Не можемо знайти будівельників на зарплату в 50 тисяч. Як виживає будівельна галузь?
Що стало причиною гострого дефіциту кадрів у будівельній галузі і чи можна вирішити проблему?
Щоб зрозуміти стан справ у будівельні галузі, варто пройтися біля будівельних майданчиків, наприклад, у Києві. Столиця до повномасштабної війни з року у рік очолювала рейтинг за кількістю об'єктів зданих в експлуатацію.
У лютому 2022 ринок завмер повністю. У 2023 завдяки Збройним силам ситуація трохи стабілізувалася, з'явилася можливість хоча б короткостроково планувати, і невелике, але зростання у галузі ми побачили.
Що маємо на початок цього року? Активної роботи на об'єктах, як це було у довоєнні часи, ви не побачите. Серед причин – слабкий попит, відсутність фінансового ресурсу, щоб завершити будівництво. І найкритичніша, я вважаю, проблема – дефіцит будівельників.
Людей було дуже важко знайти минулого року, у 2024-ому ситуація стала просто катастрофічною.
У дефіциті – всі
Бракує робітників фактично усіх спеціальностей. На вагу золота зараз досвідчені монолітники, електрики, сантехніки, фахівці на фасадні роботи, машиністи спеціалізованої будівельної техніки.
Хорошого виконроба зараз потрібно буквально переманювати на свій об'єкт вищою за ринкову зарплатою. Завжди в Україні не вистачало кваліфікованих зварювальників. А зараз такого спеціаліста доведеться шукати місяцями, і не факт, що вдасться знайти.
Пояснення логічне: чоловіки цього фаху дуже потрібні на фронті, щоб ремонтувати військову техніку. Багато людей з галузі ще у перший рік повномасштабної пішли воювати добровольцями.
В Україні не припинялася мобілізація, і саме будівельників часто забирають до війська. Це чоловіки, які одразу мають непогану фізичну підготовку, звикли до важкої фізичної праці. Тому дуже корисні в армії.
"Забронювати" свого робітника складно, часто просто нереально. Механізм досі забюрократизований і невідпрацьований.
Приватні будівельні компанії можуть бронювати своїх людей тільки, якщо ті відбудовують зруйноване внаслідок війни житло або залучені на будівництві критичної інфраструктури.
Для решти девелоперів механізм бронювання просто недоступний. Компанії залишаються без людей, будівельна галузь втрачає дорогоцінних фахівців.
Одну вакансію закриваємо місяцями
Візьмемо до прикладу той же середньостатистичний новобуд у столиці. Якщо раніше, щоб закрити роботи на об’єкті девелопер залучав робітників з Києва та області, і їх цілком вистачало.
Зараз на такий же об'єкт доводиться шукати будівельників по всій Україні, "хантити" людей з півдня, заходу, сходу. Пошук робітників – це не один-два дні. На закриття однієї вакансії іноді йде по декілька тижнів, а то і місяців.
За робочі руки у галузі велика конкуренція: якщо раніше були черги з працівників до девелопера, то зараз навпаки – будівельні компанії вишиковуються у черги перед хорошим і досвідченим робітником.
Не можемо знайти будівельників на зарплату в 40-50 тисяч
Чим заманюють до себе? Звісно, вищою зарплатою. Це спричинило загальне зростання заробітних плат у галузі. У деяких спеціалістах до 20-30%. До прикладу, якщо до війни в Києві можна було найняти виконроба за 30-35 тисяч гривень, то зараз у вакансіях пропонують щонайменше 40-50 тисяч.
Наша компанія будує об'єкти на заході країни, у Карпатах, і туди менше ніж за 50-60 тисяч гривень жоден виконроб не хоче їхати. Монолітник зараз у середньому може отримувати 30-35 тисяч гривень, електрик – 25-30 тисяч гривень, машиністу крана у середньому пропонують 30-40 тисяч гривень.
Але часто і висока зарплата не вирішує, бо людей просто немає. Доводиться чекати поки будівельник завершить роботу на попередньому об'єкті і лише тоді може перейти на твій.
Тож, думаю, що довго цей тренд зі зростанням зарплат не триватиме. На жаль, справді класні спеціалісти щодня гинуть на полі бою.
Тривалі пошуки людей та гальмують будівництво, а разом з більшою оплатою за роботу впливають на його вартість. Тому за останній час квадратні метри суттєво подорожчали.
Плюс постійно зростають у ціні будівельні матеріали. У деяких категоріях відбулось підвищення вартості від 30 до 200%. Я прогнозую цього року, коли дефіцит людей буде ще більш гостро відчуватися, не виняток, що девелопери будуть затримувати здачу об'єктів.
У нашій компанії, на щастя, таких випадків не було, всіма можливими способами ми злагоджуємо ситуацію, аби це не впливало на терміни будівництва. Але безумовно такі ризики є.
Будівельники бояться їхати на захід України, бо там імовірніше вручать повістку
Ще одне цікаве спостереження з власного досвіду. Географія будівництва нашої компанії зараз це Карпати. Звісно, нам доводиться залучати працівників з різних міст України, ситуація ідентична, як і всюди, тільки місцевих не вистачає.
І часто ми зіштовхуємося з тим, що люди бояться їхати на захід країни: переживають, що тут багато блокпостів і можна отримати повістку, що ТЦК перевіряє відпочинкові комплекси тощо.
Як працюємо ми, зважаючи на суттєву нестачу людей? Насамперед, звісно, пропонуємо хорошу зарплату та умови. Це ключове у пошуку будівельників зараз.
Вчасно виплачуємо кошти за виконані роботи, без затримок і у таких розмірах, як домовлено – це довіра до роботодавця і впевненість, що після завершення контракту цей працівник повернеться до тебе, наприклад, на інший новобуд.
Маємо суттєву перевагу: зараз у Карпатах у нас є декілька об'єктів, які розраховані на 2-3 роки будівництва. І ось на такі довгострокові шукати різноробочих трохи легше.
Люди розуміють, що вони будуть працевлаштовані не два-три місяці, як це часто буває в будівництві. А 2-3 роки матимуть роботу і стабільно отримуватимуть зарплату. Тому часто це стає вирішальним чинником, чоловіки ризикують, їдуть на захід і працевлаштовуються у нашу компанію.
З маленькими об'єктами, де будівельники потрібні на місяць-два, це не працює. Але намагаємося придумати різні бонуси, чим зацікавити робітника.
Що може уповільнити дефіцит робочих рук у будівництві? Навчання молоді, модернізація закладів профтехосвіти, популяризація робочих професій. Зараз зарплати різноробочих часто більші, ніж у вакансіях, де вимагають вищу освіту.
Будівельні компанії готові одразу забирати молодих фахівців після учнівських парт, донавчати і працевлаштовувати. Поки триває війна, це єдиний вихід для галузі, щоб триматися на плаву.