Як фотофіксація деревини може заощадити мільярди

Лісова галузь у суспільстві сприймається як одна з найбільш уразливих до корупції і це пояснюється безліччю об'єктивних факторів. Однак протягом 2023 року відбулося більше позитивних змін, ніж за останні тридцять років.

Важливий нюанс: раніше лісовим господарством здебільшого керували різні групи впливу з тіньового ринку деревини. Вони і досі залишаються за лаштунками публічних ігор і всіляко намагаються загальмувати реформи та зберегти можливості для безкарного "дерибану" лісових ресурсів.

Утім, зараз у найвищого керівництва держави є політична воля на позитивні зміни, які реалізуються в Держлісагентстві та ДП "Ліси України". Наприклад, запроваджуються нові цифрові інструменти (фотофіксація), які дозволяють контролювати обіг деревини не лише правоохоронцям, а й громадськості.

Як фотофіксація посилює громадський контроль

Попри шалену і часом нездорову критику фотофіксації, вона дозволяє кожному охочому перевірити будь-який лісовоз на предмет легальності походження колод з лісу. Для цього потрібні лише доступ до інтернету та бажання користуватися цифровими інструментами із суспільно корисною метою.

Віднедавна лісівники фотографують завантажену на транспорт деревину і відразу оприлюднюють знімки в сервісі відкритих даних. Аби порівняти фактичний вантаж на лісовозі, який прямує по дорозі, з фотографією деревини, яка була зроблена в лісі, якісь спеціальні знання чи вміння не потрібні.

Навантажені колоди формують унікальний візерунок вантажу, який важко повторити, тому у випадку втручання це легко помітити і зафіксувати.

Раніше багато спритників грішили тим, що з однією і тією ж паперовою товарно-транспортною накладною (ТТН-ліс) примудрялися вивозити вдвічі і навіть утричі більше сировини, ніж було дозволено. Тоді ніхто не знав, яка саме деревина транспортується: вказана в документах чи зовсім інша.

Спритники робили так: на аукціоні вигравали умовні 100 кубометрів деревини, а з лісу вивозили 300 і більше кубометрів. Отже, умовні 200 кубометрів становили необліковану сировину, яка наповнювала "сірий" ринок. На жаль, більшість таких операцій супроводжували лісівники при сприянні правоохоронців. Якщо коротко – багато чиновників були "в темі" "дерибану" лісових ресурсів.

З моменту впровадження фотофіксації можна, не знаючи ні породи, ні сортності, легко визначати відповідність "оригіналів" колод їхнім фотокопіям.

Відсутність дієвого контролю в минулому призвела до формування масштабного тіньового ринку деревини, обороти якого за багатьма показниками могли перевищувати показники офіційного ринку. Втрати вимірювалися мільярдами гривень, а корумпованість правоохоронної системи зашкалювала.

Найбільш значущий ефект від впровадження фотофіксації деревини – це можливість широкого залучення громадськості до контрольної функції. Про які б корупційні оборудки не домовлялися і які б "схеми" не вигадували, будь-яка особа може легко виявити маніпуляції, звіривши ліс на лісовозі із знімками в системі.

Уже є кейси, коли документи на ліс "в порядку" (є навіть бирки на колодах), а фотофіксація виявляє, що деревина, імовірно, вкрадена. ТТН-ліс на деревину є лише прикриттям транспортування такого "сірого" лісу.

Фотофіксація унеможливлює вивезення з лісу ділової деревини під виглядом дров, а це було наймасовіше зловживання. Зменшуються можливості для маніпуляцій з класами якості деревини, коли під класом D вантажать клас А. Це особливо важливо для цінних порід деревини, таких як дуб. Ціна кубометра дуба класу якості А сягає 30 тис грн, тоді як клас D коштує 6 тис грн.

Це колосальна різниця та серйозна спокуса для корупційних ризиків і відновлення тіньового обігу. Після запровадження фотофіксації поступово перекривається джерело "сірого" ділового лісу в умовах українського ринку.

Бирки, які кріпляться до кожної спиляної в лісі колоди, на жаль, не виконують контрольну функцію і не запобігають крадіжкам та іншим зловживанням. Ба більше, виробництво бирок збільшує собівартість лісу як сировини та навантаження на лісівників. Фотофіксація ж не потребує додаткових витрат.

Фотофіксація і військові та комунальні агролісгоспи

На жаль, реформа лісового господарства відбувається не скрізь. Наприклад, у лісгоспах Міноборони та комунальних лісгоспах фотофіксація не запроваджена. Є ризик, що там корупція і тіньовий обіг деревини збережуться.

Це означає, що значний об'єм деревини може перебувати поза обліком. Близько 30% лісового фонду України залишаються в зоні значних корупційних ризиків і формують колосальні втрати галузі під час війни, що недопустимо і злочинно. Імовірно, вказані прорахунки в реалізації реформи лісової галузі дають можливість зберігати певні шпарини та реалізовувати оборудки.

Якщо вже не можна брати "сіру" деревину в потрібних об'ємах у філіях ДП "Ліси України", то чому б її не взяти у військових та комунальних аграрних лісгоспах? І беруть. На жаль, це нівелює спроби приборкати "схеми" та навести лад на ринку. Саме тому треба поширити фотофіксацію на всіх лісокористувачів. Це покращить громадський контроль і зменшить вплив на галузь посадовців держструктур.

Прогалини у впровадженні фотофіксації

Перші місяці застосування фотофіксації виявили значні її недоліки, які слід негайно усунути, а саму ідею – удосконалити. Немає потреби робити фото кузова в місцях заготівлі, потрібно робити більше світлин завантажених колод з різних ракурсів: правий, лівий і задній борти після повного завантаження авто.

Такі зображення також потрібно робити або у світлу пору доби, або з використанням спалаху, щоб такі фото були максимально якісні та інформативні, а не лише розміщувалися в системі для виконання норми про цифровізацію. Часто в систему завантажують фотографії з повністю чорним фоном.

Додатково необхідно вказувати клас якості завантажених колод (A/B/C/D) та сортність: круглі лісоматеріали (ділова деревина) чи дровʼяна деревина. Тобто є потреба відображати дані з ТТН-лісу, зокрема номер договору, згідно з яким відвантажується деревина. Це необхідно для кращого громадського контролю.

Відсутність цієї інформації в описі в публічному доступі поруч з фотографіями колод перешкоджає тим, хто перевіряє лісовози, тому, на жаль, зберігається можливість, наприклад, під виглядом дров’яної деревини транспортувати ділову і жодна фотофіксація в теперішньому вигляді не може зупинити зловживання.

Необхідно створити якісний інформаційний продукт і роз'яснити широкому загалу форми, методи та порядок застосування фотофіксації для контролю легальності використання лісових ресурсів. Варто залучити до таких процесів місцеві та загальнонаціональні ЗМІ для популяризації такої форми громадського контролю.

Замість висновків

Експеримент з фотофіксацією у ДП "Ліси України" триває до квітня 2024 року. Що далі? Перший варіант – поширення цієї практики на всіх лісокористувачів шляхом ухвалення урядової постанови. Другий варіант – фотофіксацію дискредитують корупціонери, які мріють про повернення часів безкарності та безконтрольності.

Якщо не будуть усунуті вказані недоліки, противники реформи зможуть вимагати її згортання. Цього не може дозволити собі країна, яка бореться за виживання і потребує ефективного використання всіх ресурсів, зокрема деревини.