Як правильна політика захисту інтелектуальної власності впливає на економічне зростання

Якби запитати українців про найважливіші чинники, що визначають розвиток держави, то, напевно, серед лідерів будуть промисловість, потужна армія, IT-сектор тощо. 

Але чи багатьом із наших громадян спаде на думку назвати інтелектуальну власність? Не будемо тішити себе ілюзіями – одиницям. Саме в цьому й полягає заковика, адже функціонування кожної з перелічених сфер критично залежить від захисту прав інтелектуальної власності. 

Тому не дивно, що за умови грамотно розробленого законодавства та його неухильного дотримання інтелектуальна власність здатна приносити до бюджету країни величезні суми. І в сучасному світі складно уявити розвинену економіку без належного захисту інтелектуальної власності.

Як інтелектуальна власність приносить прибутки та драйвить економіку

Спочатку трохи цифр: у 2021 році світовий обсяг коштів, сплачених за використання інтелектуальної власності, сягнув майже одного трильйона доларів. 

Це у 50 разів більше, ніж 40 років тому, і надалі ця сума лише зростатиме – так само як і частка нематеріальних активів у вартості корпорацій. Головні експортери технологій – США (124 мільярди доларів), Німеччина (майже 57 мільярдів) та Японія (майже 48 мільярдів). 

Варто розуміти, що безпосередні податкові надходження – це лише частина користі, яку державні економіки отримують від розвинутої системи IP. Що ж відкривається при більш детальному розгляді?

У першу чергу пропоную сфокусуватися на показниках Європи. Отже, індустрії, що залежать від ІР, у 2017-2019 роках забезпечили 29,7% зайнятості громадян ЄС, склали 80,1% від загального експорту і 47,1% від ВВП, а також принесли 293,7 мільярда євро чистого прибутку. 

Високу частку у ВВП серед іншого можна пояснити тим, що чим інтенсивніше компанії залучають інтелектуальну власність, тим вищою є додана вартість їх продукції. 

І саме ці відсотки виступають драйвером подальшого зростання економіки, іншими словами – це ще більше інвестицій, ще більше інновацій, ще більше технологій, ще більше експорту, ще більше робочих місць із більшою зарплатою.

Якщо розібратися, від яких типів інтелектуальної власності залежать індустрії, то в порядку спадання за часткою у ВВП це:

• торговельні марки;
• патенти;
• дизайни;
• копірайт;
• захист прав селекціонерів;
• географічні зазначення.

Виглядає просто і зрозуміло, чи не так? Захищаємо інтелектуальну власність – розвиваємо економіку – отримуємо зиск.

Тим часом в Україні 

Спираючись на звіт Global Innovation Index 2023 від Всесвітньої організації інтелектуальної власності, маю для вас і хороші, і відносно погані новини. 

Хороші – ми піднялися на дві позиції у загальному рейтингу, з 57 на 55 місце, а також вперше увійшли до трійки інноваційних економік у групі країн з прибутком нижче середнього (після Індії та В'єтнаму). 

У цих нібито скромних результатах є й результати сфери ІР - як експертів IP офісу та патентних повірених, так і розробників із найрізноманітніших галузей, які не полінувалися пройти через усі офіційні процедури із захисту власних винаходів, торговельних марок, промислових зразків, об'єктів авторського права тощо. 

І саме тут приховуються погані новини: перед нами лежить ще довгий шлях до того, щоб стати суспільством із високим рівнем культури інтелектуальної власності. Одна з основних проблем – це відсутність стратегічного мислення, натомість бажання швидких прибутків, від чого насамперед страждає національна економіка.

Іронічно, що до високих європейських показників, які я згадувала вище, доклалися й наші громадяни – ті, що в обхід української правової системи надають перевагу реєстрації своєї інтелектуальної власності за кордоном. 

Відповідно, виникає явище патентної міграції, коли кількість "патентів-утікачів" становить 10-12% щорічного обсягу патентування. І нерідко ці самі розробки пізніше повертаються в Україну у вигляді інноваційних продуктів іноземних компаній, за використання яких ми вимушені платити суттєво більші кошти. 

Як не дивно, особливо критична ситуація склалася в агросекторі: виявилося, що у великих українських агрохолдингів майже немає захищених патентами розробок. Не говорячи вже про власні сорти рослин, підтримка яких в країні практично відсутня як стратегія держави. 

У результаті нові технології та сорти рослин в цій сфері переважно імпортуються, а прибуток від їх продажу чи використання витікає за кордон.

Японія: робота над помилками та захист економічної безпеки 

І тут варто звернути увагу на Японію – країну, що посідає третє місце у світі як за розміром ВВП, так і за кількістю поданих патентних заявок. Саме в Японії інтелектуальна власність вже кілька десятиліть є надважливою складовою економічної безпеки. 

Це відображено у національній стратегічній програмі, серед іншого спрямованій на домінування на світовому ринку IP. Чинний прем'єр-міністр Фуміо Кісіда оновив цю програму з огляду на актуальні виклики. 

Зокрема, виявилося, що Японія передавала більшу частину своїх високих технологій безплатно і, відповідно, відстала у технологічному розвитку від лідерів – США та Китаю. 

Витік технологій відбувався і свідомо, через перенесення виробничих потужностей в інші країни та залежність від імпорту сировини, і через банальне економічне шпигунство.

Як наслідок – не лише втрачені кошти, а й загроза національній (чи радше світовій) безпеці, адже деякі розробки стосувалися військової сфери та товарів подвійного призначення. 

Тому наразі уряд фокусується на захисті критичних технологій і розвиткові секретної патентної системи, в рамках якої важливі для національної безпеки винаходи повинні залишатися у межах Японії та не розголошуватися на широкий загал. 

Важлива деталь: оскільки через заборону на комерційне використання своїх ідей розробники втрачають кошти, держава бере на себе зобов'язання компенсувати збитки та забезпечити постачання необхідних для виробництва матеріалів – такий собі неопротекціонізм.

На перший погляд, ця стратегія видається програшною, адже під удар потрапляють експорт технологій і надходження іноземних інвестицій. Та як щодо довгострокової перспективи? 

У світі, де санкції виступають суттєвим важелем впливу, дуже небезпечно мати економічну залежність від напозір дешевих постачальників та вигідних ринків збуту. Насамперед йдеться про Китай – донедавна найбільшого торговельного партнера й технологічного конкурента Японії. 

На розірвання цього амбівалентного зв'язку і спрямовано левову частку зусиль японського уряду. 

І якщо спершу економіку очікує стрес, то з часом завдяки якісній програмі державної підтримки та заохочення до інноваційної діяльності там очікують налагодження – адже повернення повних циклів виробництва створить нові робочі місця, а сама країна стане ще потужнішою лабораторією з генерації передових технологій.

Як країні, що перебуває у стані війни, робить акцент на секретних військових розробках та вже сьогодні закладає підвалини повоєнної відбудови, нам є чого повчитися як у Японії, так і в Європейського Союзу. 

Але насамперед варто зупинити відтік інтелектуального капіталу, створити умови для вільної конкуренції ідей та комфортної реєстрації винаходів. 

IP офіс активно працює над цими задачами – ми постійно вдосконалюємо законодавчу базу, впроваджуємо технологічні рішення, комунікуємо з міжнародними партнерами та займаємося просвітницькою діяльністю. 

І нехай маленькими кроками, але все більш упевнено робимо інтелектуальну власність запорукою успішного функціонування національної економіки.