Як біометан допоможе розвитку тваринництва в Україні

Наразі у ЄС спостерігається бум розвитку біометану – біогазу доведеного до якості природного газу, який можна подавати в газопроводи, транспортувати, зберігати і використовувати на рівні з природним газом. 

Здійснюється пріоритетна підтримка виробництва біометану з відходів та залишків, які не конкурують з продуктами харчування та кормами (Директива ЄС RED II). У директиві наведено перелік таких видів сировини, що включає гній. 

Причому, скорочення викидів парникових газів, яке виникає при використанні біометану з гною, і вартість такого біометану є максимальними. Наприклад, за біометан з силосу кукурудзи в ЄС готові платити сьогодні 55-60 Євро/МВт*год, за біометан з соломи, стебел кукурудзи і покривних культур - 90-95 Євро/МВт*год, а за біометан з гною і посліду – 140-145 Євро/МВт*год. 

Відповідно, виробництво біометану з гною і посліду є найбільш рентабельним. Проблема тільки в тому, що в Україні відносно небагато цієї сировини. 

Це пов’язано з тим, що за роки незалежності в Україні значно зменшилося поголів’я у тваринництві. Поголів’я ВРХ на початок 2022 р. складало 2,6 млн голів, що становить лише 11% від поголів’я ВРХ на початок 1991 р. (24,6 млн голів). 

При цьому у с/г підприємствах поголів’я ВРХ становило ще менше - близько 1 млн голів, у тому числі 424,6 тис. корів.

Відповідно, у 2021 р. силос кукурудзи в Україні вирощувався на площі 214,2 тис. га (лише 0,5% сільськогосподарських угідь), тоді як у 1990 р. він займав площу 4636,9 тис. га (близько 14% сільськогосподарських угідь). 

Таким чином, скорочення площ під силосом становило понад 20 разів. Наприклад, у Німеччині площі під силосом складають 2,2 млн га або 12% сільськогосподарських земель. 

При цьому близько 20% кукурудзяного силосу використовується для виробництва яловичини, а решта в рівних частинах використовується як корм у молочному секторі та для виробництва біогазу. 

Вважаємо, що у нинішніх умовах, коли зі значними обмеженнями працюють чорноморські порти для вивозу зерна на експорт, українським аграріям варто диверсифікувати свій традиційний бізнес з вирощування зернових і приділити більше уваги розвитку тваринництва з одночасним виробництвом біометану з гною і посліду. 

Зараз спостерігається падіння цін на зернові та олійні і паралельне підняття цін на м'ясо та молоко, тому тваринництво стає вигідним напрямом, інтерес до цієї галузі відновлюється. 

Середня рентабельність тваринництва в Україні суттєво зросла у 2021 р. – до 12,7% проти 1,2% у 2020 р. Середня рентабельність виробництва молока у 2021 р. склала біля 20%. Рентабельність же виробництва біометану з гною і посліду становить 30-65% (у певних випадках до 100%). 

Таким чином, будівництво біометанового заводу з гною і посліду суттєво покращує рентабельність тваринницької ферми чи птахофабрики і є додатковим стимулом для аграріїв розвивати зараз пріоритетно саме тваринництво. 

Комплексне поєднання скотарства на базі локальних кормів, зокрема, високопродуктивної кукурудзи на силос, із виробництвом біометану дозволить отримати більший дохід від реалізації продуктів харчування (молока та м’яса) і відновлюваного енергоносія (біометану), ніж окремо від тваринництва. 

Нагадаємо, що в Україні галузь тваринництва у структурі сільськогосподарського виробництва займає близько 23%, в той час у Польщі — 41%, а у Німеччині — близько 80%.

На рисунку наведено порівняння схем виробництва біометану безпосередньо з силосу та за ланцюжком "силос – ферма ВРХ – біометан". З угідь кукурудзи на силос площею 1000 га при урожайності 45 т/га можна отримати 4 млн м3 біометану/рік. 

Якщо частка силосу у структурі річної годівлі складає 29%, то силосу з 1000 га буде достатньо для забезпечення кормами ферми з поголів’ям 6000 голів. Анаеробна ферментація гною з такої ферми на біометановому заводі дозволить отримати 3 млн м3 біометану/рік. 

Хоча вихід біометану за схемою "силос – ферма ВРХ – біометан" дещо менший, ніж безпосередньо з силосу, проте його ціна буде значно вища. 

Дохід від біометану з силосу

Ціна біометану = 55-60 Євро/МВт*год 

Дохід від біометану з гною

Ціна біометану = 140-145 Євро/МВт*год 

Дохід від продажу молока/м’яса

Порівняння виробництва біометану з силосу кукурудзи і з гною ВРХ. 

Для виробництва 1 млрд м3 біометану за запропонованою схемою "силос – ферма ВРХ – біометановий завод" для вирощування кукурудзи на силос потрібна площа 333 тис. га. 

Зібраного силосу достатньо для поголів’я 2 млн корів. Відведення ж 5 млн га під кукурудзу на силос або близько 15% сільськогосподарських угідь України дасть можливість утримувати близько 30 млн голів ВРХ і виробляти 15 млрд м3/рік біометану з гною. 

Для аграріїв цей напрям дає можливість диверсифікувати ризики щодо коливання цін і збуту продукції рослинництва та водночас забезпечити своє господарство органічними добривами. 

Для громад – це створення додаткових робочих місць та надходження податків до бюджету. Для енергетиків – це потужне джерело відновлюваного газу – біометану - зі значним потенціалом його експорту у країни ЄС. 

Співавтори: Петро Кучерук, к.т.н., експерт Біоенергетичної асоціації України; Семен Драгнєв, к.т.н., експерт Біоенергетичної асоціації України.