій "Хмельницькобленерго", змогла делегувати у Наглядову Раду лише два члени із семи. А акціонер Кравець Борис, володіючи 0,00026% акцій, зміг делегувати аж 4 члени Наглядової Ради і Міненерго дало інструкції "УРМ" підтримати таке рішення!

Схожа ситуація і з ВАТ "Тернопільобленерго", де держава володіє понад 50% акцій:

Тернопільобленерго, члени Наглядової Ради: 

  1. Машковцев Сергій, висунутий акціонером BIKONTIA ENTEPRISES LIMITEDКІПР (офшор К.Григоришина), власником 25% акцій
  2. Уманська Олена, висунута акціонером BIKONTIA ENTEPRISES LIMITEDКІПР, власником 25% акцій
  3. Ковтун Максим, висунутий акціонером BIKONTIA ENTEPRISES LIMITEDКІПР, власником 25% акцій
  4. Бондаренко Володимир, висунутий акціонером Наумик Галиною, власником 0,0002% акцій
  5. Нуруллаєв Ількін Садагат огли, висунутий акціонером Наумик Галиною, власником 0,0002% акцій
  6. Косовська Людмила, висунута акціонером Наумик Галиною, власником 0,0002% акцій
  7. Коробченко Дмитро, висунутий акціонером АТ "УРМ" (державою), власником 55% акцій

Тобто знову ми бачимо, що структури Григоришина, маючи лише 25% акцій, змогли отримати у Наглядовій Раді аж 43% голосів, а дрібна акціонерка Наумик Галина, маючи лише 0,0002% акцій компанії, змогла отримати теж три із семи членів НР, тобто 43% голосів. 

А держава в особі "УРМ", маючи 55% акцій, змогла отримати лише одного члена НР, тобто лише 14% голосів у Наглядовій Раді "Тернопільобленерго". І що найдивовижніше Міненерго знову дає інструкцію АТ "УРМ" голосувати за такий склад Наглядової Ради.

Майже аналогічні історії і з формуванням Наглядових Рад у інших державних обленерго.

АТ "Черкасиобленерго". У держави понад 70% акцій, але у Наглядовій Раді лише 14% голосів у Наглядовій раді (1 із 7 членів делегований державою, інші 6 членів висунуті міноритаріями). Міноритарні акціонери, яким належить менше 30% акцій, у Наглядовій Раді отримали 86% голосів.

АТ "Харківобленерго". У держави понад 70%, але у Наглядовій Раді лише 43% голосів. Інші 57% голосів отримали кандидати, висунуті акціонерами Квіцінська Анна та Нечипоренко Ярослав, які сукупно мають менше 0,001% акцій компанії.

ПАТ "Запоріжжяобленерго". Держава володіє понад 60% акцій, але у Наглядовій Раді отримала лише 14% голосів. Натомість невідомий міноритарний акціонер Федоринчак Василь, який володіє лише 0,001% акцій компанії, зумів завести у Наглядову Раду відразу 4 із 7 членів Наглядової Ради, тобто отримати 57% голосів у Наглядовій Раді. І знову ж Міненерго дає інструкцію проголосувати представникам "УРМ" за такі рішення по формуванню Наглядової Ради.

Роль Наглядових Рад у роботі підприємств є важливою не тільки у формуванні стратегії та контролю менеджменту, але і по формуванню самого менеджменту. Адже саме Наглядові Ради призначають керівників цих обленерго, а далі цей менеджмент працює або в інтересах держави, або в інтересах приватних акціонерів. 

Останнім яскравим прикладом державної компанії, де держава мала більшість акцій, але міноритарії захопили владу та потім працювали виключно у власних інтересах, була "Укрнафта". 

Через підконтрольний міноритарним акціонерам менеджмент з цієї державної компанії  було виведено сотні мільярдів гривень на користь структур Коломойського. Бачу велику схожість з тим, що зараз відбувається з державними обленерго. 

Але у цій всій історії, яка вже виглядає дико, є ще фінальна родзинка. АТ "УРМ", яка була створена при Міненерго, насправді не має ніяких своїх доходів, але має вже великий штат чиновників, які хочуть високі зарплати. 

І тоді було вирішено застосувати "сіру" схему: зобов’язати державні обленерго здійснювати платежі на АТ "УРМ" для фінансування затрат та виплат заробітних плат працевлаштованим туди чиновникам. 

Але всі обленерго є тарифними компаніями, і кожна копійка там має строге цільове призначення, і на фінансування чиновників при Міненерго у тариф кошти точно не закладалися. 

Отже, це значить, що під час того, коли обленерго щоденно ремонтують мережі після атак ворога, у них забрали десятки мільйонів гривень із ремонтів ліній та підстанцій, які мали забезпечувати подачу електрики споживачам,  і перерахували їх на потреби АТ "УРМ", що абсолютно суперечить правилам діяльності регульованих тарифних компаній. 

Тобто фактично забрали кошти з ремонтів мереж. І це цілком може стати предметом результативних перевірок різних перевіряючи структур. Думаю, ми ще побачимо продовження у цій історії.

Маю надію, що Уряд та правоохоронці звернуть увагу на ситуацію, що відбувається з державними обленерго, та не дозволить їх тіньову приватизацію.

Колонка є видом матеріалу, який відображає винятково точку зору автора. Вона не претендує на об'єктивність та всебічність висвітлення теми, про яку йдеться. Точка зору редакції "Економічної правди" та "Української правди" може не збігатися з точкою зору автора. Редакція не відповідає за достовірність та тлумачення наведеної інформації і виконує винятково роль носія.
менеджмент обленерго