Мільйони доларів інвестицій і неможливість експорту. Як біометанова галузь ризикує згаснути на старті

Новина про те, що один із найбільших виробників біогазу "Галс Агро" зупинив виробництво біометану через економічну недоцільність викликала широку дискусію і емоційне обговорення. 

Рішення про початок роботи над проєктом виробництва біометану було прийнято власниками та керівництвом агрохолдингу "Галс Агро" ще у 2021 році. Це був логічний черговий крок з розвитку відновлюваної енергетики, якою агрохолдинг займається ще з 2017 року. 

За цей час було побудовано та успішно експлуатується чотири біогазових заводи загальною потужністю 14.7 МВт (ел) у Чернігівській та Київській областях. Загальний обсяг інвестицій на сьогодні складає 38 млн Євро. 

З них, вже після початку широкомасштабного вторгнення, 7 млн Євро було вкладено в генерацію електроенергії потужністю 4.5 МВт, введеної в експлуатацію влітку 2022 року, та 6 млн Євро – у два модулі збагачення біогазу до якості біометану загальною потужністю 6 млн м3 на рік. 

Заголовок новини щодо зупинки виробництва, яка стала приводом для дискусії, не зовсім коректний. Насправді після гучної презентації у квітні 2023 року комерційне виробництво біометану так і не було розпочато. 

Місяці, витрачені на погодження з менеджментом Регіональної газової компанії (РГК), було втрачено через передачу розподільних газових мереж під управління ТОВ "Газорозподільні мережі України". 

Перемовини розпочалися з початку і станом на сьогодні компанія все ще чекає на узгодження останніх технічних деталей, щоб мати змогу нарешті подати біометан до труби. 

Другий біометановий проєкт компанії на Київщині вже четвертий місяць чекає на погодження Технічних умов з приєднання до газових мереж.

Оскільки біометанові заводи будувались не "з нуля", а дооснащувалися вже побудовані біогазові заводи, виробництво біогазу і електроенергії з нього не зупинялось. Навіть у перші місяці війни, незважаючи на бойові дії, що велись на Чернігівщині та Київщині.

У березні 2022 року були призупинені тільки роботи з реконструкції, а з середини квітня вже продовжилось будівництво нових потужностей. На жаль сьогодні перед усіма заводами компанії виникла реальна загроза повної зупинки, бо з кінця січня ДП "Гарантований покупець", з посиланням на норми закону 3220-IX, відмовився укласти угоду, приймати і оплачувати електроенергію з біогазу. Ці та інші несприятливі чинники суттєво гальмують розвиток біогазової і біометанової галузі.

За рік, який пройшов з моменту презентації першого в Україні виробництва біометану у 3 млн м3 на рік, в країнах ЄС було побудовано більше 200 біометанових заводів загальною потужністю 700 млн м3 на рік. Річне виробництво вже перевищило 4.2 мільярди кубометрів і продовжує стрімко зростати. А наші виробники продовжують долати нескінченні перешкоди. 

Сировиною для виробництва біометану є відходи рослинництва (пожнивні рештки, солома) та тваринництва (сечівка, гній ВРХ, курячий послід). Сировина, після попередньої підготовки і перемішування, подається в реактори анаеробного зброджування (метантенки), у яких під впливом анаеробних бактерій органіка розкладається на біогаз і зброджений осад (дигестат). 

Процес триває до 4 тижнів при температурі в реакторі 36-40 С. Приблизний склад біогазу становить 55% метану (СН4) і 45% вуглекислого газу (СО2).

Потужність біометанового заводу складає 3 млн м3/рік. Біометан подається в газорозподільну мережу. Для приєднання заводу до газових мереж компанія отримала технічні умови і перед початком реалізації проєкту спеціально замовляла гідравлічні розрахунки, щоб розуміти, скільки біометану можна подавати в газорозподільну мережу протягом року.

Для збагачення  біогазу до якості природного газу (біометану), потрібно відділити з біогазу СО2 і довести концентрацію метану до 96-98%. Для цього використовується технологія збагачення біогазу компанії Bright Renewables енергетичного холдингу HOST, Нідерланди.

В процесі анаеробного зброджування, крім біометану, на виході утворюються зброджений осад у вигляді дигестату, який використовується у якості органічних добрив. Річний обсяг добрив складає понад 80 тис. тон, що дасть змогу зменшити внесення мінеральних добрив на площі до 1500 га.

Обсяг інвестицій компанії для реалізації проєкту склав майже 6 млн Євро. Не зважаючи на війну, компанія прийняла рішення інвестувати в завод, бо вірить, що цей напрям має потенціал розвитку в Україні. 

Біометанові проєкти – це не тільки переробка відходів тваринництва та рослинництва, а також проєкти створення доданої вартості. Вони дозволяють диверсифікувати аграрний бізнес, зробити вертикальну інтеграцію бізнесу та розширити експортні канали збуту для українських виробників.

Дохід від продажу біометану залежить від країни імпортера, сировини, з якої вироблений біометан, та галузі його використання. Вартість біометану на різних ринках відрізняється і становить 50-100 Євро/МВт*год (500-1000 Євро/1000 м3 біометану). 

Компанія створила близько 50 тимчасових та 15 постійних робочих місць. Нові робочі місця у країні, що воює, - це податки в місцеві та державні бюджети, це підтримка сімей працівників. Один середній біометановий завод – це 2-3 млн грн податків в різні бюджети протягом року. 

Це плата за оренду, податок на доходи фізосіб, ЄСВ, податок на прибуток. Такі інвестиційні проєкти мають великий мультиплікаційний ефект для економіки країни, оскільки дають роботу іншим компаніям, малому та середньому бізнесу, починаючи від виробництва будівельних матеріалів, закінчуючи сервісними послугами. Біометан з гною та інших аграрних відходів продаватиметься на експорт у ЄС і зароблена валюта повертатиметься на внутрішній ринок України. 

На жаль, повністю готовий до експлуатації завод не може почати виробництво біометану з тих же причин, що і у компанії "Галс Агро". Найближчим часом компанія буде вимушена звільнити працівників, які отримали кваліфікацію під час будівництва та підготовки заводу до експлуатації. Після такого звільнення найняти новий кваліфікований персонал буде практично неможливо.

Крім описаних вище компаній активно будують і близькі до завершення будівництва біометанових заводів "Юзефо-Миколаївська біогазова компанія", "Теофіпольська енергетична компанія" та ще один проєкт "Галс Агро". 

Прогнозуємо, що після відкриття експорту темпи будівництва біометанових заводів в Україні значно зростуть. Для прикладу, у Франції приблизно раз на тиждень запускається новий біометановий завод. 

Проблеми розвитку 

Українські виробники стикаються з багатьма проблемами, притаманними новим ринкам. Це неврегульованість законодавства, боязнь чиновників брати на себе відповідальність за рішення, відсутність врегульованих процедур і відповідей на питання, що виникають.

Побудувавши заводи, встановивши обладнання та проінвестувавши великі кошти, вони стикнулись з тим, що не мають можливості експортувати свій продукт на експорт. 

В умовах заборони експорту природного газу, та низьких цін на природний газ, відсутності стимулів щодо споживання біометану продати біометан з прибутком на ринку України не реально. 

Тому єдиним варіантом для виробників працювати – це поставляти свій товар на європейський ринок.

Друге питання, з яким стикаються перші українські виробники біометану, це скептичне ставлення операторів газових мереж до біометану як продукту. Результатом є довгий процес підписання технічної угоди, яка регламентує відносини між виробником та оператором. 

Незважаючи те, що типова угода прописана в кодексі газорозподільних і газотранспортних мереж, виробники уже більше 4-х місяців погоджують кінцеву редакцію з операторами газових мереж. В таких складних умовах сьогодні народжується нова галузь України. 

Якщо в Україні не з’явиться стратегія розвитку біометанової галузі, з координацією розвитку сектора на найвищому рівні виконавчої влади, перспективний і поки що відкритий для нас ринок ЄС буде заповнено виробниками з сусідніх країн, де вже створено умови для пільгового фінансування та пріоритетного і безпроблемного приєднання біометанових заводів до газових мереж.

Прогнози розвитку сектору біометану у ЄС

Загальне виробництво біометану в ЄС у 2022 році склало 4,2 млрд м3/рік. У середньостроковій перспективі сектор біометану є ключовим у стратегії ЄС REPowerEU, та має забезпечити виробництво 35 млрд м3 біометану/ рік до 2030 року. 

Прогнозується, що до 2050 року сектор зможе виробляти 100-180 млрд м3 біометану/рік. Україна потенційно може забезпечити до 20% потреби цього ринку і стати одним з ключових постачальників біометану у ЄС. 

Прогнози споживання біогазу та біометану в ЄС на 2030 та 2050 роки, млрд м³/рік, ТВт*год/рік

Чи чекають український біометан у ЄС

20 листопада 2023 року набрала чинності Директива ЄС 2023/2413 (RED III), згідно з якою створюється база даних ЄС - Union data base (UDB). Це платформа, розроблена Європейською Комісією, для відстеження рідких та газоподібних відновлюваних видів палива. 

Для біометану UDB має запрацювати до 21 листопада 2024 року. Директива передбачає нові вимоги для українського біометану, який експортують на ринок ЄС:

• внесення даних до UDB щодо транзакцій біометану та доказів його сталості;
• українська газова мережа має бути частиною об'єднаної газової системи ЄС.

Для підтвердження достовірності даних використовуються добровільні схеми сертифікації сталості, визнані Комісією. Гарантії походження можуть бути використана у якості доповнення.

Таким чином, якщо в Україні буде запущено реєстр біометану, то він має бути підключеним до UDB. Якщо реєстр біометану України буде запущений без підключення до UDB, експорт біометану у ЄС буде неможливий. 

Доки реєстр біометану не буде запущено і з’єднано з UDB, для торгівлі біометаном з ЄС виробники біометану зможуть користуватися добровільними схемами сертифікації сталості. 

Таким чином, на період до підключення українського реєстру біометану до UDB єдиним дієвим механізмом експорту біометану з України залишається експорт біометану за доказами сталості, отриманими за однією з добровільних схем сертифікації сталості. 

Законопроєкт 9456 

Проблему відкриття експорту біометану має вирішити прийняття проєкту закону "Про внесення змін до Митного кодексу України щодо митного оформлення біометану", N9456 від 03.07.2023. 

Його проголосовано у першому читанні лише 7 лютого 2024 – через 7 місяців після реєстрації. Вважаємо такий довгий час розгляду неприпустимим і таким, що гальмує розвиток сектору. 

Наразі на базі комітету Верховної Ради України з питань фінансів, податкової та митної політики відбувається його підготовка до другого читання. Митний контроль та митне оформлення біометану здійснюватиметься у порядку, передбаченому для природного газу. Одна з проблем, яку вирішують при підготовці законопроєкту до другого читання, - як запобігти експорту природного газу під виглядом біометану. 

На етапі до запуску українського реєстру біометану і його з’єднання з UDB це вирішується наданням митним органам відповідного сертифікату відповідності критеріям сталості та доказ сталості біометану. 

Після запуску українського реєстру біометану і його з’єднання з UDB експорт відбуватиметься після надання митним органам інформації про обліковий запис користувача реєстру біометану та гарантії походження біометану. 

Потрібні кроки 

Україна має один з найбільших у Європі потенціалів виробництва біометану (21,8 млрд м3/рік), на базі якого може бути створена нова експортно орієнтована галузь, а з часом налагоджене і його споживання на внутрішньому ринку. 

Українські виробники біометану просять Верховну Раду України і Міністерство фінансів докласти всіх зусиль, щоб відкрити експорт біометану і якнайшвидше прийняти ЗП 9456 та іншу необхідну нормативну базу. 

Відкриття експорту українського біометану це перший необхідний крок і домашнє завдання української сторони для виходу на експортні ринки ЄС та інших країн. 

Враховуючи те, що ми бачимо сьогодні з блокуванням експорту української аграрної продукції, можна прогнозувати, що шлях  українського біометану на експорт також не буде легким.

Потребують впровадження більш прозорі та швидкі процедури приєднання біометанових заводів до газових мереж. 

Нам потрібна синхронізована і скоординована  робота всіх державних інституцій, українських асоціацій і бізнесу як єдиної потужної команди для захисту і лобіювання експортних інтересів України на ринках ЄС та інших країн. 

Співавтори: Георгій Гелетуха, д.т.н., голова правління Біоенергетичної асоціації України;

Сергій Савчук, директор з розвитку та інвестицій групи компаній Vitagro;

Сергій Кравчук, генеральний директор агрохолдингу "Галс Агро".