Основні ризики відновлення економіки України на 2024 рік

Через необхідність забезпечення значних воєнних витрат економіка й державні фінанси залишаються залежними від міжнародної фінансової допомоги.

Джерела фінансування бюджету: міжнародна фінансова допомога та внутрішні фінансові резерви

Залучені ресурси від країн-донорів відіграють критичну роль у забезпеченні невійськових видатків із державного бюджету, стимулюють економічне відновлення, дозволяють зберігати контрольовану ситуацію на валютному ринку, а також є однією з передумов продовження валютної лібералізації.

За минулий рік із зовнішніх джерел Україні вдалося акумулювати 42,5 млрд дол. США коштів від країн-донорів. У бюджеті 2024 року закріплено необхідність залучення близько 37 млрд дол. США. Серед основних джерел: ЄС із фінансуванням близько 46 % загального обсягу потреб, від США — 23 % коштів, у співпраці з МВФ — 14 %.

Цьогоріч зростає актуальність ризику достатності й ритмічності в надходженні міжнародної фінансової підтримки. У січні-лютому зарахування зовнішньої допомоги обмежилися 1,2 млрд дол. США при орієнтовній середньомісячній потребі в близько 3 млрд дол. США.

При цьому затвердження планових обсягів допомоги від США наразі стикається зі значними викликами на тлі активізації виборчих процесів.

Однак, попри знижені обсяги отриманого фінансування, наявні на початок березня 2024 року валютні резерви України в обсязі 37,1 млрд дол. США перевищують показник аналогічного періоду минулого року на 28 % і є достатніми для підтримки стабільності валютного ринку.

За таких умов зростає роль акумулювання додаткових внутрішніх фінансових ресурсів через виважене та ефективне адміністрування податкових надходжень і подальшого розвитку внутрішнього боргового ринку.

У 2023 році податкові надходження зросли на 27 % до 1,2 трлн грн. Цьогоріч закладається подальше зростання на 31 % до майже 1,6 трлн грн.

На внутрішньому борговому ринку за 2023 рік вдалося залучити 566 млрд грн або 150 % від річного обсягу погашень. Надходження таких коштів вдалося забезпечити шляхом пропозиції ринкових ставок для інвесторів та запровадженням "резервних" ОВДП для банків. Чисті запозичення в розмірі близько 200 млрд грн було спрямовано на додаткове фінансування видатків держави.

На 2024 рік також закладається використання ресурсів внутрішнього боргового ринку для фінансування дефіциту: за поточних погашеннях на майже 400 млрд грн, за базового сценарію, очікується підтримка роловеру боргу на рівні 140–150 %, тобто надходження додаткових 160–200 млрд грн.

При цьому реалізація несприятливих сценаріїв збільшує виклики для державних фінансів та обмежує потенціал відновлення економіки. Уже зараз припускається додаткове збільшення бюджетних видатків на оборону.

Фінансування додаткових потреб може вимагати від держави додаткового підвищення податкових надходжень і обмеження некритичних видатків, також поновлення прямого монетарного фінансування, застосування якого вдавалося уникати впродовж минулого року.

Дефіцит зовнішньої торгівлі: вплив на платіжний баланс і валютний ринок

За підсумками минулого року загальний дефіцит зовнішньої торгівлі перевищив 37 млрд дол. США, збільшившись відносно 2022 року на 47 %, однак був компенсований надходженням міжнародної фінансової підтримки.

Основний внесок до такої статистики мало подвоєння обсягів чистого дефіциту торгівлі товарами до майже 29 млрд дол. США в умовах подальшого скорочення експорту на 16 % р/р до 34 млрд дол. США й нарощення імпорту на 14 % р/р до 63 млрд дол. США.

Цього року передбачається збереження росту імпорту, як коштом подальшого поступового відновлення економічної активності та споживання, так і необхідності забезпечення потреб Сил оборони України. Тож наразі закладається збільшення товарного імпорту на 11 % р/р до близько 70 млрд дол. США.

За таких умов важливу компенсаторну роль має відігравати активність вітчизняних експортерів. Постачання продукції сільського господарства у 2023 році займало майже 2/3 товарного експорту.

У грудні 2023 року перевалка аграрної продукції через портову інфраструктуру досягла найвищих рівнів із початку повномасштабного вторгнення — 6,1 млн тонн. А вже за результатами лютого 2024 року такий показник досяг позначки в 6,4 млн тонн, що перевищує середньомісячний показник минулого року на 65 %.

Такий результат забезпечувався появою в другому півріччі альтернативного морського коридору завдяки успіхам ЗСУ в Чорному морі, функціонування якого дозволило компенсувати негативні ефекти від припинення дії "зернової угоди".

Підтримка роботи морського шляху також відкриває можливість нарощення експортних поставок продукції і інших секторів економіки. Іншою позитивною передумовою стала наявність сприятливих для галузі погодних умов, що дало змогу зібрати значні врожаї.

Поточні прогнози на 2024 рік закладають можливе відновлення товарного експорту на 18 % р/р до близько 41 млрд дол. США. Разом із тим лишаються актуальними ризики утруднення логістики експорту в результаті погіршення безпекової ситуації для судноплавства. Окрім того, лишається невизначеною ситуація на сухопутних ділянках західного кордону.

Серед можливих шляхів із пом’якшення впливу дисбалансів у зовнішній торгівлі на валютний ринок можна розглядати посилення боротьби з"сірим" експортом та імпортом, який має ознаки фіктивності.

НБУ вже неодноразово вживав додаткові заходи з обмеження непродуктивних відтоків капіталу.

Зовнішні виклики для України

Поточний рік також несе значні зовнішні виклики. Світова економіка, зокрема, й економіка України, продовжує відчувати вплив зростаючої геополітичної напруги:

• Атаки на судноплавство в Аденській затоці створюють відчутні загрози для логістики міжнародної торгівлі між Європою та Азією насамперед на ринку енергоносіїв.
• Поява нових "гарячих точок" у результаті загострення регіональних конфліктів та/або розширення існуючих: на Близькому Сході, Африці тощо.
• Посилення торгових та санкційних війн, перш за все між США й Китаєм.

Незважаючи на всі ці фактори, економіка функціонує та зростає, а наявні виклики та ризики, вимагають виважених та збалансованих рішень.